Тарифи на електроенергію знову змінили. Цього разу Кабмін знизив ціни для певної категорії населення. «Слово і діло» разом з експертами розібралося, хто саме зможе платити менше, чи справді ця різниця буде відчутною та для чого владі такі стрибки тарифів.
Для кого знизяться тарифи та на скільки
11 серпня Кабінет міністрів знизив тариф на електроенергію для окремих домогосподарств до 1,44 грн за кВт. Це стосується тих українців, які споживають менше 250 кВт-год.
Для усіх інших тариф залишиться без змін – 1,68 грн за кВт. Нові правила запрацюють з 1 жовтня.
У Кабміні кажуть, що середньомісячне споживання одного українського домогосподарства становить 168 кВт-год (станом на 2020 рік).
Ось скільки можна заощадити у гривнях:
Якщо спожити максимально допустиму кількість кВт-год. на місяць, що підпадають під новий тариф, зекономити можна 59,76 грн.
- 249 кВт-год*1,68 грн = 418,32 грн
- 249 кВт-год*1,44 грн = 358,56 грн
Економія під час споживання 168 кВт-год. на місяць (яке Кабмін називає середньомісячним) становить 40.32 грн.
- 168 кВт-год*1,68 грн = 282,24 грн
- 168 кВт-год*1,44 грн = 241,92 грн
Експерт з питань енергетики Сергій Дяченко каже, що глобально відчути різницю не вдасться ще й через те, що новий тариф охоплює значну частину соціально незахищеного населення, яке отримує субсидії.
Водночас експерт припускає, що найближчим часом українців очікуватиме чергове підвищення до початку опалювального сезону, а влада просто вирішила «почати з хорошої новини».
Нагадаємо, ціни на електроенергію підвищили 1 січня 2021 року, скасувавши пільговий тариф і встановивши ціну 1,68 грн за кВт-год. Раніше перші 100 кВт-год обходилися всього у 90 копійок.
Тобто фактично, ціна на електроенергію після зниження буде вищою, ніж до початку 2021 року.
Директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев припускає, що у випадку з тарифами це цілком міг бути своєрідний жест доброї волі до Дня Незалежності (хоча тариф почне діяти тільки з жовтня).
Однак зниження ціни на електроенергію на 24 копійки – майже ніщо, порівняно з тарифами на теплову енергію та гарячу воду.
«Тож, видатного досягнення «за пропозицією президента, за рішенням РНБО» не буде», – стверджує Рябцев.
Загалом, у такого рішення, як то кажуть, є дві сторони медалі. З одного боку – так, тарифи знизили, платити треба буде менше, суспільством сприймається позитивно. Однак, з іншого, менш помітного боку, – це стосується лише частини населення.
При тому, за словами експерта з питань енергетики Сергія Дяченка, серед такого населення є чимало людей із соціально незахищених верств, наприклад пенсіонерів, які і так в принципі користуються електрикою ощадливо.
«Хоча саме рішення має право на існування і зараз може бути виправданим», – каже експерт.
Дяченко та Рябцев не виключають, що після такого зниження невдовзі слід чекати різкого підвищення цін загалом – для всього населення.
«Теоретично, підвищення цін для населення має супроводжуватися зниженням цін для інших категорій споживачів, але цього ніколи не робили», – зазначив Дяченко.
Вплив на відносини з МВФ
Міжнародний валютний фонд неодноразово заявляв, що хоче від України збалансованої моделі ринку електроенергетики, а ціна на електрику наразі взагалі не є ринковою.
МВФ також стурбований тим, що на бюджет України можуть бути перекладені фіскальні ризики, пов'язані з ринком електроенергетики.
За словами експерта з питань енергетики, рішення про зниження тарифів особливо не вплине на відносини України з МВФ, оскільки зниження незначне і, так чи інакше, стосується не всього населення.
«Однозначно, цей тариф не ринковий, за що Україну завжди критикували», – каже Дяченко.
Стимул виплачувати борги
Рішення Кабміну про зниження тарифу особливо не вплине також і на стан заборгованості населення.
За словами експертів, борги за електроенергію не є настільки великими, щоб знижений тариф допоміг їх погасити, стимулюючи населення платити.
Окрім цього, є ще одна відмінність надання цих послуг, наприклад, від надання послуг опалення. Від електрики можна від'єднати конкретного споживача та квартиру і, відповідно, під’єднати назад після оплати заборгованості.
Не допустити нових боргів теж не вийде, якщо тарифи знову піднімуть перед опалювальним сезоном.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у багатьох областях України місцева влада почала говорити про загрозу зриву опалювального сезону, зокрема, через заборгованість населення.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps