Про бюджет на оборонку, який покриває зазвичай лише половину запиту від профільного міністерства. Про нові правила карантину, які набудуть чинності 20 вересня. Про заповненість українських газосховищ. А також про тих, хто має в Україні обов’язково говорити українською. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Державний бюджет 2022: скільки витратять на оборону
Пріоритетними напрямками бюджету-2022, який уряд представив 15 вересня, названі охорона здоров'я, освіта, інфраструктура, цифровізація, а також безпека та оборона країни. Зокрема, проєкт бюджету передбачає зростання зарплат, збільшення стипендій і витрати на забезпечення житлом ветеранів АТО/ООС.
При цьому сектор національної безпеки отримав несподівано велику надбавку, більшу, ніж передбачалося раніше. На нього планується виділити рекордні 319,4 млрд грн. При цьому, бюджетна декларація, яку Кабмін затвердив в червні, передбачала, що сектор нацбезпеки у 2022 році отримає 270 млрд грн – всього на 3 мільярди більше, ніж цьогоріч. Очевидно, таке істотне збільшення витрат стало можливим, зокрема, і завдяки фінансовій допомозі із Франції, США і Великої Британії, яка сумарно перевищила 20 млрд і також була включена в оборонний бюджет.
Відповідно, будуть збільшені витрати й Міністерства оборони. У наступному році військовим планується виділити майже 131 млрд грн, проти 117,6 млрд, які були спрямовані в поточному році.
В абсолютних цифрах це буде найбільший бюджет військового відомства за всю історію незалежної України. Також на 7,7 млрд грн буде збільшено грошове утримання військовослужбовців. Крім того, рекордна сума – 33 млрд грн – буде виділена на розвиток озброєння і військової техніки.
Попри рекордні показники, запропоновані 130 млрд грн – це все одно значно менше, ніж спочатку вимагало Міністерство оборони. Так, у червні військове відомство направило в Міністерство фінансів пропозиції про фінансування Збройних сил у 2022 році, в яких обґрунтувало цифру у 238 млрд грн. Значна частина цього запиту стосувалася саме підвищення рівня фінансового, продовольчого та речового забезпечення.
Мінфін задовольнив запит військових тільки на 55-60%. Варто відзначити, що за всю історію незалежності, Міністерству оборони ніколи не вдавалося отримати стільки, скільки їм хотілося. Реально виділені гроші завжди становили приблизно половину від запиту.
Які видатки оборонного відомства можуть лишитися без фінансування та якими можуть бути наслідки - про це читайте в авторській колонці Дениса Поповича на «Слово і діло».
До речі на порталі є свіжа аналітика стосовно того, на що і в якому обсязі планують витрачати бюджетні гроші наступного року.
А також про те, як змінилися основні показники проєкту держбюджету у порівнянні з бюджетом цьогорічним.
Нові правила карантину: що зміниться с 20 вересня
Уряд затвердив нові правила карантину в Україні, які набудуть чинності 20 вересня. Поки що країна залишається в «зеленій» зоні, але через зростання рівня захворюваності на COVID-19 найближчим часом може перейти в «жовту». А деякі області, за словами глави МОЗ Віктора Ляшка, вже на шляху в «червону» зону.
За новими правилами в «червоній» зоні буде заборонено:
- робота закладів громадського харчування, крім адресної доставки та замовлень на винос;
- робота ТРЦ та інших розважальних закладів, кінотеатрів;
- робота непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів і фітнес-центрів;
- робота навчальних закладів, крім закладів, де 100% працівників мають зелений COVID-сертифікат;
- проведення масових заходів, крім офіційних спортивних заходів та матчів командних ігрових видів спорту без глядачів;
- робота закладів культури;
- робота установ, що надають послуги з розміщення (хостели, готелі).
При цьому всі ці обмеження не будуть застосовуватися, якщо у всього персоналу і відвідувачів закладів або заходів, будуть жовті або зелені COVID-сертифікати.
Жовтий COVID-сертифікат можна буде отримати вже після введення першої дози вакцини від коронавірусу. Він буде діяти протягом 120 днів з моменту щеплення. Зелений COVID-сертифікат видаватимуть після другої дози вакцини або за два тижні після застосування однодозової вакцини. Такий сертифікат діятиме впродовж року.
І жовтий, і зелений сертифікати можна буде отримати у додатку або на порталі «Дія». Їх можна буде використовувати в цифровому вигляді або ж надрукувати на папері. Таким чином, вакциновані українці після переходу в «жовту», «помаранчеву» і «червону» зону зможуть відвідувати масові заходи, спортзали, установи культури та заклади громадського харчування. Але й працівники цих закладів повинні бути щеплені.
Про те, як змінилися обмеження у карантинних зонах, які правила будуть діяти у школах та чи будуть обмежувати роботу транспорту - читайте у нашому спецматеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Скільки газу в українських ПСГ
Базовий сезон закачування газу починається у нас з квітня та закінчується в останній день вересня. З жовтня до березня триває базовий сезон відбору газу.
На початку вересня регіони технічно були готові до старту опалювального сезону майже на 80%. Ця динаміка відповідає рекомендованим показникам та графікам підготовки.
На середину вересня у ПСГ є 18,6 млрд кубометрів газу, самі сховища заповнені на 60%.
Найбільше газу у сховищах було у 2020 році – тоді вони були заповнені на 90% (28 млрд кубометрів).
У 2019 році на кінець сезону закачування - сховища були заповнені на 65,8%, у 2017-2018 - десь на 52%.
Найменший обсяг газу у підземних сховищах був у 2016 році – 46,1% від загальної активної місткості.
У вересні 2015 року блакитного палива у сховищах в Україні було 15,7 млрд кубометрів (50,6%). Практично такі самі показники фіксували у 2013 році.
Скільки блакитного палива закачували до українських ПСГ у 2013-2021 роках та скільки газу взагалі можуть вмістити українські газосховища - про це детально читайте у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті.
Хто повинен обов'язково розмовляти українською
Нові норми мовного закону, які набули чинності ще 16 липня, передбачають, що української мови побільшає на телебаченні та у кіноіндустрії, книговидавництві, екскурсійному бізнесі та туризмі. Окрім того, кандидати на державну службу та претенденти на українське громадянство складатимуть тести на знання державної мови.
Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані в Україні усі топпосадовці. Це стосується президента України, прем’єр-міністра, першого віцепрем’єр-міністра, віцепрем’єр-міністрів та інших членів Кабміну, перших заступників та заступників міністрів, глави Офісу президента та його заступників теж.
Загалом, точно українською мовою повинні говорити усі керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники.
Її зобов'язані використовувати керівники правоохоронних органів та їхні заступники – глави СБУ, Служби зовнішньої розвідки, керівник САП, головний прокурор, керівники обласних та місцевих прокуратур і секретар Ради національної безпеки та оборони. А ще члени різних державних колегіальних органів, зокрема, Національної комісії зі стандартів державної мови, ЦВК, НАЗК, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Нацкомісії з регулювання природних монополій, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
До речі, є окремий пункт про представників влади Автономної Республіки Крим. Депутати Верховної ради Криму, депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані володіти та застосовувати державну мову – українську.
Окрім цих посадовців, норма закону стосується голів місцевих держадміністрацій, осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, прокурорів, нотаріусів, адвокатів, керівників закладів освіти всіх форм власності, медпрацівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Докладніше про те, хто з державних службовців повинен послуговуватися державною мовою - читайте у нашому тематичному матеріалі з інфографікою на сайті.
Ще нещодавно ми писали про те, який відсоток населення спілкується українською у побуті і як змінювалися мовні настрої в українців з роками.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps