Про українського президента у Німеччині. Про цікаві моменти Погоджувальної ради та про те, за що готові голосувати депутати перед канікулами. Про оцінку ефективності державних органів крізь призму їхньої «дохідності». Та про закон, щодо введення в Україні так званого «податку на Google». «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Візит Зеленського до Німеччини
Президент України Володимир Зеленський в рамках робочого візиту до Німеччини, провів зустріч з президентом цієї країни Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Співрозмовники приділили увагу ситуації з безпекою на Донбасі та обговорили прагнення України стати членом ЄС і НАТО, інформує пресслужба ОПУ.
Крім того, лідери двох країн обмінялися думками щодо прогресу у втіленні ключових реформ в Україні, зокрема у сферах судочинства та боротьби з корупцією.
Зеленський розповів Федеральному президенту Німеччини про Антиолігархічний законопроєкт.
Що відомо про візит президента України до Німеччини, які й з ким зустрічі планувалися і відбулися - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Погоджувальна рада: за що будут голосувати нардепи
Цього тижня Верховна рада знову планує повернутися до судової реформи, зокрема, буде розглянуто законопроєкт про відновлення роботи ВККС, який раніше, нагадаємо, ветував Володимир Зеленський. З інших цікавих моментів на порядку денному законопроєкт про Фонд держгарантій фермерських кредитів, президентський законопроєкт про великий Герб України, криміналізація контрабанди, легалізація медичного канабісу та реформа СБУ. У п'ятницю під час години запитань до уряду виступить прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
На Погоджувальній раді спікер Дмитро Разумков прокоментував інцидент з нардепом Олександром Юрченком. Нагадаємо, 8 липня його затримали за водіння в стані наркотичного сп'яніння.
Фракція «Слуга народу» висловила надію на те, що Рада зможе цього тижня ухвалити «базовий» пакет законопроєктів щодо судової реформи, а ще просила внести до порядку денного законопроєкт про оподаткування грального бізнесу.
ОПЗЖ заявила, що парламент повинен втрутитися і скасувати наказ Міністерства юстиції про замороження коштів на банківських рахунках за борги. А ще фракція виступає проти змін до Податкового кодексу, запропонованих Мінфіном.
У «Європейській солідарності» зажадали «перекинути» кошти з програми «Велике будівництво» на збільшення субсидій. «Голос» підтримав законопроєкти щодо судової реформи та легалізації медичного канабісу.
Про що ще говорили під час Погоджувальної ради та за що фракції та групи готові голосувати у Верховній Раді перед канікулами - інформацію про це ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці.
Реорганізація держорганів: чи варта гра свічок
В українському суспільстві вже не перший рік тривають спроби оцінювати стан та роль державних органів через призму того, скільки грошей до бюджету ці органи приносять. Часом, такий дискурс намагаються навіть фіналізувати, на кшталт: «то чи потрібен нам цей орган, якщо він приносить Х коштів, а витрачаємо ми на нього суттєво більше за цей самий Х»?
Насправді держава існує не тому, що це прибутково, а тому, що інакше неможливо. Безумовно, за відсутності органів державної влади, які б встановлювали правила, жодної «нормальної» економічної діяльності не могло б існувати. Але ключове, тут не в тому, аби суспільство отримувало дохід від діяльності державних органів, а в тому, щоб у кожного члена суспільства була змога отримувати дохід від своєї законної діяльності, в умовах захисту з боку держави.
Можна зрозуміти та навіть підтримати дискусію, щодо потреби реорганізації окремих органів, які дублюють функції інших інституцій. Але ця дискусія часто деструктивна в контексті органів правопорядку. Принаймні в тій частині, що умовна «ефективність» у грошовому еквіваленті визначатиме необхідність існування того чи іншого органу.
Особливо цікавою є теза, відповідно до якої, органи державної влади взагалі «не окупаються», що, м'яко кажучи, є сумнівним твердженням. Для ілюстрації пропонується взяти два приклади: Державну фіскальну службу (ДФС) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) - і проаналізувати їхні бюджети, обсяги робіт, сфери відповідальності та, так би мовити, «дохідність».
Яку картину ми побачимо та які висновки можна з цих прикладів зробити - про це читайте в авторській колонці Богдана Бондаренка на «Слово і діло»
Податок на Google
Президент Володимир Зеленський підписав закон про введення так званого «податку на Google» – він визначає особливий порядок оподаткування компаній-нерезидентів, які надають електронні послуги в Україні. Компанії будуть зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ, якщо загальна сума їхніх операцій перевищує мільйон на рік.
«Податок на Google» діє в більш ніж 60 країнах. З європейських, зокрема, в Британії, Франції, Австрії, Італії, Угорщині, Польщі, Іспанії та Словаччині.
У Франції податок на цифрові послуги стягується за ставкою 3% від річного доходу, який компанія отримує від надання послуг французьким користувачам. У Великій Британії ставка податку становить 2% від доходу, отриманого від таких видів цифрової діяльності, як платформи соцмереж, пошукові системи, онлайн-маркети. В Австрії податок на цифрові послуги становить 5% з доходів від реклами для великих цифрових компаній. В Угорщині – 7,5% чистого обігу за фінансовий рік, отриманий від трансляції або публікації реклами.
В Італії цифрові компанії платять 3% від валового доходу, отриманого від реклами, цифрового інтерфейсу, що дозволяє купити або продати товари або послуги. У сусідній з нами Польщі податок стягується в розмірі 1,5% валового доходу постачальника послуг.
У США діє digital tax, його розмір, залежно від штату, варіюється від 1% до 7%. У Канаді, теж залежно від провінції, розмір цифрового податку може становити від 6% до 9%. Немає чіткої ставки «податку на Google» в Мексиці, Малайзії та В'єтнамі.
У Туреччині діє податок на репатріацію доходу: 15% від платежів, які здійснюються постачальниками рекламних послуг або посередниками в обмін на надання послуг в інтернеті. Крім того, стягується податок на цифрові послуги – 7,5% від валового доходу, отриманого в галузі таких послуг.
Детальніше про так званий «податок на Google», його розмір в різних країнах, а також про те, яким він буде в Україні - читайте в нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Раніше, нагадаємо, ми писали про те, що передбачає закон, який зобов'язує іноземні компанії в Україні платити податок на продані електронні послуги.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps