У понеділок в Україні стартували наймасштабніші за всю історію їхнього проведення навчання Sea Breeze. Раніше Росія закликала США та їхніх союзників відмовитися від участі в них. Думка Москви у цьому випадку була проігнорована. Чи варто очікувати якоїсь жорсткої реакції з боку Кремля?
Навчання Sea Breeze-2021 стартували 28 червня. Їх проводять щороку, відповідно до українсько-американського «Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво в питаннях військових відносин», який був підписаний у 1993 році. Перші такі маневри відбулися в 1997 році. Традиційно Україна надає партнерам військову і цивільну інфраструктуру чорноморського узбережжя, а США підтримують навчання фінансово.
Цьогорічні навчання є наймасштабнішими за всю історію їхнього проведення. Вони завершаться 10 липня. У Sea Breeze беруть участь понад 30 держав, які виставили понад 5 тисяч військовослужбовців, 32 кораблі, 40 літальних апаратів, 18 загонів спеціального призначення та водолазних груп. Проводяться вони на тлі загострення відносин з Російською Федерацією, яка навесні стягнула війська до українських кордонів і перекинула додаткові військові частини і техніку до Криму.
Те, що РФ не має наміру відмовлятися від планів панування на Чорному морі, показав і нещодавній інцидент з британським есмінцем Defender. Минулого тижня цей корабель пройшов неподалік від узбережжя окупованого Криму в водах, які Росія вважає «своїми», але які, згідно з міжнародним правом, є територіальними водами України. Знаючи, що незаконне приєднання Криму до Росії світовою спільнотою не визнано, екіпаж Defender свідомо обрав саме такий курс, через що есмінець піддався переслідуванню з боку прикордонних сил РФ.
Ще раніше, Росія офіційно закликала США та їхніх союзників не брати участі у навчаннях Sea Breeze-2021. Партнери цей заклик проігнорували, що викликало досить нервову реакцію з боку президента РФ Володимира Путіна. На прямій лінії з громадянами РФ, організованій 30 червня, господар Кремля різко заявив, що західні країни «приперлися до кордонів Росії» і що Москву вкрай турбує «військове освоєння української території західними країнами».
Поки основні події навчань розгортаються на материковій частині України і в небі. Однак 30 числа деякі кораблі з країн-учасниць навчань вже покинули порт Одеси і вийшли в море. У відповідь Росія наразі не робить активних дій, які могли б перешкодити проведенню навчань. Російські військові обмежилися перевіркою систем ППО і бойової авіації на території окупованого Криму. Але чи будуть росіяни настільки «миролюбні» й надалі? Чого слід від них чекати?
Вкрай сумнівно, що росіяни зможуть якось заважати проведенню сухопутної частини навчань – будь-які різкі рухи можливі тільки на морі. Щодо «мирних» варіантів для цього не дуже багато, але вони всі вже відпрацьовані.
По-перше, в решту десять днів Росія могла б затіяти зустрічні навчання зі стрільбами або навчальними бомбометаннями саме в тих районах, де збираються маневрувати учасники Sea Breeze-2021. Ці райони будуть оголошені «закритими» для «чужих» кораблів. Таким чином росіяни можуть спробувати, якщо не зірвати морський компонент навчань, то сильно зім'яти його сценарій.
Другий варіант – це провокація, вже випробувана в історії з британським есмінцем Defender. У цьому випадку російські військові під будь-яким приводом організовують переслідування якогось корабля і, погрожуючи відкриттям вогню, вимагають від екіпажу змінити курс. Щоб почалася б гра нервів, яка, втім, навряд чи дійшла б до реального зіткнення. І хоча на тій же прямій лінії Володимир Путін самовпевнено заявив, що навіть знищення Defender навряд чи призвело б до Третьої світової війни, сумнівно, що у російської сторони є бажання це перевірити.
Таким чином Sea Breeze-2021 пройдуть за планом і навряд чи приведуть до яких-небудь серйозних інцидентів. Принаймні, не цього разу.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps