Про аварію на «Рівнеазоті» і реакцію на неї керівників міста та області. Про позачергове засідання Верховної ради у перші дні депутатських канікул. Про рівень довіри суспільства до законодавчого органу країни та що з цим робити. А також про те, як виконує свої обіцянки президент. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Аварія на «Рівнеазоті»: що трапилося
На заводі «Рівнеазот» у вівторок, 20 липня, сталася аварія. Інформацію про аварію оприлюднив міський голова Рівного Олександр Третяк на своїй сторінці в Facebook.
Він написав: «На хімічному підприємстві «Рівнеазот» сталася розгерметизація трубопроводу в цеху виробництва азотної кислоти. У повітря піднялася хмара окису азоту, тому просимо рівнян не панікувати та залишатися вдома. Постраждалих на підприємстві немає». А ще мер додав, що у лікарні Рівного на всякий випадок підготували 25 ліжкомісць, якщо комусь буде потрібна допомога медиків.
Третяк пообіцяв оперативно інформувати про нові дані щодо аварії на заводі. Водночас голова Рівненської ОДА Віталій Коваль додав, що ситуація локалізована силами працівників підприємства. Оцінкою загроз займається екологічна інспекція.
Фото і відео хмари яскраво помаранчевого кольору місцеві жителі активно викладали в соцмережах.
Рада пішла на відпочинок: що встигли прийняти
Верховна рада, як і було обіцяно раніше, на позачерговому засіданні у вівторок відхилила всі проєкти постанов, які блокували підписання законопроєктів по судовій реформі та реформі «Укроборонпрому». Таких ініціатив, нагадаємо, було десять.
Засідання провів перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук. У сесійній залі зареєструвалися 99 депутатів. Парламентарії відхилили всі альтернативні проєкти постанов до законопроєктів 3711-д (про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів) 3822 (реформа Укроборонпрому) 5068 і 5069 (щодо Вищої ради правосуддя)
Нагадаємо, 16 липня спікер парламенту Дмитро Разумков закрив п'яту сесію Ради. І депутати нині перебувають на канікулах (до 7 вересня). Проте на цьому тижні парламентарії ще працюють в комітетах і з виборцями. Також ось було скликано позачергове засідання.
Як українці довіряють Верховній раді
До речі, соціологічні опитування, проведені у 2021 році, зафіксували досить низький рівень довіри громадян до інститутів суспільства, зокрема і до Верховної ради.
Так, згідно із даними дослідження Центру Разумкова, проведеного з 5 до 9 березня 2021 року, лише 2% українців повністю довіряють парламенту. Водночас 77,5% «зовсім не довіряють» і «скоріше не довіряють».
За даними опитування, проведеного програмою USAID «Нове правосуддя» у лютому-березні 2021 року, Верховній раді як інституції довіряють трохи більше - 7%. При цьому, за даними аналогічного дослідження у 2018 році, зараз рівень довіри до парламенту скоротився на 4%.
Питання недовіри до вищого законодавчого органу країни свідчить, скоріш, про негативне ставлення до механізму ухвалення рішень та самих народних депутатів.
Найбільше недовіри до Верховної ради серед громадян викликають скандали, в яких ключовими дійовими особами є нардепи. І ключовим у виправленні цієї ситуації має стати невідворотнє покарання.
Змінити ситуацію намагалися багато разів. Після дострокових виборів до парламенту у 2014 році змінити низку усталених норм у роботі законодавчого органу обіцяв тодішній президент Петро Порошенко та новий спікер Верховної ради Володимир Гройсман. Його наступник - Андрій Парубій - також намагався реформувати ВР: зміни мали стосуватися і самої діяльності парламенту, і його апарату. Втім більшість намірів так і не були реалізовані.
Нинішньому парламенту вдалося зробити більше на шляху до реформування. Окрім посилення відповідальності за «кнопкодавство» та зняття недоторканності, з березня цього року була введена в дію сенсорна кнопка, яка значно ускладнює можливість неперсонального голосування.
Залишаються чутливими темами для реформування парламенту такі ініціативи, як розробка та ухвалення закону про опозицію – відповідний проєкт закону вже внесено на розгляд Верховної ради. А ще – скорочення кількості парламентських комітетів та зміни у підходах до їх формування. З року в рік переноситься питання ухвалення кодексу парламентської етики.
Чи існує універсальний рецепт підвищення довіри до депутатів та парламенту загалом - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Обіцянки Зеленського: що виконав та не виконав президент
Станом на зараз президент України Володимир Зеленський має 674 обіцянки, з урахуванням передвиборчих і програмних. Якщо рахувати з дня інавгурації, то Зеленський виконав 207 обіцянок і 111 – провалив.
Виконана програмна обіцянка сформувати прозорий ринок землі. Реформа запрацювала з 1 липня.
Президент виконав обіцянку про те, що Україна братиме активну участь у переговорному процесі щодо врегулювання придністровського конфлікту. Як нам повідомили в Міністерстві закордонних справ, у 2019-2021 роках Україна постійно брала участь в переговорах щодо Придністров'я.
Зеленський виконав обіцянку ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу. Верховна рада ухвалила, а президент підписав закони про податкову амністію. Добровільне декларування активів фізичних осіб буде проходити з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Як і обіцяв Зеленський, у Крюківського вагонобудівного заводу замовили пасажирські вагони. Глава держави, щоправда, говорив про 90 вагонів, але «Укрзалізниця» підписала контракт на 100 одиниць.
Невиконаною є обіцянка президента на початку липня з'їздити до Черкаської області з робочим візитом. Зеленський збирався приїхати до завершення будівництва будинку культури у Каневі. Але його відновлення все ще триває.
Також ми вважаємо невиконаною обіцянку не втручатися в роботу уряду. Володимир Зеленський говорив про це в лютому минулого року. Зараз можемо констатувати, що президент не дотримується політики невтручання в роботу Кабміну.
Зокрема, під час пресконференції в травні Зеленський публічно оголосив, що Арсен Аваков не залишиться на посаді голови МВС, якщо підозрювані у справі Шеремета невинні. Під час тієї ж пресконференції президент перераховував недоробки Владислава Криклія та його команди в Мінінфраструктури. Зеленський тоді сказав, що у нього «немає часу чекати» і тому міністром призначили Олександра Кубракова, який показав результат в профільних інфраструктурних проєктах.
Також Зеленський кілька разів публічно підписував укази, яким зобов'язував Кабмін активізувати діяльність з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в комунальну власність, або опрацювати питання підвищення зарплат медикам.
Докладніше про прогрес у виконанні обіцянок президентом - читайте у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою.
Всі обіцянки президента можна подивитися в його профілі на нашому сайті. Як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, можна прочитати в нашому регламенті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps