Володимир Зеленський уникає відповіді на запитання, чи збирається він балотуватися на другий термін. Кілька тижнів тому президент заявив, що про це говорити ще зарано, але «деякі речі» він хоче закінчити. На пресконференції Зеленський також однозначної відповіді не дав, при цьому зазначив, що «не хоче, щоб його обіцянки просто залишилися в історії». Про свою передвиборчу програму Зеленський говорить часто, тому «Слово і діло» нагадує, які в ній є важливі зобов'язання. Сьогодні поговоримо про обіцянку «підписати угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом».
Історія з підписанням угоди про спільний авіаційний простір з Євросоюзом тягнеться ще з кінця 2007 року, коли Україна розпочала переговори з цього питання. Мета угоди – зрівняти в деяких правах українські та європейські авіакомпанії і взаємно відкрити ринки авіаперевезень, як пасажирських, так вантажних і поштових.
Підписання угоди передбачає, що в Україні почнуть діяти європейські стандарти в галузі цивільної авіації – щодо захисту прав пасажирів, безпеки польотів, захисту навколишнього середовища тощо.
Спрощення авіаперевезень між Україною та ЄС відбуватиметься у два етапи. Спочатку будуть зняті обмеження для українських перевізників на польоти між містами Євросоюзу, а на другому етапі іноземним авіаперевізникам дозволять здійснювати внутрішні рейси в Україні.
Тест угоди про «відкрите небо» з Євросоюзом був узгоджений в жовтні 2013 року, влітку 2014-го його вже хотіли підписати. Завадила цьому суперечка між Великою Британією та Іспанією про статус Гібралтару, але вирішити його допоміг вихід Британії з ЄС.
У 2018 році тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що Україна розраховує підписати угоду на наступний день після Brexit – 30 березня 2019-го. Однак вихід Британії з Євросоюзу відбувся пізніше, ніж очікувалося.
У березні 2019-го в Євросоюзі заявили, що терміни підписання угоди з Україною не встановлені. «Це політичний процес, і ми сподіваємося, що результати будуть скоро. Подивимося. Цей процес триває. Ми сподіваємося, це буде якомога швидше, але я не можу сказати точну дату», – говорив глава делегації щодо кооперації України з ЄС Штефан Шлеунінг.
У липні глава представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі повідомив, що угоду підпишуть до кінця 2019 року: «Мої колеги в Брюсселі кажуть, що відразу, як тільки відбудеться Brexit, перешкоди для підписання цієї угоди будуть зняті. Як ви знаєте, підписання було заблоковано через суперечку Іспанії і Великої Британії про статус Гібралтару. Тому, коли Велика Британія вийде з Євросоюзу – цього спору всередині ЄС вже не буде. А значить, я сподіваюся, що вже до кінця цього року це станеться».
Велика Британія залишила Європейський Союз тільки 31 січня минулого року, і Україна розраховувала підписати угоду про «відкрите небо» до кінця 2020-го – на саміті «Східного партнерства» в червні. Однак саміт перенесли через коронавірус.
Новим терміном підписання називали жовтень 2020-го, коли повинен був пройти саміт Україна-ЄС. «Усім було відомо про проблему між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту Гібралтару. З виходом Великої Британії з ЄС ця проблема знівельована. Зараз йдуть останні технічні переговори. Свої формулювання про статус аеропорту повинна надати Іспанія. І у нас є конкретна мета, щоб під час саміту Україна-ЄС в жовтні, ця угода, нарешті, була укладена», – говорив заступник керівника ОПУ Ігор Жовква.
Тодішній міністр інфраструктури Владислав Криклій також говорив, що Україна наполягатиме на підписанні угоди в жовтні. «Скажу відверто, Європа з цим раніше більше поспішала – зараз у них там накладається і коронавірус. І вони не розуміють, як це буде економічно (все ж прораховують наслідки будь-яких підписаних договорів). І питання Великої Британії до кінця ще не вирішилося – ми теж були переконані, що ця конфліктна історія з Гібралтару буде вирішена і, нарешті, ми зможемо спокійно рухатися вперед, але воно в підвішеному стані. Тому ми ще в стадії переговорів, але пані Стефанішина, віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції, активно цим займається. Ми вже кілька разів з Єврокомісією спілкувалися про те, щоб їх підштовхнути, щоб на саміті підписати. Принаймні, ми готові. Тут більше питання до них», – сказав Криклій в інтерв'ю «Слово і діло».
Але і на саміті в жовтні цього не сталося, хоча Володимир Зеленський запевнив, що Україна отримає «відкрите небо». «Після семи років різних маніпуляцій нарешті маємо чітке розуміння, що Угода про спільний авіапростір буде підписана найближчим часом. Це – мільйони можливостей для більш легких подорожей і контактів бізнесу. Звичайно, після пандемії», – сказав президент.
Підписання угоди зривалося ще кілька разів. Це не вийшло зробити 11 лютого 2021-го на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС, як сказав Криклій, «через бюрократію» в Євросоюзі. Потім Україна очікувала підписання документа в другій половині червня.
28 червня Рада Євросоюзу, нарешті, дала згоду на підписання угоди про Спільний авіаційний простір з Україною, Вірменією, Тунісом і Катаром. Угода з Україною, ймовірно, буде підписана 12 жовтня під час саміту Україна-ЄС в Києві.
Таким чином, Володимир Зеленський перебуває практично в кроці від виконання обіцянки. Після підписання угоди «про відкрите небо» її повинні будуть ратифікувати всі країни Євросоюзу. На це піде час, але в угоді є пункт про пришвидшену процедуру, і вона зможе запрацювати в найкоротші терміни.
Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
професія вчителя стане престижною і високооплачуваною.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps