Про поповнення українського реєстру ще однією вакциною від COVID-19. Про автоматичне списування боргів українців з їхніх банківських рахунків. Про результати парламентської діяльності фракції ОПЗЖ та окремих її членів. Та про фінансування вищих навчальних закладів України з державного бюджету. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
На одну вакцину від коронавірусу більше: що зареєстрував МОЗ
Міністерство охорони здоров'я зареєструвало в Україні вакцину Johnson & Johnson від COVID-19 для екстреного медичного застосування.
«Janssen - це векторна вакцина розроблена фірмою Janssen, якою володіє компанія Johnson & Johnson. Вона містить знешкоджений аденовірус людини, в який вмонтовано ДНК, що кодує шипоподібний білок вірусу SARS-CoV-2. Вакцина потребує температури зберігання від +2 до +8 С. Для повної імунізації достатньо однієї дози», - йдеться в повідомленні пресслужби МОЗУ.
Вакцина дозволена до екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Дозвіл на її використання дали США, Велика Британія, Європейський Союз, Швейцарія, Канада та інші країни.
Нагадаємо, в Україну трохи раніше завезли 500 доз вакцини Janssen, коли вона ще не була зареєстрована.
Про вакцину від Johnson & Johnson – її ефективність, принцип дії, побічні ефекти та інше - ми писали раніше в нашому спеціальному матеріалі.
Автосписання боргів з рахунків українців: кого можуть залишити без грошей
Міністерство юстиції дозволило банкам автоматично списувати з рахунків українців борги на вимогу державних і приватних виконавців. Раніше ця процедура застосовувалася тільки щодо боржників з аліментів, але тепер її розширили на деякі інші види боргів.
Якщо хтось заборгував гроші, зокрема аліменти, це потрібно довести у суді. Якщо після рішення суду боржник не повертає гроші, то починає працювати Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони можуть домогтися списання грошей з банківських рахунків боржника. Проте, щоб заарештувати рахунки їх потрібно знайти, тобто розіслати поштою пакет документів із запитами в усі українські банки.
При цьому банки могли не розкрити інформацію про стан рахунку боржника. А якщо розкривали, то виконавець знову мав поштою відправляти документи з вимогою заарештувати рахунки. Вся процедура тривала далеко не один день.
Тепер банки зобов'язані на вимогу виконавця надати інформацію про реквізити рахунків боржника та про суму коштів на них. У Міністерстві юстиції зазначили, що для самого боржника тут теж є плюс: виконавець знатиме, скільки коштів на рахунку, і зможе заарештувати тільки потрібну суму, а не все, що є.
А ще Мін'юст затвердив наказ, згідно з яким банки та виконавці будуть взаємодіяти в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Відзначимо, для списання коштів, як і раніше, все одно потрібно буде рішення суду. Спрощується тільки сама процедура списання – вона буде автоматизованою.
Процедура автоматичного списання поширюватиметься на борги з аліментів, за житлово-комунальні послуги; на штрафи (зокрема, за порушення правил дорожнього руху); та борги з зарплати.
Які банки вже підключені до системи та можуть списувати борги з рахунків автоматично, як відбуватиметься сама процедура списання - про це читайте докладніше в нашому матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Підсумки роботи ОПЗЖ
У фракції «Опозиційна платформа - За життя» нараховується 44 депутати (серед них тільки 5 жінок). Склад фракції за час роботи парламенту IX скликання не змінювався.
З вересня 2019 року члени фракції приєдналися до розроблення 828 ініціатив - серед них 654 законопроєкти (69 з яких ухвалили в цілому), а ще 172 постанови та два проєкти кодексів.
Лідирує в ОПЗЖ за кількістю зареєстрованих законопроєктів Наталія Королевська: на її рахунку 267 проєктів законів і один проєкт кодексу. Юрій Солод долучився до розроблення 245 законопроєктів і одного проєкту кодексу, Валерій Гнатенко значиться серед авторів 145 законопроєктів.
А ось за кількістю ухвалених ініціатив лідери зовсім інші. Було прийнято 10 законопроєктів Михайла Макаренка, 9 – Григорія Мамки та по 8 – Ігоря Абрамовича і Юрія Павленка.
Члени фракції генерують багато правок до законопроєктів. На першому місці з цього приводу у фракції є Нестор Шуфрич: він запропонував 1 тисячу 215 поправок, врахували з них 97. Наталія Королевська запропонувала 1 тисячу 148 поправок (враховано з них 110), Олег Волошин вніс 1 тисячу 136 поправок, 57 з яких були проголосовані.
«Опозиційна платформа – За життя» наразі виконала лише 2% своїх програмних обіцянок. Фактично, це одна обіцянка – забезпечити перехід від змішаної виборчої системи до пропорційної з відкритими списками. Фракція підтримала ухвалення нового Виборчого кодексу.
Тим часом 10 партійних обіцянок вже провалено. Зокрема, ОПЗЖ не підтримала зняття недоторканності з народних депутатів. Не виконана обіцянка забезпечити посилення кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів чиновниками. «Опозиційна платформа» систематично не підтримує законопроєкти щодо повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Крім того, члени фракції зверталися до Конституційного суду з проханням заборонити НАЗК здійснювати перевірки необґрунтованих доходів у членів сім'ї чиновника.
Детальніше про результати роботи фракції та її членів у Верховній Раді ІХ скликання - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Нагадаємо, що раніше «Слово і діло» вже аналізувало результати роботи в парламенті «Голосу», «Батьківщини», а також групи «За майбутнє».
Фінансування вишів: скільки грошей виділяють на навчальні заклади
Володимир Зеленський анонсував створення президентського університету, де готуватимуть фахівців із шести інноваційних напрямів: інформаційні технології, кібербезпека і штучний інтелект; нанотехнології; аерокосмічні технології; новітні енергетичні; біотехнології та науки про здоров'я; міжнародні відносини та безпека. Відкриття університету заплановано на осінь 2023 року. На його створення піде близько 7,2 млрд грн, а річний бюджет становитиме щонайменше 2,5 млрд грн. Для української освіти це дуже великі гроші.
Для порівняння, торік найбільше фінансування з держбюджету отримав Київський національний університет імені Шевченка – 1 млрд 707,2 млн грн. На другому місці був КПІ – 1 млрд 200,7 млн грн, на третьому – Львівська політехніка, з бюджету університет отримав 746,7 млн грн.
Трохи понад 400 млн грн з держбюджету-2020 виділили для Національного університету біоресурсів і природокористування, а також Львівського університету імені Франка.
В нашому спецматеріалі ми зібрали дані щодо фінансування установ вищої освіти з держбюджету за останні кілька років, а також інформацію про виділення коштів на підготовку кадрів у ВНЗ, витрати на наукову і науково-технічну діяльність.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps