Уже з вересня в Україні стартує податкова амністія, яка передбачає подання одноразової добровільної декларації про доходи. У декларації можна не вказувати джерела отримання цих доходів, а держава у такому випадку обіцяє не карати за ухилення від сплати податків, як це передбачено законом. Влада очікує, що таке декларування дасть змогу людям «повернути свої активи у легальну площину» та виховуватиме у суспільстві податкову культуру. Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у розмові зі «Слово і діло» пояснив, у чому полягає головна мотивація для подання декларації, чого чекати після завершення податкової амністії та куди спрямують кошти, отримані від декларантів.
Яка головна мотивація для людей, які хочуть задекларувати свої доходи?
Тут є декілька аспектів. У 90-тих роках, коли система сплати податків і нарахування заробітної плати, була достатньо «чорною», багато людей отримували свої законно зароблені гроші не в зовсім законний спосіб. Тобто, йдеться про так звані зарплати у конвертах.
Окрім того, у 2000-тих роках досить багато українців почало працювати в Європі на заробітках. Вони, зазвичай, теж працювали нелегально і у незаконний спосіб набули свої статки і придбали нерухомість.
Ініціатива, яка була в законі, дає змогу людям не тримати гроші в умовному «загашнику», а легалізувати їх, сплатити символічний податок і надалі мати можливість легально користуватися тими коштами, адже рано чи пізно Україна прийде до тих самих стандартів моніторингу способу життя, який є у більшості європейських країн.
Що буде після того, як пройде податкова амністія та що чекатиме людей, які не будуть декларувати свої доходи?
У перехідних положеннях закону є вимоги до уряду розробити план проведення фінансового контролю декларування.
Фактично, Міністерство фінансів спільно з Державною податковою службою зараз розробляє законопроєкт, який стосуватиметься моніторингу способу життя. Тобто під час купівлі великої нерухомості, дорогих авто тощо, буде здійснено відповідний моніторинг.
Наприклад, у державних службовців усі платежі про покупки проходять через банк, який перевіряє декларацію і наявність у ній відповідних коштів.
Тому ми маємо вийти на ті стандарти, які розроблені Організацією економічного співробітництва і розвитку для боротьби з розмиванням податкової бази і найголовніше, щоб не дозволяти грошам, які зараз є у сірому або чорному обігу, переміщатися через державні кордони чи незаконно використовуватись в Україні.
Коли такий механізм реально запровадити?
Потрібно дев’ять місяців для розроблення законопроєкту. Після того, як відповідний законопроєкт ухвалять, я думаю, що народні депутати визначать це в законі, який буде внесено до Верховної ради.
На що держава планує витрачати кошти, які сплатять декларанти?
Ці кошти, так само як і інші податки, будуть надходити до загального бюджету і будуть розподілятися відповідно до тих потреб, які є у держави. Це буде вказано у відповідному бюджетному розписі.
Якщо говорити про довшу перспективу, то, фактично, легалізація таких ресурсів, зокрема, нерухомості, дасть змогу місцевим громадам отримувати податкові надходження з нерухомості, яка буде задекларована.
Найголовніше, це дасть змогу підживити економіку, дасть синергетичний ефект для країни, що ці кошти будуть вже оподатковуватись. Окрім цього, активи будуть працювати не лише на благо місцевих громад, а й України загалом.
Яку роль податкова амністія відіграє у контексті відносин України з Європейським Союзом?
Я думаю, що позитивну, адже Європейський Союз зараз так само активно працює над фінансовим контролем.
Нагадаємо, 16 липня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує для українців податкову амністію.
Раніше ми детально розбирали, хто та як може подати одноразову добровільну декларацію в рамках амністії.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps