Як реалізується в Україні інститут детективів «під прикриттям»: чотири приклади

Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

В Україні існує інститут детективів Національного антикорупційного бюро «під прикриттям». Їхнім навчанням на стадії створення займалися, зокрема, працівники американського Федерального бюро розслідувань. З 2016 року цей відділ детективів уже має певні результати. З нещодавнього – затримання виконувача обов’язків голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотереї Євгена Гетьмана. Тож давайте згадаємо, хто ще став «жертвою» нового для України інституту.

«Бурштинові» депутати або «твої гроші зробили диво»

У 2016-2017 роках детективи НАБУ провели спеціальну операцію «під прикриттям» у сфері незаконного видобування і продажу бурштину. За легендою агентка НАБУ «Катерина» була представницею іноземної будівельної компанії «Фуджейра», яка планувала інвестувати гроші у легальний видобуток бурштину в Україні та його законний експорт. Тож вона увійшла в довірливі стосунки з можливими учасниками протиправних дій щодо видобутку бурштину в Україні. Таким чином, агентка «Катерина» вийшла на двох на той час народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова.

Як встановило слідство, нардепи отримали від «Катерини» гроші та внесли до Верховної ради проєкти законів про видобуток бурштину, про які агентка НАБУ й просила. Також вона створила в Україні компанію, яка мала займатися видобуванням бурштину та його імпортом в Об’єднані Арабські Емірати. Після цього Розенблат нібито за гроші від «Катерини» впливав на посадовців Держлісагентства, Держгеокадастру, прокуратури Житомирської області та Житомирського окружного адмінсуду. Зазначений адмінсуд нібито в інтересах Розенблата скасував 6 спеціальних дозволів на користування надрами, що були видані 3 приватним компаніям.

Крім того, в ОАЕ створили фірму, співзасновником якої стала сестра Розенблата. Він сам нібито це ініціював. Окремо депутат буцімто пропонував за 200 тисяч доларів повпливати на Житомирську облраду та Держгеонадра, щоби отримати спецдозвіл на користування надрами. У червні 2017 року НАБУ затримало охоронця Розенблата після отримання ним 200 тис. дол. від агентки НАБУ нібито для подальшої передачі грошей нардепу.

Ще у жовтні 2018 року справу скерували до Голосіївського районного суду Києва, але пізніше за рішенням суду вона опинилася в Печерського райсуді столиці. Там її не слухали аж до створення Вищого антикорупційного суду у вересні 2019 року. Втім у ВАКС ця справа досі перебуває на стадії підготовчого засідання через постійну неявку сторін. За словами прокурора САП Валентина Мусіяки, засідання у справі призначаються раз на місяць і сказати, коли саме буде вирок, неможливо.

Видача паспортів іноземцям і затримання агентів НАБУ

У тому ж 2017 році детективи НАБУ проводили ще одну спецоперацію «під прикриттям». Цього разу йшлося про міграційну сферу, а саме нібито про безпідставну видачу українських паспортів та посвідок на проживання іноземцям. Як встановили детективи, за сприяння керівництва Державної міграційної служби було впроваджено корупційну схему, згідно з якою, за надання неправомірної вигоди іноземцям надаються українські документи. Агент НАБУ встановив дружні взаємини на той час з першою заступницею голови Державної міграційної служби Діною Пімаховою. Нібито вона за гроші допомагала в одержанні українських документів іноземцям.

Проте під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно Пімахової, імовірно, стався витік інформації. Після чого вона нібито звернулася до Служби безпеки України із заявою про злочин. Після цього СБУ затримала агента НАБУ, а також викрила інших працівників НАБУ «під прикриттям». Їх усіх звинувачували в провокації хабаря. Втім цю справу у 2021 році закрили. А ось самій Пімаховій лише в грудні 2019 року повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Нині справу слухають у ВАКС, її призначили до розгляду по суті.

Зазначимо, що не тільки Пімаховій повідомили про підозру в корупції у міграційній сфері. У квітні 2018 року детективи НАБУ також затримали начальника сектору контррозвідки Лівобережного міжрайонного відділу Головного управління СБУ в Києві та Київській області Олександра Карамушку. Директор НАБУ Артем Ситник назвав це затримання продовженням операції в міграційній сфері, яка була зірвана працівниками СБУ. Разом із Карамушкою затримали його спільницю Юлію Кондратьєву. Наразі їхню справу слухають в антикорупційному суді.

