Конституційний суд України відмовився визнавати закон про мову неконституційним, як цього просили депутати. Питання про неконституційність окремих положень практично не стояло. Претензії стосувалися переважно форми – тобто, процедури ухвалення.
Таке пояснення, чого саме стосується рішення КСУ, надав експерт з конституційного права Богдан Бондаренко у коментарі «Слово і діло».
«Подання від народних депутатів більшою мірою стосувалися питання форми, тобто питання процедури того, як голосували за це законопроєкт. Депутати запевняли, що під час процедури була низка порушень регламенту, які, на їхню думку, свідчать про порушення конституційної процедури», – пояснює експерт.
Відповідно, якщо конституційну процедуру порушено, закон потрібно визнавати неконституційним в цілому, що депутати і просили.
«А щодо окремих питань по суті законопроєкту, то там практично жодних аргументів проти не було», – каже Бондаренко.
Експерт припускає, що, навіть, якщо під час голосування за проєкт закону були певні порушення регламенту, вони не тягнуть на порушення конституційної процедури, адже вона встановлює тільки основні моменти, важливі для ухвалення закону.
Ознайомитись детально з рішенням КСУ можна буде лише 15 липня, після його публікації.
Нагадаємо, 14 липня Конституційний суд України визнав закон про забезпечення функціонування української мови як державної таким, що відповідає Конституції.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps