Про повноцінний запуск реформованої української фондової біржі заговорили у другій половині «ковідного» 2020 року. Регулярним ньюзмейкером у цій темі є нинішній очільник уряду Денис Шмигаль. Цим питанням активно цікавляться не лише в Кабміні, але й міжнародні партнери України. Вочевидь, повноцінний запуск фондового ринку в Україні має нерозкритий досить потужний потенціал.
Насправді українська фондова біржа функціонує з часу незалежності нашої держави. У реєстрі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) функціонують чотири фондові біржі, проте і сама кількість учасників торгів, і обіги капіталів, і залученість інвесторів ‒ швидше свідчать про формальні ознаки наявності в Україні справді дієвого фондового ринку.
Для чого взагалі потрібен фондовий ринок? Передусім, це можливість для українських компаній зростати і відшуковувати необхідні інвестиції, не залучаючи кредитних ресурсів. Головне мірило для оцінки акцій – успішність та транспарентність компанії. Для пересічних інвесторів – як фізосіб, так і юридичних осіб – це можливість із більшою користю для себе примножити власні капітали.
Фондова біржа хоч і вважається в усьому цивілізованому світі традиційним інструментом для інвестицій, проте дозволяє обирати власну стратегію інвестування – а, отже, більше заробити в короткостроковій перспективі із більшими ризиками, або диверсифікувати свої інвестиції на більш тривалий термін і заробити менше – проте, і з меншими ризиками. В будь-якому випадку, біржові торги завжди мають в своєму арсеналі таку привабливу для інвестора річ, як аналітичну складову, яка може спрацювати як у плюс, так і в мінус. Цей психологічний фактор часто є визначальним для інвестора при обранні моделей примноження своїх капіталів.
Плани уряду
У вересні 2020-го прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про намір залучити до створення функціонального фондового ринку американських спеціалістів. Вже у січні 2021-го під час публічного обговорення Національної економічної стратегії-2030 прем’єр оголосив про плани із підписання меморандуму про створення фондового ринку в Україні. Тоді ж голова Нацкомісії з цінних паперів представив проєкт меморандуму щодо створення в Україні міжнародного фінансового центру – майданчика, для залучення внутрішніх інвестицій та іноземних інвестицій, зокрема, інтегрованих з ринками ЄС.
Український міжнародний фінансовий центр включатиме 5 установ: Консультативну раду, Бюро зв'язків з інвесторами, Арбітражний центр, Універсальну біржу та Фінансово-інфраструктурний холдинг.
Нарешті, у червні поточного року Кабінет Міністрів, ЄБРР, Американська торговельна палата (ACC) і USAID уклали Меморандум про створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу і товарних ринках – це і є першим кроком до створення повноцінного фондового ринку. До 2023-го року планується запустити інтегрований центр ринків капіталу та товарних ринків — Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами.
В уряді сподіваються, що фондовий ринок запуститься паралельно із другим рівнем накопичувальної пенсійної системи – за задумом, це сприятиме його розвитку.
Надихають урядовців приклади найближчих сусідів України – в Польщі працює потужна Варшавська біржа, яка за рівнем обігів капіталів вже тривалий час конкурує зі світовими біржами в Лондоні, Токіо та Нью-Йорку. В Румунії повноцінний запуск фондового ринку залучив великі обсяги іноземних капіталів та дозволив акумулювати близько 20 мільярдів доларів у пенсійних та інвестиційних фондах.
Що заважає запуску?
Повноцінному запуску заважають кілька обставин. Перш за все – рівень довіри українців до нових фінансових інструментів і загалом до такого поняття як «біржеві торги».
По-друге, є більш вагомі фактори: це рівень довіри іноземних інвесторів до судової та правоохоронної систем в Україні.
По-третє, структура власності та загалом транспарентність українських компаній – в цій категорії маємо цілий «вузол» досі не вирішених проблем: корупція, монополії, олігархізація економіки, слабкий захист вкладників тощо.
По-четверте, високий поріг «входу» на цей ринок: для інвестування на внутрішньому ринку за наявних інструментів, потрібно починати щонайменше з 12-50 тисяч гривень для купівлі однієї одиниці цінних паперів. Для торгів на закордонних фондових ринках – суми значно вищі: від 2 до 10 тисяч доларів. Звісно, далеко не кожен українець може собі дозволити такі інвестиції.
Проте є ще один фактор – низька обізнаність і ще частіше – фінансова грамотність. Так, інвестування на фондовому ринку можна і потрібно починати за посередництва брокерів – проте навіть для цього потрібно бодай на мінімальному рівні розбиратися у принципах функціонування фондового ринку, в його правилах та постійно тримати руку на пульсі фінансового життя.
Які переваги для пересічного українця?
Насамперед із запуском повноцінного фондового ринку для українців розшириться кількість інвестиційних інструментів. У середньостроковій перспективі, коли відсотки за найбільш консервативним інструментом інвестуванням – депозитами – знизяться, саме фондовий ринок може стати новим привабливим полем для заробітку та примноження капіталів.
По-друге, українці зможуть стати не лише багатшими, але й долучитися до корпоративної культури розвитку кампаній, а це значно підвищить рівень обізнаності та фінансової грамотності населення. Знову ж таки – фондовий ринок є безмежним полем для «розматрацнення» капіталів пересічних українців у разі зменшення порогу входу на такий ринок.
По-третє, суттєвий позитив у тому, що із розвитком фондового ринку зміцниться довіра іноземних інвесторів – адже він успішно функціонуватиме лише за умови дотримання чітких правил, які знижують ризики корупції, фактів непрозорої власності, демонополізацію. Загалом це добре і для процесу деолігархізації, адже дасть можливість «старим» капіталам позмагатися на ринку із новими компаніями. Принцип змагальності завжди формує нові привабливі ринкові реалії.
Насамкінець, фондовий ринок створює не лише більш потужну економіку – він свідчить про її розвиток. Безумовно, для його функціонування потрібен і певний рівень прогнозованості, умовної «стабільності» економіки – прогнозована інфляція, облікова ставка, курс гривні. І саме така прогнозованість дозволить ефективніше запрацювати накопичувальним фондам – на довгострокову перспективу вони допоможуть економічно більш активним українцям стати додатковим джерелом примноження своїх статків. Чи для власної пенсії, чи для навчання дітей, чи просто для подальшого розумного інвестування.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»