Незабаром сьомі роковини Іловайської трагедії. З цієї нагоди прокурори Офісу генпрокурора оприлюднили деякі результати розслідування причин тих подій. Вони свідчать лише про те, що попри прагнення різних відомств пролити світло на причини Іловайської катастрофи, єдиної думки з цього приводу в Україні наразі немає.
Бої під Іловайськом тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року. Основна їхня фаза розпочалася 18 серпня, коли в місто увійшли добровольчі батальйони, щоби зачистити цей населений пункт від бойовиків так званої «ДНР». Іловайськ розглядався як важливий транспортний і залізничний вузол, через який йшло постачання бойовиків з боку Російської Федерації.
Загрузнувши в боях за Іловайськ, «добробати» були оточені регулярними частинами російської армії, які раптово вторглися в Україну. Кульмінацією цих подій слід вважати 29 серпня, коли російське командування надало українським частинам так званий «зелений коридор» для виходу з оточення. Цей «коридор» виявився пасткою. Під час проходження через нього, українські колони розстріляв противник. Дані про втрати внаслідок цих подій різняться. Найбільш відомою є інформація про 366 загиблих, 429 поранених, 128 полонених і 158 зниклих безвісти. Однак зустрічаються дані і про понад тисячу загиблих українських бійців.
Саме після військової невдачі під Іловайськом Україна була змушена припинити наступ на Донбасі і підписати так звані Перші Мінські угоди, 5 вересня 2014 року.
Відтоді були неодноразові спроби розслідувати причини Іловайської трагедії на рівні Верховної ради, Міністерства оборони, Генштабу та правоохоронних органів. Так, напередодні сьомих роковин розстрілу колони, в п'ятницю 27 серпня, прокурори Офісу Генпрокурора оприлюднили деякі результати свого розслідування.
Як повідомив на брифінгу начальник Департаменту нагляду над кримінальними провадженням щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту ОГПУ Юрій Рудь, проведено понад 900 допитів потерпілих і свідків, вилучені та досліджені понад 600 бойових документів, що стосуються тих подій. «На підставі цих доказів встановлено низку порушень з боку керівництва АТО при плануванні і проведенні бойових дій в районі Іловайська», – пояснив Рудь.
Зокрема, не були враховані розвідувальні дані щодо бойових можливостей незаконних збройних формувань в районі Іловайська, а також швидкої зміни бойової ситуації. Крім того, були допущені порушення під час планування операції.
При цьому в ОГПУ так і не знайшли «причинно-наслідкових зв'язків між діями командирів, допущеними ними помилками, а також наслідками у вигляді загибелі військовослужбовців». Висновок досить дивний, оскільки саме дії командирів, а також допущені ними помилки (або їхня відсутність), саме і призводять до перемог і поразок на полі бою. Рік тому в Офісі генпрокурора заявляли, що єдиним фактором який привів до невдачі під Іловайськом, є вторгнення Росії.
Все це змушує думати про те, що в Україні наразі немає єдиного розуміння причин Іловайської катастрофи. Наприклад, частину відповідальності військові покладають на добровольчі батальйони. У доповіді Генштабу про перебіг бойових дій у 2014 році, який був оприлюднений наприкінці літа 2015 року, наприклад, зазначається таке: «Незважаючи на високу вмотивованість бійців (добровольчих батальйонів, – Авт.), рівень їхньої навченості... був низький, а рівень організованості також не сприяв ефективному виконанню завдань. Добровольчі підрозділи входили і виходили з бою на розсуд їхніх командирів. Вони, як правило, заходили в населений пункт і, зіткнувшись з опором противника, виходили. Це повторювалося кілька разів. Причиною був низький рівень тактичної підготовки і відсутність маневру. В таких умовах взяти під контроль Іловайськ не вдавалося».
У Генштабі також зазначили, що добровольчі батальйони підпорядковувалися керівництву АТО, що лише збільшувало хаос на полі бою. Цю інформацію підтвердив ексначальник Генштабу Віктор Муженко – безпосередній учасник тих подій. У своєму нещодавньому інтерв'ю одному з видань пан Муженко також зазначив, що в ті дні був проти спроб штурмувати Іловайськ, оскільки в цьому «не було потреби». За його словами, на той момент перед армією стояло завдання звільнити Луганськ, що дало би змогу ліквідувати так звану «ЛНР». Муженко повідомив, що на проведенні операції під Іловайськом наполягало керівництво МВС, у віданні якого, до слова, і перебували деякі добробати, які атакували Іловайськ.
Найближчими днями Офіс генпрокурора обіцяє оприлюднити розсекречені матеріали про Іловайську трагедію. Чи допоможуть вони встановити причинно-наслідковий зв'язок, про який не сказали прокурори ОГПУ – покаже час.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps