Росія продовжує примусову паспортизацію українських громадян на непідконтрольних територіях Луганської та Донецької областей. Щодо Криму – то анексований півострів росіяни ще з 2014-го року вважають територією РФ, тож там ситуація із насильницькою паспортизацією ще гірша. Фактично, українські громадяни, які хотіли б залишатися на півострові без російського громадянства, – не можуть жити повноцінним життям.
Що ж стосується ОРДЛО – то нині мешканці тимчасово окупованих територій можуть мати «на руках» до 5-ти різних документів: український внутрішній та закордонний паспорти, такий самий «набір» російського зразка та «документ», виданий так званими місцевими органами влади невизнаних «ДНР/ЛНР».
Загалом же, за даними уповноваженого Верховної ради з прав людини ‒ в ОРДЛО російські паспорти отримали майже 600 тисяч українських громадян. Ці ж дані підтверджують і з боку російської сторони – й навіть відверто хизуються цим: нещодавно представник президента РФ в «нормандському форматі» і заступник голови його адміністрації Дмитро Козак заявив, що майже пів мільйона жителів ОРДЛО отримали російські паспорти за спрощеною процедурою.
Як Україна може ефективно протидіяти цьому процесу? Чим він загрожує?
Російська гібридна експансія
Ні для кого не секрет, що «роздавання» громадянства за спрощеною процедурою – улюблений метод Кремля, спрямований на «поглинання» окупованих територій не лише за формальними ознаками, але й в контексті поширення ідей так званого «русского мира».
Ця історія не нова і вже була апробована Росією після агресивних дій на територіях Грузії та Молдови, а ще раніше – відшліфовувалася на громадянах колишніх радянських республік, які бачили у Російській Федерації єдину правонаступницю СРСР і хотіли пов’язати з нею своє життя.
Не припиняє цієї «повзучої паспортизації» Росія й зараз – не лише за рахунок мешканців окупованих чи анексованих територій. Експерти «Східної правозахисної групи» нещодавно розповіли про плани Кремля запустити так званий проєкт «репатріація», суттю якого є паспортизація українських і не тільки заробітчан в рамках законопроєкту авторства Костянтина Затуліна від 11 червня поточного року.
Усі ці дії мають лише одну мету – за допомогою паспортизації збільшити кількість російських громадян, які проживають на територіях сусідніх держав. І Україна – перша у переліку: адже значна кількість «російської меншини» завжди може стати приводом для захисту їхніх інтересів з боку Росії під будь-яким зручним приводом.
До того ж, в Кремлі бачать потенціал у роздачі паспортів для збільшення кількості потенційних виборців із проросійською спрямованістю.
Протидія України
Наприкінці 5-ї сесії Верховної ради народні депутати зареєстрували законодавчу ініціативу №5822 «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо автоматичної втрати громадянства України у разі добровільного набуття громадянства держави-агресора – Російської Федерації». Автори документа наголошують на загрозах національній безпеці України паспортизації українців на території ОРДЛО, і вважають її спробою «створити в Україні «п'яту колону», яка буде лояльна до Росії і в разі потреби закликатиме Росію їх захистити».
Ще наприкінці лютого Рада національної безпеки і оборони доручила Кабінету міністрів протягом двох місяців розробити законопроєкт про виявлення українців з подвійним громадянством. Одна із передумов законопроєкту – не лише створити передумови реагування на загрози паспортизації з боку РФ, але й виявити на державних посадах та в правоохоронних органах, СБУ осіб із подвійним громадянством.
І в ЄС, і в ОБСЄ окремими заявами засудили дії Росії із примусової паcпортизації населення в ОРДЛО. Проте від цього загрози не зникають, та й виявити, наскільки цей процес є справді примусовим – досить важко. Адже якщо за фактом народження українські громадяни не можуть до свідомого віку вплинути на вибір свого громадянства, то для отримання російського громадянства дорослими особами – для цього потрібно вчинити цілком усвідомлені дії. Питання мотивів в такому аспекті є ключовим, проте вже зараз Україна може створити запобіжники для протидії російській паспортизації.
Багато хто з експертів вважає, що автоматична втрата громадянства України у разі набуття громадянства держави-агресора – суперечитиме Конституції України, тож потрібно вносити зміни і до Основного закону. Ба, більше: такі дії з боку України фактично свідчитимуть про припинення боротьби за права людей на тимчасово окупованих територіях, і фактично про відмову від політики так званої «безпечної реінтеграції» Донбасу.
Найбільш дієвими з боку України можуть бути заходи, направлені на позбавлення можливості для тих громадян України, які добровільно набувають громадянства РФ, займати будь-які державні та виборчі посади. А ще – передбачити можливість обмежувати на певний час право голосу на виборах до представницьких органів усіх рівнів.
Ймовірно, є ще два дієвих способи протидіяти паспортизації. По-перше, запровадити адміністративну відповідальність та розглянути можливість передбачити позбавлення права на пенсії та інші соціальні виплати. По-друге, не лише «батогом, але й пряником»: створити систему соціальних та економічних заходів, які будуть стимулювати осіб відмовитись від громадянства РФ максимально просто і без негативних для себе наслідків. А також запропонувати додаткові соціально-економічні преференції для українських громадян, які відмовляються від російського громадянства.
На жаль, всі ці дії Україна може запровадити тільки щодо своїх же громадян. По-іншому боротися із агресивними планами Росії стосовно примусової спрощеної паспортизації наша держава без суттєвої підтримки міжнародної спільноти – наразі не може.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»