«Плюшки» Юрченка та допомога екології

Улітку 2020 року детективи НАБУ провели ще одну спецоперацію «під прикриттям». Цього разу, за їхньою інформацією, у Верховній раді була організована група, учасники якої отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень нардепів. Агент НАБУ «під прикриттям» виконував роль представника іноземної компанії, яка хотіла інвестувати гроші в Україну. Але для цього, за легендою, необхідно ухвалити певні законодавчі зміни щодо надання підприємствам, які здійснюють утилізацію сміття, «зеленого тарифу» на продаж електроенергії та іншої діяльності.

Пізніше один з учасників цієї групи познайомив агента НАБУ з нардепом. Як виявилося, ним був Олександр Юрченко, який на той час входив до фракції «Слуги народу». Під час подальших зустрічей нардеп нібито висловив прохання передати йому через посередника неправомірну вигоду у сумі 13 тис. дол. за внесення законодавчих змін. Згодом він попросив ще 200 тис. дол. для підкупу депутатів-членів відповідного комітету Верховної ради.

На початку серпня агент НАБУ передав через посередника 13 тис. дол. за внесення пропозицій. 26-27 серпня співучасники планували отримати кошти у сумі 200 тис. дол, але НАБУ довелося припинити спецоперацію. За даними органів правопорядку, учасники злочину були проінформовані про проведення спецоперації, а тому змінили номери мобільних телефонів та термінали мобільного зв’язку. У серпні НАБУ і САП затримали неофіційного помічника нардепа Юрченка Івана Фіщенка та повідомило йому про підозру. Вже пізніше про підозру повідомили і самому депутату. Нині справа перебуває на стадії підготовчого засідання в антикорупційному суді.

Азартні ігри і хабар за ліцензію

Минулого тижня детективи НАБУ затримали на одержанні неправомірної вигоди члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотереї Євгена Гетьмана. На момент затримання він виконував обов’язки голови Комісії, оскільки чинний керівник Іван Рудий перебував у відпустці. Для його викриття також залучили інститут детективів «під прикриттям».

Улітку 2021 року НАБУ отримало інформацію про існування системи одержання хабарів за надання дозволів і ліцензій на право займатися гральним бізнесом. У межах розслідування детективи задокументували факти, які свідчать про те, що член КРАІЛ запропонував надати йому неправомірну вигоду. За ці кошти віг пообіцяв ухвалення Комісією рішень про надання дозволів, що підтверджують відповідність приміщень суб’єктів підприємницької діяльності в Чернігівській та Запорізькій областях для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі. Крім того він обіцяв забезпечити надання ліцензій на право здійснення у цих приміщеннях ігорної діяльності. Свої «послуги» він оцінив у 90 тис. дол.

За даними «Слово і діло» з власних джерел в органах правопорядку, Гетьман є чинним працівником Служби безпеки України і при собі мав посвідчення спецслужби. Головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов у Facebook написав, що затриманий член КРАІЛ є лейтенантом СБУ, помічником начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ з оперативних питань. До того ж, Гетьман – нібито довірена особам голови СБУ Івана Баканова.

Члену КРАІЛ повідомили про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди групою осіб. Проте, крім нього наразі нікого не затримали. У НАБУ додали, що проводять слідчі дії «з метою викриття інших учасників організованої злочинної групи». Наразі підозрюваний Гетьман вийшов із СІЗО під 5 млн грн застави. На нього наділи електронний браслет, а також він зобов’язаний здати закордонні паспорти і виконувати інші обов'язки. Розслідування у справі триває.

Таким чином, за цей невеликий період існування інституту детективів «під прикриттям» вже є чотири гучні історії з затриманням ймовірних правопорушників. Ще скільки могли зірвати – невідомо. Але наразі важко сказати, чи успішний цей шлях викриття правопорушень. Станом на сьогодні, ще немає жодного вироку у цих справах. Будемо сподіватися, що незабаром вони з’являться.

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО