Про прогноз стосовно карантинних заходів в Україні цієї осені. Про статус обіцянок українських урядовців. Про те, якою мовою розмовляють у побуті жителі України. Та у яких країнах Близького Сходу та Північної Африки жінки мають найбільше прав. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Коли Україна перейде на карантин
Незабаром Україна покине «зелену» зону і перейде до «жовтої». Разом з цим доведеться посилити карантин, а пізніше цілком імовірний локдаун. Таке заявив головний санітарний лікар України Ігор Кузін в ефірі програми «Сніданок з 1+1».
«Найближчим часом Україна вийде з «зеленої» зони. Ми будемо змушені впровадити «жовту», де, наприклад, будуть більш жорсткі обмеження щодо відвідування масових заходів або спортзалів», - сказав Кузін.
За його словами, поки немає конкретної цифри, при якій оголосять посилений карантин, але уникнути локдауну восени не вдасться.
«Якщо ми будемо говорити про «червоний» рівень небезпеки, то він буде не раніше листопада», - уточнив санлікар.
В Україні, нагадаємо, спостерігається зростання рівня захворюваності на коронавірус. Минулого тижня країна повернулася до показників, які фіксували ще наприкінці весни.
Ситуацію з вакцинацією в Україні ми щоденно відстежуємо і подаємо у вигляді карти вакцинації на нашому сайті.
Обіцянки уряду: що виконали, що провалили
За рік і шість місяців роботи прем'єр Денис Шмигаль і члени його Кабміну виконали 648 обіцянок, провалили – 235, в процесі виконання залишаються 600 (без урахування обіцянок з програми дій, яку не схвалив парламент).
З 4 серпня до 4 вересня в Кабміні дали 43 нових обіцянки, виконали – 25, не виконали – 16.
Провалена, зокрема, обіцянка з вересня зробити державну бюрократію безпаперовою – повністю перейти на електронний формат. Закон «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», який підписав президент, набуде чинності тільки 7 листопада. А закон «Про публічні електронні реєстри» взагалі ще чекає на друге читання.
Провалена обіцянка почати «велику приватизацію» до осені. Очікувалося, що «велика приватизація» почнеться в серпні з аукціону з продажу Акціонерного Товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». Але в кінці місяця стало відомо, що аукціон скасували: після перевірки заявок до торгів могли допустити тільки одного учасника.
Віцепрем'єр – міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков не виконав обіцянку до серпня розробити пакет законопроєктів для реалізації стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей.
Натомість він виконав обіцянку створити нову дипломатичну платформу для деокупації Криму: 23 серпня відбувся перший саміт «Кримської платформи».
Міністр аграрної політики Роман Лещенко провалив обіцянку до вересня прийняти підзаконні акти для роботи електронних земельних аукціонів.
Міністр енергетики Герман Галущенко виконав обіцянку знайти механізм зниження вартості електроенергії для окремих верств населення. З жовтня чекаємо на нововведення.
Виконана обіцянка ввести сертифікат вакцинації – в паперовій та електронній версіях. Українці, які пройшли повний курс вакцинації від коронавірусу, можуть отримати у сімейного лікаря міжнародне свідоцтво в паперовій формі. У серпні Євросоюз офіційно визнав українські електронні COVID-сертифікати в додатку «Дія».
Крім того, як і обіцяв Шмигаль, було прийнято рішення не поставляти відпрацьоване ядерне паливо до Росії. 11 серпня Кабмін затвердив програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних АЕС до 2025 року. Згідно з нею, з введенням в експлуатацію централізованого сховища Україна відмовиться від послуг російських підприємств. Роботу сховища презентували 21 серпня, його введуть в експлуатацію після отримання необхідних дозволів.
Олег Уруський виконав обіцянку на початку серпня запустити електронний реєстр учасників відбору і виконавців державних контрактів. 9 серпня реєстр запрацював у тестовому режимі.
Детальніше про статус обіцянок урядовців - читайте у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Якою мовою українці розмовляють у побуті
Дані інституту соціології НАН України свідчать про те, що з часів незалежності помітно зріс відсоток тих, хто спілкується українською мовою у побуті – з 36,8% до 50,8%. У 2020 році російською у побуті спілкувалося 27,6% населення, обидві мови використовували 21,3%.
У 1992 році російською у побуті розмовляло 29% опитаних. Однак до 2013 року прихильників російської було понад 37%, а потім показник знову знизився. Поширеність української мови у побуті зростала після 2013 року, що, імовірно, пов’язано з початком російської агресії.
Більш нестабільною є динаміка серед тих, хто розмовляє та українською, і російською. У 1992 році до такого населення відносило себе 32% опитаних. До 2008 року цей показник переважно зменшувався – до 19,9%, але вже до 2015 року знову зріс – до 30,4%.
У 2020 році іншою мовою, окрім російської чи української, спілкувалося лише 0,3% опитаних. Загалом, найвищим цей показник був у 1992 році – 2,2%, надалі ще кілька разів перевищував 1%.
Якою мовою у побуті розмовляють в Україні та як змінювалась динаміка мовних настроїв - дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.
Права жінок: яка ситуація на Близькому Сході та в Азії
В арабському суспільстві жінки частіше піддаються дискримінації через культурні та релігійні переконання, які відображаються на законодавчому рівні. Наприклад, у Саудівській Аравії жінки отримали право голосувати на виборах лише у 2015 році, а в Ірані дівчата можуть одружуватися з 13 років.
У Сирії раніше, ніж в інших країнах Близького Сходу жінки отримали право голосувати на виборах - це сталося у 1949 році. Однак досі їхня свобода залишається доволі обмеженою. Жінки не можуть самостійно обирати місце проживання, не можуть виходити з помешкання без дозволу чоловіка, не можуть самостійно виїжджати за кордон та влаштовуватись на роботу.
В Алжирі більш лояльно ставляться до прав жінок – у Конституції наявна норма, яка забезпечує гендерну рівність. Водночас жінки не можуть самостійно звертатися за отриманням паспорта, на відміну від Марокко, наприклад, де у жінок є найбільше прав.
У Єгипті жінки можуть влаштовуватись на роботу без дозволу чоловіка, але не можуть, наприклад, самостійно отримувати паспорт.
В законодавстві Ірану немає норм про гендерну рівність, жінки не можуть самостійно обирати житло, виходити з дому без дозволу чоловіка, влаштовуватись на роботу, отримувати паспорт та їхати за кордон. Натомість одружуватися дівчата можуть з 13 років без дозволу батьків.
В Іраку, хоч у Конституції норма про гендерну рівність є, жінки не можуть без дозволу чоловіка обирати житло, їхати за кордон та виходити з дому. У Йорданії, до того ж жінки ще й не можуть без дозволу отримати паспорт.
В Омані жінки не можуть без дозволу виходити з дому та отримувати паспорт, але при цьому можуть їздити за кордон та самостійно влаштовуватись на роботу.
У яких країнах Близького Сходу та Північної Африки жінки мають найбільше прав, дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps