Народні депутати IX скликання направили генеральним прокурорам – Руслану Рябошапці та Ірині Венедіктовій – близько 300 запитів. Запити були з геть різних приводів – розслідування правопорушень, скоєних колегами по парламенту, або можливих злочинних дій керівництва Нацбанку, перевірка пропаганди націонал-соціалізму місцевою владою, фактів дискредитації УПЦ тощо. «Слово і діло» обрало з усіх запитів найцікавіші, на наш погляд, і пропонує подивитися, що нардепи запитують у генпрокурора.
Більш як 60 нардепів підписалися під запитом на звільнення прокурора Кулика
Почнемо з того, які депутатські запити зібрали найбільшу кількість підписів. У листопаді 2019 року 62 народних депутати звернулися до тодішнього генпрокурора Руслана Рябошапки через прокурора Костянтина Кулика. У запиті йшлося про те, що Кулик причетний до корупційних злочинів, не пройшов тестування на знання норм чинного законодавства. Рябошапку попросили перевірити ці факти і вирішити питання зі звільненням Кулика.
Кулика в листопаді справді звільнили через те, що він не пройшов тестування.
У червні минулого року 28 народних депутатів звернулися до Ірини Венедіктової щодо незаконного тиску Нацполіції на суб'єктів господарювання. У запиті йшлося про те, що ПАТ «Донбасенерго» і ТОВ «Дата Процессинг Технолоджі» повідомили про грубе втручання поліції і СБУ в діяльність підприємств, що супроводжувалося силовим проникненням на територію і в приміщення ТЕЦ. Також правоохоронці пошкодили і вилучили майно.
У відповідь заступник генпрокурора повідомив, що обшуки і вилучення майна проводилися в рамках кримінальної справи, і вживати якихось додаткових заходів немає підстав.
Дев'ять народних депутатів цікавилися у Рябошапки (а також у директора НАБУ Ситника і тоді ще в.о. директора ДБР Венедіктової) ходом розслідування фактів розкрадання в Аграрному фонді. У запиті йдеться, що нинішній керівник Аграрного фонду «вживає реальні заходи для подолання наслідків п'ятирічного розкрадання компанії, але залишився практично один на один з опором розкрадачів, важким фінансовим становищем спільноти і бездіяльністю всіх слідчих».
У відповідь у генпрокурора повідомили, що досудові розслідування за фактами розкрадання в Аграрному фонді тривають. В рамках однієї справи була призначена службова перевірка через те, що слідчий порушив вимоги кримінально-процесуального кодексу.
П'ять народних депутатів від «Слуги народу» в травні цього року звернулися до Венедіктової з проханням поновити досудове розслідування за фактами фальсифікації виборів на окрузі №69 у Закарпатській області, де в липні 2019-го переміг Віктор Балога.
У запиті йдеться, що на окрузі спостерігачі зафіксували численні порушення, під час досудового розслідування також було встановлено факти фальсифікації, але їм «не дали належної правової оцінки» і справу закрили.
В Офісі генпрокурора у відповідь повідомили, що одну зі справ за фактами порушення на виборах було закрито безпідставно і досудове розслідування відновили.
«Слуги народу» Крячко і Соха домагаються проведення розслідування проти Пономарьова
Члени фракції «Слуга народу» Михайло Крячко і Роман Соха неодноразово надсилали запити щодо проведення розслідування проти нардепа ОПЗЖ Олександра Пономарьова. Причому запити вони направляли і Руслану Рябошапці, і директорові НАБУ Артему Ситнику, а також Ірині Венедіктовій, коли вона працювала в ДБР, а потім в Офісі генпрокурора.
У першому запиті до Рябошапки Крячко і Соха просили провести перевірку повідомлень у ЗМІ про те, що Пономарьов фігурує в декількох гучних досудових розслідуваннях. Так, Пономарьов може бути причетний до організації вбивства ветерана АТО Віталія Олешка, його компанія могла постачати неякісне моторне мастило для військової техніки ЗСУ, нардеп перешкоджав професійній діяльності журналістів. Також з розслідувань ЗМІ випливає, що Пономарьов лобіював реконструкцію стадіону в Бердянську, а потім роботи замовили фірмам, пов'язаним з ним.
Крім того, фірма, пов'язана з Пономарьовим, ймовірно, давала хабаря за забезпечення перемоги в тендері на постачання в ЗСУ. Ще одна фірма освоювала державні субвенції Бердянська. І, ймовірно, Пономарьов може бути причетний до смертельного ДТП.
Цей запит депутати посилали в листопаді 2019-го. Їм відповіли, що деякі кримінальні справи за вказаними фактами розслідуються, але зазначили, що Пономарьов фігурує тільки в справі про перешкоджання журналістській діяльності.
У лютому 2020-го Крячко і Соха вже посилали запит Рябошапці (і в.о. директора ДБР Венедіктовій) в іншій справі. У запиті йдеться, що компанія, яка входить в сферу впливу Пономарьова, неодноразово ремонтувала дороги в Бердянську за завищеною вартістю. Рябошапка і Венедіктова відповіли, що у цій справі триває розслідування, а причетність нардепа Пономарьова перевірять.
У листопаді минулого року Крячко і Соха послали запит вже генпрокурору Венедіктовій. Запит стосувався епізоду з постачаннями неякісного мастила для техніки ЗСУ. За словами депутатів, хоча всі підприємства, причетні до цього, перебувають в Запорізькій області, матеріали справи передають в інші регіональні органи, а це погано впливає на розслідування.
Депутати також звинуватили правоохоронців у бездіяльності і висловили побоювання, що Пономарьов уникне кримінальної відповідальності. Венедіктова відповіла, що справу обґрунтовано передали в інше обласне управління СБУ, а інформацію про те, в яких кримінальних виробництвах фігурує Пономарьов, надати не може.
В ОПЗЖ просять перевірити факти розпалювання релігійної ворожнечі та пропаганди нацизму
Нардепи від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук і Василь Німченко в липні 2020-го просили Венедіктову перевірити факти пропаганди націонал-соціалізму чиновниками місцевого самоврядування, зокрема мером Херсона Володимиром Миколаєнком.
У запиті йдеться, що в Херсоні встановили білборди з привітаннями з річницею проголошення Акту відновлення Української держави і «розміщенням тесту Акту з прославлянням націонал-соціалістичної Німеччини та Адольфа Гітлера». Депутати апелюють до того, що одним з пунктів Акту від 30 червня 1941 року була «тісна співпраця з Німеччиною під керівництвом Адольфа Гітлера».
Венедіктова повідомила, що прокуратура області почала розслідування за вказаними фактами.
Крім того, Медведчук і Німченко просили генерального прокурора перевірити факти розпалювання релігійної ворожнечі і приниження релігійних почуттів вірян УПЦ МП виданням «Голос України». У запиті йдеться, що у виданні була опублікована стаття «Почаївська лавра – форпост «руського мира», зміст якої не сподобався нардепам. Вони стверджують, що стаття спрямована проти парафіян УПЦ МП і ображає їхні релігійні переконання. В Офісі генпрокурора відповіли, що зазначені факти внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Позафракційний нардеп Вадим Новінський у вересні 2019-го посилав Руслану Рябошапці (а також Арсену Авакову) запит на тему кампанії з дискредитації «канонічної Української православної церкви». Депутат заявив, що минула влада нагнітала атмосферу нетерпимості довкола «канонічної УПЦ», і просив перевірити звернення вірян із сіл Кардишев і Мирове щодо тиску на священиків і шахрайських дій з майном церков. У прокуратурі відповіли, що не уповноважені на таку перевірку.
Цікавий запит був від Рената Кузьміна, депутата ОПЗЖ, в листопаді 2019 року. У запиті до Руслана Рябошапки він посилається на інформацію ЗМІ про те, що керівництво СБУ планувало стежити за депутатами «Опозиційної платформи», щоб встановити їх контакти, місце і спосіб життя, документувати зустрічі тощо. Крім того, нібито планувалося залучати праворадикальні організації для акцій протесту, щоб перешкоджати діяльності партії.
Кузьмін просив почати розслідування цих фактів. Рябошапка повідомив, що детективи Держбюро розслідувань цим займуться.
Поляков просив розібратися з перешкоджанням його роботі, а Бужанський – дати інформацію про розслідування проти Порошенка
Антон Поляков у вересні минулого року просив Офіс генерального прокурора розібратися з інцидентом, який стався з ним на мажоритарному окрузі №206. Депутат повідомив, що під час законної акції, з подачі виборців, він намагався скористатися правом невідкладного прийому у керівництва Чернігівської ОДА. Але на дві години ОДА припинила свою роботу, «перетворившись на неприступну фортецю з перекритим доступом». Загалом, на прийом Поляков не потрапив і вважає це порушенням закону «Про статус народного депутата».
У генпрокурора відповіли, що місцева прокуратура почала розслідування за фактом можливого перешкоджання роботі народного депутата.
«Слуга народу» Максим Бужанський в листопаді 2019-го звернувся до Руслана Рябошапки із запитом, в якому просив прийти і прозвітувати в парламенті про хід досудового розслідування відносно громадянина України (ім'я якого в запиті приховано). Також він просив поінформувати про хід і попередні результати розслідування проваджень, в яких фігурує Петро Порошенко.
Відповідь Рябошапки був короткою. По першому питанню він повідомив, що розслідування триває, а розкриття додаткової інформації може зашкодити. Що стосується Порошенка, то він, за інформацією Рябошапки, фігурував у 20 кримінальних провадженнях.
Проблеми інвесторів, аварія танкера Delfi, інтерв'ю з Гіркіним: які ще запитання є у нардепів до генпрокурора
«Слуга народу» Олександр Аліксійчук в лютому минулого року направляв запит Рябошапці щодо вирішення проблеми інвесторів будівництва. За інформацією нардепа, в ЖК «Ріверсайд» в Рівному з 2016 року продавали квартири інвесторам, але не здали будинки в експлуатацію в 2017-2018 роках, як обіцяли. Більш того, будівництво взагалі зупинилося. Аліксійчук просив Генпрокуратуру розібратися в ситуації.
Йому відповіли, що розслідується кримінальна справа за фактом шахрайських дій осіб, які заволоділи грошима інвесторів ЖК.
Сергій Власенко з «Батьківщини» в червні минулого року просив Венедіктову перевірити, чи вчинив протиправні дії керівник Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко.
Ситуація була наступна: в лютому Дейнеко повідомив, що всіх осіб, які перетинають кордон, повинні перевірити на наявність у них симптомів коронавірусу. «Якщо людина відмовиться пройти обстеження – ми зробимо це публічно. Зробимо стрім, доведемо до суспільства і нехай за межами пункту пропуску зустрічають наші активні громадяни, забирають і відвозять куди хочуть», – сказав Дейнеко.
Власенко побачив у цих словах підбурювання до насильницьких дій і попросив Офіс генпрокурора дати оцінку діям Дейнеко. Йому повідомили, що ознак правопорушення в словах Дейнеко не знайшли, а сам глава ДПСУ заявив, що його слова були жартом, «щоб розрядити обстановку».
Тетяну Плачкову з ОПЗЖ влітку минулого року хвилювала ситуація з розслідуванням аварії танкера Delfi біля Одеси. У запиті до генпрокурора депутат поскаржилася, що протягом семи місяців після аварії не вжили заходів для ліквідації наслідків і не порахували збитки. Крім того, в публічній площині не було інформації про хід розслідування. Плачкова просила генпрокурора перевірити факти бездіяльності чиновників і надати інформацію про розслідування.
У прокуратурі відповіли, що станом на серпень 2020-го до суду було направлено обвинувальний акт проти капітана танкера, розслідується також можливе порушення правил несення прикордонної служби та службове недбальство органів, які відповідають за безпеку судноплавства.
Депутат від «Слуги народу» Богдан Яременко торік просив Венедіктову вжити заходів для притягнення до відповідальності чиновників, причетних до організації інтерв'ю з терористом Ігорем Гіркіним. Інтерв'ю у Гіркіна, нагадаємо, взяв журналіст Дмитро Гордон. Потому заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов в ЗМІ «висловив подяку» за інтерв'ю, оскільки там були важливі свідчення.
Яременко вважає, що транслювання інтерв'ю і виправдання цього Мамедовим має ознаки скоєння відразу декількох кримінальних злочинів – від пособництва до пропаганди війни. Депутат просив повідомити йому, чи погоджував Мамедов свої висловлювання і чи поділяє їх Венедіктова.
Генеральний прокурор відповіла Яременку, що інтерв'ю Гіркіна вивчатимуть в рамках розслідування кримінальних справ проти нього. А в коментарях Мамедова немає нічого такого, щоб вживати щодо нього заходів.
Нагадаємо, раніше ми писали, скільки запитів до президента Володимира Зеленського направили нардепи IX скликання.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps