Про те, що сталося в Афганістані за останні кілька днів і як впливатиме це на Україну. Про великий звіт ООН стосовно змін клімату на планеті та попередження від науковців. Про обіцянки політиків стосовно ЗМІ, захисту журналістів та свободи слова. А також про те, на що скаржаться українці до Держпродспоживслужби та навіщо. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Падіння Афганістану: як це було та чим це загрожує Україні
США та їхні західні союзники практично закінчили виведення військ з Афганістану. Джо Байден кілька місяців тому заявив, що США досягли своїх цілей – ліквідували угруповання «Аль-Каїда» і Усаму бен Ладена – і тепер влада Афганістану повинна взяти долю країни «у свої руки». Байден також висловлював упевненість у тому, що «Талібан» не візьме Афганістан під свій контроль, адже у держави більше військових можливостей.
Попри запевнення Байдена, влітку «Талібан» перейшов в активний наступ і почав одну за одною захоплювати столиці регіонів, афганські військові відступали та здавалися без бою.
Вранці 15 серпня стало відомо, що «Талібан» захопив п'яте за величиною місто в країні – Джелалабад. Місцева влада здала його без бою, щоб уникнути жертв серед мирного населення і руйнувань. У той же день рух почав наступ на столицю Афганістану. У Кабулі почалася паніка: в банки вишикувалися довгі черги, а дороги скували затори – тисячі жителів намагалися потрапити в аеропорт.
Вдень 15 серпня стало відомо, що боїв за Кабул не буде. Виконувач обов'язків міністра внутрішніх справ Афганістану повідомив, що владу мирно передадуть перехідному уряду, та пізніше стало відомо, що на перехідний уряд таліби не погодилися.
Ашраф Гані подав у відставку з поста президента Афганістану і з декількома чиновниками вилетів з країни. Вранці 16 серпня «Талібан» заявив, що контролює всю територію Афганістану і що війна в країні закінчена. Незабаром рух проголосить встановлення Ісламського емірату Афганістану і визначить форму правління.
У «Талібані» також заявили, що дипломатичні місії різних країн у безпеці, як і іноземні громадяни. У русі відзначають, що не хочуть ізоляції Афганістану і прагнуть до мирних відносин з іноземними державами.
На захоплених територіях «Талібан» встановлює закони шаріату, втім, за їхніми словами, жінки хоча і будуть зобов'язані носити хіджаб, але зможуть виходити з дому без супроводу чоловіків, а також матимуть право на освіту і роботу. ЗМІ бойовики теж гарантували відносну свободу – можна буде критикувати владу, але «без перегинів».
Про те, що сталося в Афганістані за кілька днів - читайте докладніше у нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Також ми підготували аналітику стосовно того, до чого може призвести перемога «Талібану» і чи матимуть події в Афганістані вплив на Україну.
Зміни клімату: тривожні дані ООН
В Організації об’єднаних націй підготували перший за сім років великий звіт щодо клімату. Науковці з ООН дійшли висновку, що глобальне потепління розвивається швидше, ніж передбачалося, і в цьому майже повністю винне людство. Автори кажуть, що від 1970 року глобальні температури поверхні зростали швидше, ніж в будь-який інший 50-річний період за останні 2 тисячі років.
Крім того, останні п'ять років були найспекотнішими за всю історію спостережень з 1850 року. За песимістичним сценарієм, до 2100-го глобальна температура підвищиться в діапазоні від 3,3 до 5,7 градуса за Цельсієм.
Дані ООН свідчать, що викиди вуглекислого газу швидко збільшуватимуться і далі та зростуть вдвічі до 2050 року, а після різко почнуть знижуватися. Велику ймовірну загрозу також становить танення льодовиків та вічної мерзлоти, відповідно, підвищення рівня та окислення вод Світового океану, повені та шторми.
Науковці попереджають про зростання частоти потужних опадів та посухи. За останні 7 років значно посилились пожежонебезпечні погодні умови в багатьох регіонах. Серед потенційних загроз для клімату також виділили екстремальні опади.
Головні дані зі звіту про те, як змінюється ситуація з кліматом на планеті протягом останніх років - «Слово і діло» зібрало для вас в одній зручній інфографіці на сайті.
Як політики обіцяли захищати журналістів
У Києві в суботу після акції протесту на Банковій побили фотокореспондента Олександра Кужельного. До журналіста підійшла група молодиків, які вимагали видалити фотографії із заходу, які зробив фотограф, а потім побили його. «Національний корпус», який організував протест, повідомив, що нападники вже, «вибачилися» перед Кужельним. Однак поліція все одно повідомила їм про підозру.
За даними Інституту масової інформації за сім місяців цього року щодо журналістів зафіксували майже 90 випадків фізичної агресії.
У травні 2019-го в Черкасах невідомі побили місцевого журналіста Вадима Комарова. Після 46 днів коми Комаров помер в лікарні. Знайти його вбивць обіцяв депутат від «Опозиційної платформи», голова парламентського комітету з питань свободи слова Нестор Шуфрич. Щоправда, на сьогодні це вбивство залишається не розкритим.
Багато разів політики обіцяли розкрити вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, яке було скоєно ще у 2000 році. Обіцянку притягнути до відповідальності винних у вбивстві Гонгадзе давав генеральний прокурор Віталій Ярема у 2014 році. Аналогічну обіцянку згодом давав Віктор Шокін. Юрій Луценко на посаді генпрокурора обіцяв завершити розслідування справи Гонгадзе за пів року.
У серпні 2020-го після того, як невідомі спалили автомобіль програми «Схеми», Володимир Зеленський обіцяв не допустити «переслідувань або залякувань» за «будь-яку критику влади». А ще президент у липні 2019 року обіцяв, що обов'язково знайдуть вбивць Павла Шеремета.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак гарантував, що в Україні не ухвалять жодних законів для обмеження свободи слова, а заступник Єрмака Кирило Тимошенко в липні 2019-го обіцяв, що регулярно буде збиратися Рада з питань свободи слова. До її складу увійшли представники деяких центральних ЗМІ. У 2020 році рада збиралася більш-менш регулярно, щодо 2021-го – чекаємо відповіді на запит.
Спікер парламенту Дмитро Разумков у вересні 2019-го запевнив, що у журналістів завжди буде вільний доступ до роботи на території Ради. Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія теж обіцяв, що кулуари та балкон будуть відкриті для журналістів.
Про обіцянки політиків стосовно ЗМІ, захисту журналістів і свободи слова в Україні - читайте докладніше в нашому спецматеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
На що українці скаржаться у Держпродспоживслужбу
У 2016 році українці направили в Держпродспоживслужбу 13,4 тисячі скарг, заяв і звернень, 9,8 тис. з них стосувалися торгівлі, решта – сфери послуг. За результатами звернень було виплачено тоді 3,8 млн грн.
Кількість скарг і заяв у 2018 році сягнула позначки у 29,6 тис. На користь споживачів вирішили 556 скарг, які стосувалися продовольчих товарів, 2 тисячі 937 скарг, які стосувалися сфери послуг та 4 тисячі 535 скарг щодо непродовольчих товарів. За рік споживачам повернули 6,7 млн грн.
За минулий рік споживачам повернули 10,2 млн грн, загалом надійшло 29,9 тисячі скарг на неякісні товари та послуги. Зі скарг на послуги на користь споживача вирішили 3 тисячі 997, зі скарг на непродовольчі товари – 5 тисяч 934, на продовольчі товари – 638.
Цього року від українців вже було 14 тисяч скарг і заяв, за неякісні товари та послуги повернули 6,8 млн грн. Із загальної кількості скарг 37,3% були на якість непродовольчих товарів, 46,4% – на якість надання послуг (20,1% – на якість комунальних послуг, 11,5% – на якість інтернет-товарів).
На що найчастіше у 2021-му році українці скаржилися в Держпродспоживслужбу і якими були результати роботи цього відомства за останні п'ять років - про це дізнавайтеся з нашого дослідження з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps