Передвиборча програма Володимира Зеленського ‒ майже документ №1 в країні. Її здебільшого дублює програма партії «Слуга народу», на її основі розроблялася програма дій Кабміну. Оточення президента активно використовує тезу про те, що Зеленський виконує передвиборчі обіцянки. Водночас його опоненти кажуть про нереалістичність програми. «Слово і діло» пропонує вірити тільки фактам, які можуть свідчити про виконання або невиконання зобов'язань. Сьогодні детально поговоримо про обіцянку «рішення про вступ України в НАТО буде ухвалюватися на всеукраїнському референдумі».
«Рух України до НАТО та інших безпекових об'єднань – запорука нашої безпеки, в яку я вірю, і яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум», – йдеться у програмі Володимира Зеленського.
У цій частині Зеленський продублював обіцянку свого попередника: у 2017 році Петро Порошенко теж обіцяв провести референдуми не тільки про вступ в НАТО, але й в Євросоюз. Однак в 2019 році Верховна рада без референдуму внесла зміни до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.
Референдуми щодо членства в НАТО проводили тільки п'ять країн – Іспанія, Угорщина, Словенія, Словаччина та Македонія.
Майже одразу після вступу на посаду президента Зеленський знову підтвердив намір провести референдум. «Ми інформаційно повинні розповісти кожному українцеві, що таке НАТО, що це не так страшно. І коли українці будуть всі готові, ми обов'язково винесемо це питання на референдум, і Україна обов'язково буде в НАТО», – сказав він у червні 2019-го.
Щоб виконати цю обіцянку, передусім, потрібно було ухвалити закон про всеукраїнський референдум. Це Верховна рада зробила в січні 2021 року. Закон передбачає, що референдум, який може призначити президент, парламент чи народ, можна проводити:
щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України;
для вирішення питань загальнодержавного значення;
щодо зміни території України за умови збереження територіальної цілісності;
для прийняття рішення про скасування закону або окремих його положень.
Після того, як Зеленський підписав закон, віцеспікер Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що на референдумі потрібно розглянути питання членства України в Євросоюзі і НАТО. «Я б хотів, щоб інститут референдуму використовувався для великих об'єднавчих справ, для великих внутрішніх перемог. Мені здається, що такими питаннями повинні були бути входження України в ЄС, входження України в НАТО. Питання, які потребують реального державного визначення, а не внутрішньополітичні питання», – зазначив він.
Володимир Зеленський з початку 2021 року, після загострення ситуації на Донбасі і після того, як Росія під виглядом навчань стягнула війська до нашого кордону, ще більш активно почав просувати вступ України в НАТО. Першим запитання від Зеленського «Чому ми не в НАТО?» отримав президент США Джо Байден.
У квітні в розмові з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Зеленський назвав вступ України в Альянс єдиним шляхом до закінчення війни на Донбасі: «Ми віддані реформуванню нашої армії і оборонного сектору, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі».
Ще кілька заяв щодо членства в Північноатлантичному альянсі Зеленський зробив влітку. Зокрема, в інтерв'ю виданню Axios президент сказав, що питання про вступ України в НАТО потрібно вирішити негайно. «Я думаю, що якщо нам раді в НАТО, якщо вони дійсно хочуть бачити нас членом, то немає сенсу дивитися в бінокль, в якесь віддалене майбутнє і обговорювати це майбутнє. Це питання має бути вирішене негайно. Зараз нам загрожує небезпека, зараз поставлена на карту наша незалежність, і саме зараз нам потрібна допомога», – заявив Зеленський.
Після саміту НАТО, на якому країни-члени підтвердили обіцянку прийняти Україну після виконання ПДЧ, Зеленський подякував членам Альянсу, але висловив розчарування тим, що не названі конкретні часові рамки наступних кроків.
На початку липня Зеленський заявив, що Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ для переходу до наступного етапу інтеграції з НАТО. Втім, в НАТО відповіли, що це так не працює – крім реформ, потрібне політичне рішення країн-членів.
23 липня президент своїм указом ввів в дію рішення РНБО про поглиблення інтеграції України в НАТО. Деякі пункти в рішенні засекречені. У документі йдеться, що «підготовка України до набуття членства в НАТО є найважливішим державним завданням». Кабмін повинен проаналізувати виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна-НАТО. Планується також забезпечити участь України в заходах НАТО і активізувати діалог розвідувальних органів з відповідними органами Альянсу і держав-членів.
Слова Зеленського про членство України в НАТО і його заклики до міжнародних партнерів звучать так, ніби рішення про вступ в Альянс однозначно ухвалено. Президент вже підкреслював, що це питання безпеки, а не політики. І в цій риториці поки що немає місця референдуму.
Тим часом, за даними опитування КМІС, 48% українців проголосували би за вступ України в НАТО, якби референдум відбувався в червні 2021-го, 24% висловилися б «проти», 28% – не визначились.
Таким чином, зазначають соціологи, якби референдум проводили в червні, і в голосуванні взяли участь усі ті, хто визначився з вибором, явка склала б близько 72%, а голоси учасників розділилися би так: 66% голосів – за вступ України в НАТО, 34% – проти.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps