Про вибори до Держдуми Росії та участь у них громадян України на окупованих територіях. Про те, чи вплине зміна канцлера Німеччини на відносини ФРН з Україною. Про те, чи закладені у держбюджет-2022 кошти на реалізацію обіцянок президента. Та про кількість правопорушень, скоєних щодо журналістів за останні кілька років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Вибори до Держдуми РФ на території ОРДЛО та Криму: реакція України та світу
Нещодавно комітет Європарламенту із закордонних справ запропонував ЄС підготуватися до невизнання результатів виборів у Держдуму РФ, якщо Брюссель визнає, що вони були проведені з порушеннями міжнародних норм. Текст документа схвалили 56 членів комітету, він має рекомендаційний характер, проте викликав бурхливу реакцію з боку Росії.
Попри це, зрозуміло, що в європейців є маса причин для того, щоб поставити під сумнів легітимність російських виборів. І справа навіть не в тому, що Кремль ґрунтовно зачистив електоральне поле в РФ, доклавши усіх зусиль для того, щоб позбавити керівну партію «Єдина Росія» політичної конкуренції. Справа в самих методах проведення виборчої кампанії.
По-перше, вибори до Держдуми проходять на території окупованого Криму. Жителі півострова мають російські паспорти, а значить у розумінні Москви немає жодних проблем у тому, щоб проводити в Криму і Севастополі передвиборчу агітацію і залучати кримчан до голосування. Однак юридично, з точки зору міжнародного права, Крим є територією України, а тому результати голосування в Криму можуть бути поставлені під сумнів.
По-друге, керівна партія «Єдина Росія» зараз відчуває істотне падіння рейтингу. За даними російських соціологів, проголосувати за цю партію готові були 27-28% виборців, хоча в Кремлі хотіли б бачити, як мінімум, 40% підтримки. Для зміцнення рейтингу, який похитнувся, використовують різні методи – від зачистки електорального поля, до спроби знайти голоси «на стороні».
Таким «резервом» виявилися окуповані райони Донецької та Луганської областей. Як відомо, РФ офіційно визнає ОРДЛО частиною України та готова (принаймні на словах) повернути ці території, якщо Київ виконає низку умов, викладених у Мінських угодах. Але на практиці понад 600 тисяч жителів ОРДЛО вже мають російські паспорти та є свідчення того, що вони були активно залучені до голосування на цих виборах.
З цієї причини Україна висловила протест щодо проведення виборів до Держдуми на території Криму, а також Луганської та Донецької областей, та примусового залучення до них українців. У зв'язку з цим МЗС України закликало посилити міжнародний тиск на Кремль і розширити санкції проти Росії.
Про те, як українців змушували голосувати на російських виборах - читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Зміна канцлера Німеччини: як вона позначиться на Україні
26 вересня відбудуться парламентські вибори у Німеччині. Основною з причин, чому ці вибори привертають так багато уваги є те, що Ангела Меркель йде з посади після чотирьох переможних перегонів і після 16 років при владі.
У виборах до Бундестагу, братимуть участь 47 партій. Серед лідерів перегонів традиційно є три: Християнсько-демократичний союз, Соціал-демократична партія та партія «Зелених». За останні чотири місяці прогнози щодо лідерства змінювалися і кожна з цих партій у певний момент виривалася вперед.
Основне занепокоєння, яке виникає зі зміною канцлера, – які відносини будуватиме Німеччина з Росією та чи надалі підтримуватиме Україну. Політолог-міжнародник Ігор Тишкевич у коментарі «Слово і діло» відзначив, що програми ключових партій зосереджені на внутрішній проблематиці, а Україна там згадується «між рядків».
«Єдине пряме згадування України є в заявах лідерів «зелених», що у питанні «Північного потоку-2» треба думати про час після 2024 року і за умови, якщо через Україну не буде транзиту», – зазначив експерт.
Політолог Володимир Фесенко у коментарі «Слово і діло» наголосив, що зовнішню політику Німеччини визначає не тільки канцлер. «Очікувати, що кардинально зміниться політика щодо України або ситуація з «Північним потоком-2», або участь Німеччини і її політика у переговорах щодо Донбасу не варто. Можливо, зміняться деякі тактичні нюанси. Однак буде збережена та політика, яка проводилась раніше», – вважає експерт.
За словами Ігоря Тишкевича, Україна не в пріоритеті у німецьких політиків. Всі ключові партії виступають за те, щоб проєкт «Північного потоку-2» було завершено і він почав свою роботу. Володимир Фесенко вважає, що позиція стосовно «Північного потоку-2» – це не позиція німецького уряду, а інтерес німецького бізнесу. Тобто, щодо ПП-2 нічого не зміниться, оскільки це принципова позиція.
Хто може стати наступником Ангели Меркель на посаді та чи вплине зміна канцлера на відносини Німеччини з Україною, читайте в аналітичному матеріалі «Слово і діло».
Держбюджет-2022: чи будуть гроші на виконання обіцянок Зеленського
У Верховній раді днями з'явився проєкт держбюджету на 2022 рік. Аналітики «Слово і діло» проаналізували його і з’ясували, чи передбачено у ньому гроші на реалізацію обіцянок президента України Володимира Зеленського.
Так понад рік тому Володимир Зеленський обіцяв побудувати в Україні 25 спортивних комплексів. Нещодавно зайшла мова про те, що добре б було провести в країні Олімпійські ігри. «У нас їх ніколи не було. Я не впевнений, що це станеться в наш час, але ми точно все побудуємо, щоб наступним поколінням було легше», – сказав Зеленський.
Кошти на те і на те можна взяти з ДФРР, а також із субвенції місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури – в проєкті держбюджету на неї заклали 650 млн грн. Щоправда, підготовка до проведення Олімпіади – дуже дороге задоволення. Наприклад, Японія витратила на літні ігри 15,4 млрд доларів.
Ще була обіцянка побудувати в Україні 15 аеропортів. Окремо є обіцянки оновити аеропорти в Маріуполі та Ужгороді, забезпечити будівництво нового аеропорту в Закарпатській області, передбачити державне фінансування для реконструкції аеропорту «Суми» і відремонтувати аеропорт Полтави. І в цей час в проєкті бюджету-2022 є всього лише 400 млн на фінансування заходів з розвитку аеропортової інфраструктури. На цей рік було передбачено мільярд і окремо ще 1,4 млрд на аеропорт в Дніпрі.
До кінця каденції Володимир Зеленський обіцяв «з'єднати» всі міста України відремонтованими дорогами, обіцяв відремонтувати понад 24 тисяч кілометрів доріг.
У свіжому проєкті держбюджету закладено 39,6 млрд грн на розвиток мережі та утримання доріг загального користування державного значення; 15,8 млрд – на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг; 23,1 млрд субвенції місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг. Це більше, ніж було закладено на поточний рік.
На які ще обіцянки президента в держбюджеті на наступний рік можуть знайтися кошти - про це читайте докладніше в нашій розгорнутій аналітиці на сайті та в телеграм-каналі.
Небезпечна професія: скільки нападів на журналістів було скоєно за останні роки
Протягом 2015 року правоохоронці зафіксували 85 кримінальних правопорушень скоєних щодо журналістів. Найбільше було перешкод законній діяльності – 72 облікованих правопорушення, погроз або насильства – 9, а ще 4 знищення або пошкодження майна.
У 2016-му кількість облікованих правопорушень щодо журналістів збільшилася до 141. У 2017 році правоохоронці облікували 174 порушення. У 2018-му - 177, серед них два факти посягання на життя.
Протягом 2021 року Офіс генерального прокурора відкрив 182 справи за перешкоджання журналістській діяльності, 25 проваджень від початку року направили до суду.
Дані щодо кількості правопорушень проти працівників ЗМІ за останні роки ми зібрали до Дня пам’яті українських журналістів в одній компактній інфографіці.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps