Президент Володимир Зеленський, 29 липня, підписав закони «Про основи національної спротиву» і про зміни до Закону «Про чисельність Збройних Сил України». Вони передбачають збільшення чисельності ЗСУ за рахунок формування Сил територіальної оборони, а також збільшення чисельності Сил спеціальних операцій. Закон про створення сил тероборони потрібен був ще вчора, проте навіть до цього, безумовно, важливого документа є питання.
Обидва законопроєкти ініціював президент Володимир Зеленський. Їх ухвалив парламент 16 липня. Перший законопроєкт передбачає збільшення чисельності ЗСУ до 261 тисяч осіб (зараз 250 тисяч). Це станеться шляхом збільшення чисельності Сил спеціальних операцій на 1000 осіб і Сил територіальної оборони до 10 тисяч осіб (зараз всього 580). Для реалізації цього документа наступного року передбачається виділити 2,5 млрд грн.
Другий закон передбачає створення в Україні системи національного спротиву з широким залученням до оборони країни цивільного населення. Бригади сил тероборони повинні формуватися в кожній області і додатково в кожному місті з чисельністю населення понад 900 тис. жителів. Батальйони бригад ТрО будуть розташовуватися в кожному адміністративному районі, а також в обласних центрах.
Створення сил територіальної оборони в нашій країні назріло ще у 2014 році, відразу після початку російського військового вторгнення до Криму і на Донбас. Якою би численною не була армія, їй дуже важко тримати кругову оборону, особливо проти такого противника, як Російська Федерація. Без допомоги місцевого населення тут не обійтися. А місцеве населення має володіти певними знаннями у військовій справі і бути готовим захистити хоча би своє рідне місто. Фактично, ми створюємо підготовлене ополчення, яке в будь-який момент зможе приступити для виконання бойових завдань.
Створення ефективної системи національного опору може сильно підвищити ціну військового вторгнення в Україну. Тому в потребі формування цієї системи немає жодних сумнівів. Інша річ – методи, за допомогою яких передбачається створювати сили ТрО. Фактично, йдеться про банальне збільшення чисельності Збройних сил, без спроби поліпшити їх якісно. А без якісного посилення (закупівель і виробництва нових типів зброї) нам дуже важко буде змагатися з нашим основним противником – Російською Федерацією, яка банально може виставити проти нас більше народу.
Друга проблема – це фінансування. Як вже йшлося вище, для реалізації цього документа наступного року передбачається виділити 2,5 млрд грн. Відзначимо, що бюджетна декларація на найближчі 3 роки передбачає розвиток системи тероборони, а також поступове збільшення оборонних витрат. Зокрема, у 2022 році на ці цілі передбачається виділити 270,7 млрд грн; 299,7 млрд – у 2023 і 332,5 млрд – у 2024 році.
Але чи будуть ці кошти виділені і, найголовніше, ефективно витрачені? З останнім у нашого військового відомства є проблеми. За даними Рахункової палати, за перше півріччя 2021 року Міністерство оборони не змогло освоїти 4,3 млрд грн. Серед іншого, 1,9 млрд грн не були витрачені на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ, а також медичне обслуговування. Ще 1,8 млрд грн недоотримали програми закупівлі, модернізації та ремонту озброєння.
До слова, в РФ підготовка населення до військової служби і потреба «померти за Батьківщину» відбувається ще в шкільному віці. Для цього створені структури так званої «Юнармії», в яких дітей навчають поводитися зі зброєю і навіть тактичних прийомів ведення бойових дій в складі різних підрозділів. Можна скільки завгодно обурюватися моральною стороною мілітаризації школярів, але саме з таким противником нам і доведеться мати справу.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps