Про День пам’яті захисників України та масштабні обстріли Авдіївки. Про роковини Іловайської трагедії та розслідування причин тих подій 2014 року. Про пенсійний вік, встановлений у різних країнах світу та середню тривалість життя громадян у цих країнах та Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
День пам'яті Захисників України
29 серпня, о 10 годині відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання. «У День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, Президент Володимир Зеленський поклав квіти до Стіни пам’яті полеглих за нашу державу», - сказано в повідомленні пресслужби ОПУ.
День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, заснований у 2019 році указом президента, з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
На розі вулиці Грушевського та Петрівської алеї в Києві зведено Меморіал пам’яті загиблим киянам-учасникам АТО/ООС, - повідомила пресслужба мера столиці Віталія Кличка.
«В цей день, 7 років тому, частини збройних сил Росії, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким виходили українські бійці з Іловайську. Іловайський котел став пеклом і символом підступності агресора. А також – символом героїзму українських захисників. Сьогодні ми згадуємо наших героїв і вшановуємо їхню пам’ять та їхній подвиг. І сьогодні ми відкриваємо Меморіал, зведений на честь киян, які загинули за свободу України, за її європейське майбутнє», – розповів Кличко під час церемонії відкриття.
Він також наголосив, що через бойові дії на Донбасі пройшли майже 32 тисячі киян, 400 захисників загинули.
Нагадаємо, минулого тижня на Донбасі в зоні ООС загинули двоє українських військових.
Обстріл Авдіївки
В результаті ж обстрілів бойовиками районів Авдіївки та самого міста 28 серпня були поранені вісім українських військовослужбовців, - повідомляє Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі в Telegram.
У ТКГ уточнили, що окупанти застосовували міномети та артилерію 120 та 122 калібрів, які є забороненими мінськими угодами.
На думку української сторони в ТКГ, метою обстрілів бойовиками Авдіївки було спровокувати ЗСУ на відповідь, «а потім на своєму вищому рівні заявити про «агресивні дії України» і створити напругу, в ідеалі - зірвати переговори президента України з президентом США про подальші шляхи врегулювання конфлікту, в тому числі - на тему участі США в такому врегулюванні».
У ТКГ також допускають, що активність бойовиків під час зустрічі у Вашингтоні Джо Байдена і Володимира Зеленського «може бути збільшена додатково».
Нагадаємо, бойовики обстріляли Авдіївку, постраждали житлові будинки та промислова база. «Укрзалізниця» внаслідок обстрілів повідомила про зміну маршрутів руху поїздів в районі Авдіївки.
Роковини Іловайської трагедії: хто винен у військовій катастрофі
До сьомих роковин Іловайської трагедії прокурори Офісу генпрокурора оприлюднили деякі результати розслідування причин тих подій.
Бої під Іловайськом тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року. Основна їхня фаза розпочалася 18 серпня, коли в місто увійшли добровольчі батальйони, щоби зачистити цей населений пункт від бойовиків так званої «ДНР». Іловайськ розглядався як важливий транспортний і залізничний вузол, через який йшло постачання бойовиків з боку Російської Федерації.
Загрузнувши в боях за Іловайськ, «добробати» були оточені регулярними частинами російської армії, які раптово вторглися в Україну. Кульмінацією цих подій слід вважати 29 серпня, коли російське командування надало українським частинам так званий «зелений коридор» для виходу з оточення. Цей «коридор» виявився пасткою. Під час проходження через нього, українські колони були розстріляні. Дані про втрати внаслідок цих подій різняться. Та найчастіше називають цифри - 366 загиблих, 429 поранених, 128 полонених і 158 зниклих безвісти. Однак зустрічаються дані про понад тисячу загиблих українських бійців.
Саме після військової невдачі під Іловайськом Україна була змушена припинити наступ на Донбасі та підписати так звані Перші Мінські угоди, 5 вересня 2014 року. Відтоді були неодноразові спроби розслідувати причини Іловайської трагедії на рівні Верховної ради, Міністерства оборони, Генштабу та правоохоронних органів.
27 серпня, прокурори Офісу Генпрокурора оприлюднили деякі результати свого розслідування. Як повідомив на брифінгу начальник Департаменту нагляду над кримінальними провадженням щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту ОГПУ Юрій Рудь, проведено понад 900 допитів потерпілих і свідків, вилучені та досліджені понад 600 бойових документів, що стосуються тих подій. «На підставі цих доказів встановлено низку порушень з боку керівництва АТО при плануванні та проведенні бойових дій в районі Іловайська», – пояснив Рудь.
При цьому в ОГПУ так і не знайшли «причинно-наслідкових зв'язків між діями командирів, допущеними ними помилками, а також наслідками у вигляді загибелі військовослужбовців». Висновок досить дивний, оскільки саме дії командирів, а також допущені ними помилки (або їхня відсутність), саме і призводять до перемог або поразок на полі бою. Рік тому в Офісі генпрокурора заявляли, що єдиним фактором, який привів до трагедії під Іловайськом, є вторгнення Росії.
Чи є в Україні наразі розуміння причин Іловайської катастрофи - про це читайте докладніше в авторській колонці Дениса Поповича на «Слово і діло».
Пенсійний вік та тривалість життя: ситуація в Україні та у світі
У Верховній раді кілька місяців лежить законопроєкт, в якому з 2023 року пропонують підвищувати пенсійний вік для українців – на один місяць щороку. Таким чином, до 2035-го українці можуть виходити на пенсію в 61 рік.
Зараз в Україні вік виходу на пенсію однаковий і для чоловіків, і для жінок – 60 років. А середня тривалість життя різна: 68 років для чоловіків і майже 78 років для жінок.
Схожа ситуація в Росії - пенсійний вік для жінок – 60 років, середня тривалість життя 79 років і 7 місяців. А от чоловіки виходять на пенсію лише у 65 років, а доживають в середньому до трохи понад 68 років.
У сусідній з нами Польщі жінки виходять на пенсію, як і у нас, в 60 років, чоловіки – в 65 років. Середня тривалість життя жінок становить майже 82 роки, а чоловіків – 74 роки та 6 місяців.
В інших європейських країнах пенсійний вік вищий, але й середня тривалість життя більша. Наприклад, в Нідерландах громадяни виходять на пенсію у віці близько 66 років. При цьому жінки в середньому живуть 83 роки, а чоловіки – трохи більше за 80.
У 67 років виходять на пенсію в Греції, Італії, Ісландії та Норвегії. Середня тривалість життя у цих країнах варіюється від 78 до 84 років.
У США чоловіки та жінки виходять на пенсію у 67 років. Чоловіки в середньому живуть трохи понад 76 років, а жінки – майже 81 рік. Пенсійний вік у Канаді – 65 років, а середня тривалість життя - 84 роки та трохи понад 80 років для жінок і чоловіків відповідно.
У Китаї на пенсію виходять рано у порівнянні з іншими країнами: жінки – в 50-55 років, чоловіки – в 60 років. При цьому жінки в середньому живуть понад 80 років, а чоловіки – майже 75 років.
Дані стосовно того, в якому віці виходять на пенсію і скільки в середньому живуть чоловіки та жінки в різних країнах ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps