Про хід розгортання в Україні центрів масової вакцинації. Про провалені та виконані обіцянки прем’єра Шмигаля та його команди. Про те, як просувається справа збитого над Донбасом літака рейсу МН17. Та про найрентабельніші галузі української економіки за останні кілька років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Масова вакцинація в Україні
В Україні вже відкрилося 197 центрів масової вакцинації проти COVID-19. В них прищеплюють людей, які записалися до листа очікування через «Дію» або через контакт-центр Міністерства охорони здоров’я.
Як інформує МОЗ, центри вакцинації відкриваються у спорткомплексах, на стадіонах, у виставкових і торгово-розважальних центрах, у школах, палацах культури, кінотеатрах, готелях, на заводах, у бізнес-центрах, банках та безпосередньо в медичних установах.
Більшість центрів працює лише у вихідні дні, але є і такі, які працюють і у будні. Пріоритет у вакцинації надається літнім людям, однак щеплення можуть отримати всі охочі. Саму процедуру щеплення проводять мобільні медичні бригади вакциною CoronaVac/Sinovac Biotech. З початку вакцинальної кампанії від COVID-19 в Україні вже зробили понад 3 млн щеплень.
Нагадаємо, що аналітики «Слово і діло» щодня відстежують динаміку, всю інформацію стосовно вакцинальної кампанії в країні ми щоденно публікуємо у вигляді інфографіки.
Обіцянки кабінету Шмигаля
«Слово і діло» продовжує відстежувати обіцянки Кабінету міністрів Дениса Шмигаля. За рік і чотири місяці роботи прем’єр і його міністри виконали 598 обіцянок, провалили – 224, ще 623 залишаються в процесі виконання. З 4 червня до 4 липня в уряді дали 47 нових обіцянок, виконали – 32, провалили – 16.
Свою першу обіцянку провалив віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Олексій Любченко. Незабаром після призначення він говорив, що в парламент до липня буде подана нова програма діяльності Кабміну. Але документа в Раді все ще немає.
Перше невиконане зобов'язання є також у міністра енергетики Германа Галущенка. Виступаючи в Раді під час представлення своєї кандидатури Галущенко обіцяв до середини року напрацювати нову модель ПСО, що передбачає зниження тарифів на електроенергію. Замість цього Міністерство енергетики ініціювало продовження чинного ПСО до 1 серпня 2021 року.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще в листопаді обіцяв найближчим часом запустити електронний рецепт на антибіотики. Досі його в Україні не впровадили, хоча недавно в РНБО підкреслювали, що потрібно невідкладно ввести електронний рецепт на антибіотики, гормональні препарати та імуномодулятори. Крім того, не виконана прем'єром програмна обіцянка сформувати єдину базу даних резерву потенційних кандидатів на посади державної служби.
З виконаного варто згадати, звичайно ж, обіцянку міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенко про те, що ринок землі запрацює з 1 липня.
Як і обіцяв віцепрем'єр Олексій Резніков, в середині червня почалася вакцинація українців з тимчасово окупованих територій.
Денис Шмигаль виконав обіцянку найближчим часом підписати меморандум про створення ринку капіталу, а також програмну обіцянку переглянути чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування. Як і обіцяв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, цього літа через «Дію» можна подати податкові декларації фізичних осіб-підприємців.
Всю статистику стосовно обіцянок урядовців - виконаних і не дуже - ми зібрали у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою, з ним можна ознайомитися на нашому сайті.
Про те, як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, можна прочитати у нашому регламенті.
Справа МН17
Майже сім років минуло відтоді, як на Донбасі був збитий пасажирський Boeing-777, який прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. Тоді, нагадаємо, загинули всі 298 людей на борту – переважно громадяни Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії та Британії.
7 серпня 2014 року було створено міжнародну слідчу групу у справі MH17. Попередній звіт комісії був оприлюднений вже у вересні. У ньому йшлося про те, що літак розпався в повітрі, ймовірно, внаслідок потрапляння об'єкта ззовні.
В жовтні 2015 року у звіті Ради безпеки Нідерландів було зазначено, що лайнер був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук». Журналісти-розслідувачі Bellingcat з'ясували, що установку «Бук» вивезли з російської бригади, яка базується під Курськом. 17 липня з цієї установки випустили ракету «земля-повітря», яка збила пасажирський літак.
У травні 2016-го міжнародна слідча група підтвердила, що рейс MH17 був збитий з «Бука», що завезли на окупований Донбас з Росії. Через два роки Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію в катастрофі.
19 червня 2019 були названі прізвища чотирьох підозрюваних у справі. У лютому минулого року прокуратура Нідерландів висунула їм обвинувачення.
Суд у справі MH17 стартував в Нідерландах 9 березня 2020 року. 26 травня цього року суд завершив першу фазу процесу, 7 червня почався розгляду справи по суті. У суді заслухали свідків, які бачили російський «Бук» на Донбасі.
Супутникові знімки пуску ракети по літаку, щоправда, побачити не вдалося – США відмовилися передати їх суду, побоюючись, що будуть розкриті технічні можливості супутників Пентагону. Але знімок показали головному прокурору Нідерландів у справах про тероризм. 17 червня в суді закінчили демонстрацію всіх доказів у справі MH17. Суд повернеться до засідань у вересні, очікується, що в листопаді буде оголошено обвинувальний висновок.
Про те, як просувається розслідування трагедії - докладно читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Найприбутковіші галузі української економіки
За результатами минулого року з'ясувалося, що найприбутковішою галуззю української економіки було сільське, лісове і рибне господарство. Найбільші збитки були у сфері тимчасового розміщення та організації харчування, а також спорту, розваг і відпочинку, що зрозуміло, бо більшість обмежень у зв'язку з пандемією вплинули саме на ці галузі.
У 2014 році середня операційна рентабельність підприємств була негативною – мінус 4,1%. Єдиними прибутковими галузями економіки були сільське, лісове і рибне господарство (20,6%), освіта (5,5%), промисловість (1,6%) і будівництво (5,8%). Найбільші збитки були у сфері операцій із нерухомістю (-46,9%).
У 2015 році середня операційна рентабельність підприємств вийшла на 1%, але рівень рентабельності всієї діяльності підприємств все ще був негативним – мінус 7,3%.
Найприбутковішою галуззю знов було сільське господарство (41,7%), найбільші збитки знов припали на операції з нерухомістю (-33,4%).
Операційна рентабельність підприємств у 2016 році зросла до 7,4%, а ефективність всієї діяльності підприємств – до 0,6%.
За підсумками 2017 року середня операційна рентабельність підприємств склала 8,8%, у 2018 році знизилася до 8,1%. У ці два роки найприбутковішими галузями були сільське господарство, торгівля, ІТ та готельно-ресторанний бізнес.
Які дані маємо на тепер та які галузі економіки були найрентабельнішими за останні роки - про це дізнавайтеся з нашого тематичного дослідження на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps