На календарі вже другий тиждень осені – а гривня не лише не поступається курсом іноземним валютам, але й зміцнюється. Такою нестандартною поведінкою національна валюта змушує замислитися над новими фінансовими стратегіями. Адже відповідно до традиційних трендів, влітку гривня зміцнюється, а восени та взимку – девальвує.
Проте цього року одразу кілька суттєвих факторів додали впевненості національній валюті та змусили змінити багаторічний тренд. Окрім зовнішніх та внутрішніх чинників, на курс може вплинути нова за своїм змістом обставина – чергове посилення карантинних обмежень та запровадження локдауну.
Постає питання – чи надовго збережеться тренд на зміцнення гривні? Чого очікувати у найближчі місяці, та яким буде курс гривні вже наприкінці осені 2021-го року?
Нацбанк, МВФ, урожай та карантин
Один з основних зовнішніх факторів, які дозволили гривні почуватися впевнено навіть у осінній період – Україна отримала на свій рахунок від МВФ близько 2,7 млрд доларів у рамках розподілу 650 мільярдів доларів між країнами-членами - ці кошти Фонд виділив для допомоги у відновленні світової економіки внаслідок пандемії.
Ці гроші не є кредитними – але Україна може використати їх для повернення минулих запозичень. Тож допомога від МВФ дозволила зміцнити золотовалютні накопичення НБУ до рекордних 31,6 млрд доларів. Крім того, вже цього місяця очікується наступна місія МВФ до України, в рамках якої розглянуть умови отримання наступної частини траншу кредиту.
Додатково зміцнитися гривні вдалося і за рахунок підвищенням Нацбанком облікової ставки до 8,5% – вже вчетверте за останні пів року. Збільшення облікової ставки ще більше привабило нерезидентів, які вкладаються в українські державні облігації. А от для внутрішньої економіки в цілому – цей чинник буде впливати на здорожчання відсотків за кредитами.
Ще два фактори, які впливатимуть на зміцнення гривні – продаж аграріями своєї продукції та чутки про запровадження чергового локдауну. Перший фактор може позитивно зіграти у плюс курсу нацвалюти високими цінами на аграрну продукцію.
Другий фактор – відносно позитивний: з одного боку, карантинні обмеження зменшать попит на іноземну валюту, адже бізнес менш активно робитиме закупівлі імпортної продукції. Курс гривні від цього виграє лише у короткостроковій перспективі, адже темпи економіки знизяться, й не виключено, що у майбутньому доведеться розплачуватися більш «слабкою» національною валютою.
Чи можливий різкий розворот?
І хоча об’єктивно приводів для оптимізму щодо зміцнення гривні зараз більше, ніж для її ослаблення, втім експерти наголошують – ситуація може суттєво змінитися вже у другій половині жовтня.
Через зниження цін на експорту сировину на світових ринках та збільшення ціни на енергоресурси всередині України – девальвації гривні не уникнути. Так, наприклад, ціна на залізну руду в світі знизилася з більш ніж 200 доларів до 140 доларів – тому експорт гірничо-металургійної продукції з України знижуватиметься.
Знову ж таки, зменшення попиту серед нерезидентів до українських ОВДП, який спостерігається вже кілька тижнів поспіль – з часом також може спричинити тиск на національну валюту. Поки що резервів вистачає, та у разі будь-якої соціально-економічної чи політичної нестабільності – іноземні вкладники можуть почати продавати ОВДП та виводити свої заощадження з України саме у іноземній валюті.
Насправді, не менш небезпечним фактором залишається й політичний – поки ситуація стабільна, існує ризик реалізації популістичних обіцянок. І навіть якщо у влади вистачить ресурсів без суттєвих втрат для курсу гривні реалізувати задумані проєкти, у суто монетарному вимірі існує спокуса «ослабити» курс гривні напередодні закінчення року та потреби збільшення розрахунків із бюджетом.
Та попри виклики та ризики, на сьогодні мало хто із експертів прогнозує збільшення курсу гривні до позначки у 28 гривень за долар до кінця року. Ймовірно, справді шокувати українців різким падінням національної валюти на даний момент спроможні лише занадто непередбачувані фактори – так звані «чорні лебеді».
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»