Про статус обіцянок президента України. Про чотири категорії найпоширеніших популістських обіцянок народних депутатів. Про те, чим живе нині і як працює Національне агентство з питань запобігання корупції. Та про органи й підприємства України, які не мають нині повноцінних голів. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Обіцянки Зеленського за серпень-вересень 2021 року
У період з 20 серпня до 20 вересня президент України Володимир Зеленський дав 9 нових обіцянок, і 4 – виконав, 2 – провалив.
Беззаперечно виконано обіцянку провести робочу зустріч із президентом США Джо Байденом. Вона відбулася 1 вересня у Вашингтоні. Детальніше про переговори з Байденом і візит Зеленського до США можна прочитати в нашому спеціальному матеріалі.
Ще в листопаді 2019 року Зеленський обіцяв забезпечити реконструйовані школи автобусами. Згідно з інформацією Prozorro, в 2020 році місцеві органи влади купили 523 транспортних засоби на 980 млн грн, у 2021 році – 221 автобус на 404 млн грн.
У травні цього року президент обіцяв розпочати «переселення» осіб, які проживають в державних резиденціях на території Конча-Заспи та Пущі-Водиці. «Мною поставлено завдання провести повний аудит резиденцій в Конча-Заспі та Пущі-Водиці, встановити повний перелік осіб, які там проживають, за яких умов вони отримали це право. Тобто всю необхідну інформацію, після якої нами буде розпочато «велике переселення цих народів», – сказав тоді Зеленський. Станом на серпень, з резиденцій виселили вже близько 20 осіб. Таким чином, обіцянка виконана.
Володимир Зеленський обіцяв в цьому році до Дня державного прапора побудувати в усіх регіонах «великі прапори». За кілька днів до свята в Херсоні через обрив стропи при встановленні впав найвищий флагшток області. На щастя, внаслідок інциденту, ніхто не постраждав. Як повідомили в Офісі президента «Слово і діло», флагштоки до Дня державного прапора встановили в усіх регіонах, крім Херсонської області. Таким чином, цю обіцянку доводиться віднести до не виконаних.
Провалена обіцянка про те, що наприкінці серпня Україна увійде в режим paperless. «Більше ніяких паперів для державних органів. Ніхто не зможе вимагати від громадян папірці або довідки для надання державних послуг», – говорив президент.
У серпні він підписав закон «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», який набуде чинності 7 листопада, і як повідомили в Кабміні, Україна перейде в режим paperless саме з цієї дати.
Важливою частиною впровадження режиму «без паперів» ще є законопроєкт «Про публічні електронні реєстри», який взагалі ще й досі чекає в парламенті на друге читання.
Докладніше про президентські обіцянки серпня-вересня-місяців - читайте у нашому матеріалі з інфографікою на сайті.
Нагадаємо, що всі обіцянки президента можна подивитися в його профілі на «Слово і діло». Про те, як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, можна прочитати докладніше в регламенті порталу.
Обіцянки-цяцянки: що найчастіше обіцяють народні депутати своїм виборцям
Партії та політики під час передвиборчої кампанії часто-густо керуються принципом «заради перемоги всі засоби чудові», і включають у свої програми малореальні та відверто популістські обіцянки на кшталт «знизити тарифи в надцять разів» або «подолати бідність». Подібні обіцянки умовно можна поділити на чотири категорії.
Перша категорія – обіцянки, які важко здійснити, абстрактні обіцянки, які не мають конкретних термінів або показників для виконання, плану досягнення мети.
Наприклад, мажоритарник від Київської області Олександр Дубінський у передвиборчій програмі обіцяв «раз і назавжди розв'язати проблему сміття» у своєму окрузі. Що депутат має на увазі під вирішенням «сміттєвої» проблеми, яким чином він її буде вирішувати (наприклад, чи буде лобіювати будівництво сміттєпереробного заводу) – незрозуміло.
Мажоритарник Геннадій Вацак (зараз член групи «Довіра») в програмі обіцяв подолати низькі доходи та бідність людей. В обіцянці, щоправда, не вказано, що депутат вважає низькими доходом (у кожної людини є своя думка щодо цього). До того ж нардеп не розкрив, як саме він буде підіймати доходи громадян та боротися з бідністю, яку, на превеликий жаль, повністю подолати взагалі неможливо.
Наступна категорія - обіцянки когось посадити або покарати. Притягати людину до кримінальної відповідальності – це компетенція правоохоронних органів і судів. Але депутати (і не тільки) часто обіцяють таке.
Той самий Олександр Дубінський обіцяв «покарати всіх, хто грабував країну». Нардеп Олександр Качура обіцяв зробити все для притягнення Петра Порошенка до відповідальності за «зраду національних інтересів України». Дуже абстрактна обіцянка є в програмі Анни Скороход: «Ми не дамо жодним бандитам відібрати або захопити вашу землю. Винні будуть покарані», - це було дослівно. Владислав Бородін в програмі обіцяв взяти під свій контроль боротьбу з казнокрадством і місцевими корупціонерами.
Ще є обіцянки, виконання яких залежить від міжнародної кон'юнктури. Та найбільший пласт популістських обіцянок нардепів належить до категорії обіцянок, виконання яких виходить за межі депутатських повноважень - як-то сприяти поліпшенню умов відпочинку на Троєщині, або підтримувати створення нових парків, скверів та зелених зон у Вишневому, Ірпені, Боярці та інших населених пунктах області.
Про популістські обіцянки народних депутатів читайте докладніше у нашому тематичному дослідженні на сайті та в телеграм-каналі.
Чим живе НАЗК: інтерв'ю голови агентства Олександра Новікова для «Слово і Діло»
Національне агентство з питань запобігання корупції було створено у 2015 році. Колишнє його керівництво постійно потрапляло в різні скандали. Наприклад, ексочільниця Нацагентства Наталія Корчак навіть отримувала обвинувачення у недостовірному декларуванні. Хоча саме НАЗК й мало б стежити за брехнею в деклараціях. Щоправда, в органу є й купа інших повноважень: виявляти конфлікти інтересів, незаконне збагачення, вносити приписи посадовцям... От тільки восени 2020 року Конституційний суд України вирішив позбавити Нацагентство цих повноважень, а відповідальність за недостовірне декларування – взагалі скасували. Що ж наразі відбувається у НАЗК, чим живе агентством і як воно працює – про це читайте у великому інтерв’ю чинного голови структури Олександра Новікова для «Слово і діло».
Обезголовлена влада: які держоргани досі не мають керівників
Найближчим часом Кабінет міністрів України має оголосити про проведення повторного конкурсу на посаду керівника Національної служби здоров’я. Обрати постійного повноцінного керівника для НСЗУ не можуть вже 1 рік і 9 місяців – від грудня 2019 року.
Більш як рік - з червня минулого року - без постійного керівника функціонує в Україні Державна служба з питань праці. У Держслужбі з питань геодезії, картографії та кадастру глави немає вже 9 місяців, а у Податковій – 4.
Пів року без повноцінного керівника працює Держрибагентство, на два місяці менше – «Укравтодор».
Серед найбільших державних підприємств України без постійного керівника найдовше працює «Центренерго» – 7,5 років. «Украгролізінг» функціонує без повноцінного глави на півтора року менше.
Понад 5 років не мають постійного керівника підприємства «Хмельницькобленерго» та «Укрспирт».
Пів року як не має постійного керівника «Укрзалізниця». Від моменту, коли Володимир Жмак пішов з посади, його місце займали виключно виконувачі обов'язків.
Про те, які центральні органи виконавчої влади та держпідприємства працюють без постійних керівників, а головне - як довго це триває, дізнавайтеся з нашого спецматеріалу з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps