Запуск Вищої ради правосуддя повинен стати новим етапом у судовій реформі в Україні. Для початку роботу Етична комісія має перевірити усіх членів ВРП на відповідність вимогам. Однак днями Раді суддів України не вдалося обрати кандидатів до Етичної комісії, тож фактично процес призупинився. Чи може судова реформа опинитися під загрозою після такого рішення Ради, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Що таке Вища рада правосуддя та для чого її створили
Вища рада правосуддя має стати ключовим органом у судовій системі в Україні, де ухвалюються остаточні рішення щодо призначення судді на посаду, притягнення до відповідальності, звільнення, відсторонення, надання дозволу на затримання та арешт суддів.
ВРП також опікується питаннями відправлення судді у відставку та дотримання ним етичних норм.
14 липня 2021 року Верховна рада ухвалила в цілому Закон щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП.
Цей закон визначає порядок утворення та діяльності Етичної ради. Своєю чергою, створення Етичної ради покликане прискіпливо відбирати членів ВРП, щоб унеможливити ручну діяльність органу та перезапустити його.
У середині серпня виконувач обов’язків голови ВРП попросивРаду суддів та міжнародні організації номінувати осіб до складу Етичної ради та Конкурсної комісії, яка добиратиме новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
На основі цих пропозицій в.о. голови ВРП має сформувати перший склад Етичної ради і Конкурсної комісії, кожна з яких складатиметься з трьох суддів і трьох міжнародних експертів.
Однак, 13 вересня Рада суддів України не змогла обрати кандидатів до Етичної ради та, відповідно, дати старт новому етапу судової реформи.
На це одразу відреагував президент Володимир Зеленський, заявивши, що не допустить блокування реформи.
«Я не допущу блокування головної реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку і відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі і очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість», – наголосив глава держави.
Також в Офісі президента повідомили, що 16 вересня Зеленський проведе робочу зустріч за участю голови Ради суддів, Верховного суду, представників парламенту, а також послів Великої сімки щодо судової реформи.
Для чого потрібна Етична рада
Фактично члени Етичної рада мають допомагати органам, що обирають членів Вищої ради правосуддя, встановлювати, чи відповідає кандидат на посаду до ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
У відповідному законопроєкті прописані обмеження, хто може бути членом Етичної ради.
Так, членами Ради можуть бути лише ті, хто має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, має досвід роботи щонайменше 15 років із здійснення судочинства або адвокатської чи прокурорської діяльності, або наукової діяльності у галузі права.
Хто входить до складу Етичної ради:
- три особи з суддів або суддів у відставці, яких запропонувала Рада суддів України;
- одна особа, яку запропонувала Рада прокурорів України;
- одна особа, яку запропонувала Рада адвокатів України;
- одна особа, яку запропонувала Національна академія правових наук України в особі Президії.
Водночас перший склад Етичної ради формується з трьох осіб від Ради суддів та з трьох осіб, які запропонували міжнародні та іноземні організації.
Протягом шести місяців після затвердження складу Етичної ради, вона має оцінити відповідність членів Вищої ради правосуддя (крім голови Верховного суду) критеріям професійної етики.
Тобто, через те, що Рада суддів не змогла обрати своїх кандидатів, призупинилося створення Етичної ради і, відповідно, реформування Вищої ради правосуддя.
Як експерти оцінюють блокування реформи
Голова правління Фундація DEJURE Михайло Жернаков вважає, що політичну відповідальність за цей провал нестиме особисто Володимир Зеленський як автор закону.
На сторінці в Facebook він написав, що своїм голосуванням Рада суддів поставила під загрозу судову реформу.
«Через саботаж під головуванням Богдана Моніча тепер не може запрацювати Етична рада, що очистить ВРП. Ми спостерігаємо яскравий приклад суддівської кругової поруки: судді захищають корумповану і нереформовану ВРП, бо бояться за свою долю», – зазначив він.
У Центрі протидії корупції вважають, що необрання членів до Етичної Ради – пряме порушення закону та «плювок» у бік міжнародних партнерів, яким Зеленський обіцяв судову реформу.
На думку глави Центру Віталія Шабуніна, особисту відповідальність за блокування головної реформи країни несуть члени Ради суддів та її голова Богдан Моніч.
Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко у коментарі «Слово і діло» розповів, що дотримується іншої думки.
Він вважає, що у цій ситуації у кожного можуть бути свої винні. Зеленський – бо це його закон, парламент – бо не запровадив інший механізм, Рада суддів – бо не обрала членів до Етичної ради.
Водночас, за словами Бондаренка, непросто давати якісь прогнози на майбутнє.
«Важко сказати, що має бути далі. Якщо Рада суддів буде говорити про те, що вона не може делегувати своїх членів до Етичної комісії, бо недостатньо голосів, це означатиме, що Етична комісія не почне працювати. Відповідно, реформа блокується», – зазначив експерт.
Він додав, що прямого механізму, що робити, якщо Рада суддів не ухвалює своїх кандидатів, у перехідних положеннях законопроєкту не було.
«На четвер запланована нарада в Офісі президента, тож, можливо, за її результатами буде змінена якась позиція», – припустив Бондаренко.
На думку експерта з конституційного права, стосовно «блокування» усієї судової системи, теж не все однозначно.
За його словами, коли йдеться про блокування судової реформи, мається на увазі, що була запроваджена певна модель, «якій треба слідувати, незважаючи на всі інші аргументи».
Тобто, якщо хтось зупиняє рух цієї моделі, як-от Рада суддів, не делегуючи своїх кандидатів до Етичної комісії, це означає блокування моделі.
Нагадаємо, раніше експерти оцінили висновки Венеційської комісії щодо реформування ВРП.
Ми також писали, чи справді голос міжнародних експертів повинен бути вирішальним у реформі ВККС.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps