Держструктури більше не зможуть вимагати від українців інформацію, яка вже є в електронних реєстрах. Днями президент Володимир Зеленський підписав закон, який зобов'язує надавати публічні послуги і в електронній формі. «Слово і діло» разом з юристом розібралося, які можливості дає ухвалений закон кожному громадянину та які будуть особливості надання е-послуг.
Електронні публічні послуги: які переваги отримають українці
Насамперед, закон «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» впроваджує поняття «електронна публічна послуга». Тобто електронні процедури прирівнюються до паперових.
Фактично, тепер українцям не доведеться стояти в чергах, приносити купу паперових довідок та збирати підписи працівників потрібних держустанов. Установи, своєю чергою, не будуть вимагати від громадян інформацію, яку можна отримати з держреєстрів.
У Міністерстві цифрової трансформації розповіли, що тепер онлайн можна отримувати також різні довідки: «Українці зможуть отримувати довідки та підписувати документи, не виходячи з дому, — свідоцтво про народження дитини, запис у чергу до дитсадка, отримати довідку про місце навчання, свідоцтво про шлюб, пенсійне посвідчення, соціальну допомогу, медичні послуги тощо».
Профільний міністр Михайло Федоров заявив, що цей закон дозволить вже до 2024 року перевести 100% послуг держорганів онлайн.
«Він дозволить не змінювати закон під кожну послугу, яку ми хочемо зробити електронною. Це значно пришвидшить цифровізацію», – зазначив глава відомства.
Юрист Геннадій Дубов пояснив, що значна кількість електронних послуг вже діє в Україні, тому закон радше надає загальну рамку регулювання цій сфері. Відповідно, це дозволить розширювати її.
Загалом експерт дуже позитивно оцінює розвиток сфери електронних публічних послуг.
Особливості надання е-послуг
У законі прописали так званий автоматичний режим надання електронних послуг. Їх можна отримати без втручання чиновників.
«У цій частині закон принципово змінює лише те, що вводить саме поняття «автоматичного режиму надання електронної публічної послуги». По суті, йдеться про безпосередню взаємодію суб’єкта звернення із інформаційною системою без участі чиновника», – пояснює юрист.
Нині вже діє чимала кількість таких сервісів, наприклад, реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, реєстр боржників, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр судових рішень тощо.
Також у законі окремо прописані особливості надання електронних послуг без подання заяви.
«Надання електронних публічних послуг може здійснюватися без подання заяви...у разі події, яка є підставою для надання такої послуги за ініціативою надавача послуг та на підставі підтвердження від особи, яка погодилась згоду на отримання такої послуги», – сказано в законі.
Юрист пояснив, що конкретний перелік таких подій має встановити Кабмін.
«Можу припустити, що ними стануть такі події як народження, смерть, настання повноліття тощо», – зазначив Дубов.
Крім того, новий закон вводить принцип «мовчазної згоди», згідно з яким українці зможуть отримати електронну послугу, навіть якщо в певний термін інша організація не надіслала необхідну інформацію.
Окрім того, передбачається також і комплексна електронна публічна послуга. Тобто, можна буде отримати кілька послуг за однією заявою.
Що робити, якщо електронної інформації не прийматимуть
Закон набуває чинності через три місяці, тому поки у держструктур буде час підготуватися до нових норм. Однак, що робити, якщо після цього терміну установа не може (чи відмовляє) видати електронний документ або надати інформацію?
Цього питання закон принципово не вирішує, що означає необхідність вимог/оскаржень в загальному порядку, пояснює юрист. Надалі, під час напрацювання практики, ці норми будуть корегуватися.
Навіть після ухвалення закону та набуття ним чинності надалі виникатимуть такі проблемні ситуації. Тому цілком імовірно, що треба бути готовим роздрукувати електронні документи.
Водночас закон забороняє відмовлятися давати доступ до даних, які необхідні для електронної послуги: «Відмова у наданні доступу до документів та/або інформації, необхідних для надання відповідної публічної (електронної публічної) послуги, які містяться у відповідних інформаційно-телекомунікаційних системах, забороняється».
Зазначимо, закон набуває чинності через три місяці з дня опублікування. Протягом цього часу Кабмін повинен затвердити план заходів щодо переведення публічних послуг в електронну форму.
Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, коли Україна зможе перейти в режим «без паперів».
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps