Про кадрові перестановки в силовому блоці країни. Про те, як у світі карають чиновників-корупціонерів. Про міграцію українців з окупованих територій протягом останнього місяця. Та про те, як різні країни впроваджують заходи «м’якої ізоляції» для стримування нової хвилі пандемії. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Кадрові чистки у силовому блоці: кого звільнили та кого призначили
Останні кілька тижнів українським силовим блоком прокотилася низка звільнень. Все почалося зі звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і продовжилося кадровими рокіруваннями в СБУ, Міноборони та командуванні Збройних сил. Офіційні пояснення причин цих звільнень викликають більше запитань, ніж відповідей.
28 липня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Генерального штабу Збройних Сил України Сергія Корнійчука, командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ Євгена Мойсюка і командувача Об'єднаних сил Володимира Кравченка.
Днем раніше своєї посади позбувся головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак. Як пояснили у президента – через відсутність синергії між Міноборони та ЗСУ. А простіше кажучи, через давній конфлікт між Хомчаком і міністром оборони Андрієм Тараном. Вихід Хомчака, швидше за все, потягнув за собою й всі інші звільнення у командуванні ЗСУ. Декількома днями раніше уряд звільнив трьох заступників міністра оборони, однак сам Андрій Таран поки що залишається при посаді.
До початку перестановок в армії, Володимир Зеленський звільнив першого заступника голови СБУ – керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України Руслана Баранецького, першого заступника голови СБУ – начальника головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю Василя Малюка; начальника департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олексія Корнійчука; начальника управління СБУ в Чернівецькій області Віталія Монастирецького.
Звільнення в керівництві СБУ в Офісі президента пояснили потребою «суттєвої активізації боротьби з контрабандою». Якщо враховувати, що боротьба з контрабандою не входить до переліку основних функцій СБУ - пояснення виглядає трохи дивним. Однак, якщо згадати про те, що за даними ЗМІ, Руслан Баранецький нібито доповів Офісу президента про операцію із затримання «вагнерівців» минулого року – багато що стає на свої місця і підштовхує до певних висновків.
Тож, до чого всі ці відставки, заміни й ротації, яких наслідків варто чекати - про це читайте докладніше в авторській колонці Дениса Поповича на нашому сайті.
Як борються з корупціонерами в Україні та світі
Україна за підсумками минулого року посіла 117 місце у світовому рейтингу корупції. Восени 2020-го президент Володимир Зеленський навіть запитував українців, чи варто запровадити довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах. Таке суворе покарання діє у небагатьох країнах, зазвичай там, де не заборонена смертна кара.
У США корупціонерам загрожує тюремне ув'язнення строком до 15 років або штраф, розмір якого втричі перевищує розмір хабаря.
Штраф та позбавлення волі чекає на чиновників-корупціонерів у Казахстані, Франції та Данії. У Португалії чиновникам-корупціонерам загрожує до 8 років в'язниці, в Польщі – від 10 до 12 років, в Канаді – до 14 років за ґратами.
В Італії чиновників за корупційні злочини можуть посадити на 4-12 років, конфіскувати майно і заборонити обіймати посади в системі держслужби. Аналогічне покарання, тільки з іншими тюремними термінами прописано в законодавстві Німеччини й Фінляндії.
У Китаї за корупцію можна потрапити до в'язниці на 10-12 років або довічно, а за корупцію в особливо великих розмірах – якщо сума крадіжки або хабаря перевищує 3 млн юанів – застосовується смертна кара.
В ОАЕ та Саудівській Аравії чиновників-корупціонерів саджають у в'язницю довічно, в окремих випадках можуть і відрубати руки. В Ірані за корупцію карають або смертною карою або відтинанням рук.
Як у світі карають чиновників-корупціонерів дивіться на нашій інфографіці на сайті.
А ще ми маємо аналітику з приводу того, як виконується обіцянка президента про те, що «засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону займати державні посади».
Міграція з окупованих територій
В Україні станом на 30 червня налічується 1 млн 472 тисячі 733 переселенці. Такі дані наводить Міністерство соціальної політики. Якщо порівняти ці дані з аналогічним періодом минулого року, то в Україні стало на 23 тис. 576 переселенців більше.
Найбільше переселенців проживає на Донбасі: 514 тис. 176 осіб в Донецькій області та 284 тис. 468 осіб в Луганській області. У Києві зареєстровано 166 тис. 69 переселенців, в Харківській області – 136 тис. 718, у Дніпропетровській області – 71 тис. 732, у Київській області – 67 тис. 527.
Найменше переселенців зареєстровано у західній частині України: в Тернопільській області 2 тис. 168, в Чернівецькій – 2 тис. 419, у Рівненській – 3 тис. 42 внутрішньо переміщеної особи)
У червні держава виплатила переселенцям 252,5 млн грн матеріальної допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг. У червні 2020-го розмір допомоги склав 243,9 млн.
Як змінювалася міграція українців з окупованих територій протягом останнього місяця та яку допомогу отримали ті, хто має статус ВПО - дізнавайтеся з нашого тематичного дослідження на сайті та в телеграм-каналі.
Як у світі борються з пандемією коронавірусу
У Всесвітній організації охорони здоров'я заявили про початок нової хвилі коронавірусу у світі, вона пов'язана передусім з Дельта-штамом. Цю хвилю називають «епідемією нещеплених», адже більшість хворих не пройшли вакцинацію. У країнах світу вже почали поступово боротися з цим: деякі категорії громадян мають зробити щеплення обов'язково, а невакцинованих, так би мовити, «м'яко ізолюють», заборонивши відвідувати певні місця чи користуватися певними послугами.
Парламент Франції 26 липня ухвалив закон про додаткові заходи боротьби з коронавірусом. Він передбачає, що «паспорти здоров'я» (паперові або електронні) потрібно буде пред'являти на вході в приміщення закладів громадського харчування, під час посадки у громадський транспорт – потяг, літак, автобус. Ці обмеження набудуть чинності від серпня.
Крім того, система таких перепусток вже працює при вході в музеї, театри, в кінозали, на фестивалі, концерти, спортивні та інші заходи за участю понад 50 осіб.
Отримати «паспорт здоров'я» можуть ті, хто пройшов повний курс вакцинації, препаратами, схваленими в ЄС (Pfizer, Moderna, AstraZeneca і Johnson & Johnson), а також ті, хто нещодавно перехворів на COVID-19 або отримав негативний результат ПЛР-тесту.
В Італії з 6 серпня «зелений пропуск» стане обов'язковим для входу в кінотеатри, музеї, заклади харчування, транспорт, басейни, тренажерні зали, стадіони та інші громадські місця. Отримати перепустку можуть ті, хто прищепився хоча б однією дозою вакцини від коронавірусу, нещодавно перехворів або має негативний ПЛР-тест.
Обмеження для невакцинованих громадян діятимуть щонайменше до 31 серпня у Греції: бари, ресторани, кафе будуть обслуговувати в закритих приміщеннях тільки щеплених від коронавірусу.
В Абу-Дабі з серпня невакцинованим громадянам заборонять відвідувати більшість громадських місць – торговельні центри, ресторани, кафе, тренажерні зали, музеї, парки, курорти, школи, університети, дитячі садки. Винятки становитимуть лише супермаркети та аптеки. Довідка про вакцинацію знадобиться для відвідування державних установ.
В Ізраїлі станом на червень вакцинували від COVID-19 більшість дорослого населення. Через це влада вирішила скасувати часткові обмеження для нещеплених громадян. Раніше без «зеленого паспорта» не дозволялося перебувати в закритих приміщеннях ресторанів і відвідувати масові заходи – концерти, театральні вистави тощо. Правда, зараз рівень захворюваності на коронавірус в країні знову зростає, і влада розглядає можливість повернути карантинні обмеження.
В яких ще країнах і які обмеження чи заборони діють і чи вживатимуть аналогічних заходів в Україні - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps