Язик не повертається сказати, що парламент цього тижня зробив багато корисного для українців. Усі останні кілька днів були присвячені «спікеріаді» – відстороненню, а потім і звільненню Дмитра Разумкова з посади голови Верховної ради, а також призначенню його наступника. Те, що президент назвав «внутрішньофракційною справою «Слуги народу» в результаті паралізувало роботу Ради. Як монобільшість позбавлялася колишнього соратника, як призначали нового спікера і що встигла зробити Рада на тижні – в матеріалі «Слово і діло».
Привид відставки Дмитра Разумкова з посади спікера Верховної ради витав останні кілька місяців. Те, що розрив неминучий, стало зрозуміло, коли спікера не запросили на «тусовку» партії «Слуга народу» в Трускавці. А за кілька днів до поїздки Давид Арахамія попросив підписні листи, щоб збирати підписи за звільнення Разумкова.
«Ви ж спостерігали, що в останні тижні, коли ми почали приймати закон про олігархів траплялося ... Спочатку був інцидент з Венеціанською комісією, на жаль, після цього наші суперечки стали публічними. Потім почалася, як всередині фракції називають «холодна регламентна війна» ... Ну, там маленькі дрібниці, які я не хочу, чесно кажучи, соромно перед глядачами це виносити назовні», – пояснив це рішення Арахамія. Хоча вже через кілька днів його колеги дуже охоче розповідали про ці причини.
Сам Разумков твердив, що за крісло не тримається, але його відставка має проходити відповідно до регламенту – на це могло знадобитися до 10 днів. Крім того, спікер запрошував фракцію «Слуга народу» на зустріч, щоб обговорити всі претензії до нього – але інша сторона сенсу у зустрічі не побачила.
Монобільшість «пішла в атаку» на Разумкова вже з понеділка. На Погоджувальній раді Разумков досить жорстко висловився про події, які сталися за час його хвороби, зокрема, про порушення регламенту під час ухвалення антиолігархічного закону (а саме цей закон посварив Разумкова з Банковою).
Крім того, спікер заявляв, що комітет направив до Апарату Ради не той текст закону, який був проголосований. Тільки-но Разумкову принесуть коректний текст, він одразу підпише документ і направить президенту. У відповідь глави комітетів влаштували демарш, залишивши Погоджувальну раду. Після вони заявили, що ці засідання перетворилися на «політичну виставу одного актора» і «майданчик для брехливих заяв і маніпуляцій».
Ще однією важливою деталлю стало те, що на Погоджувальній раді не було затверджено порядок денний пленарних засідань.
Ранок пленарного вівторка розпочався з півгодинної перерви, після якої Дмитро Разумков повідомив, що «Слуга народу» і групи «Довіра» та «За майбутнє» зажадали його відсторонення на два пленарних засідання. Офіційна причина – порушення регламенту на Погоджувальній раді: спікер не поставив на голосування пропозиції щодо порядку денного.
«Я сьогодні бачу, що відбувається в залі. І якщо є бажання йти по-іншому, а не за законом, – це право народних депутатів. Я нікому не буду заважати. Якщо є бажання змінити голову Верховної ради, я сказав, затримувати цей процес не буду. Відразу прийшли листи, ми їх видали. Вчора отримали заяву від Давида Георгійовича про запуск процедури, відразу вона була, згідно з регламентом, запущена. Але я думаю, що не всіх це влаштовує: треба швидко і красиво. Добре, ви можете робити все, що вам заманеться в цьому залі», – сказав Разумков.
Після нетривалого обговорення 240 голосами «за» Разумкова відсторонили від головування на двох засіданнях, тобто до четверга. Голоси дали «Слуга народу», депутатські групи і кілька членів «Голосу» (які називають себе «Справедливістю»).
З боку опозиційних фракцій на засіданні було ще кілька спроб усунути Руслана Стефанчука, але підтримки в залі вони не знайшли.
Після «вигнання» Разумкова постало питання – що ж робити далі за відсутності порядку денного. Спочатку хотіли знову скликати Погоджувальну раду, але зробити це міг тільки безпосередньо спікер. Тому Стефанчук просто закрив пленарне засідання.
Уже в середу депутати перестали «соромитися» публічно озвучувати свої претензії до Разумкова. Галина Третьякова була обурена тим, що Апарат Ради вже понад рік працює без керівника. Крім того, їй не сподобалася «нейтральність» Разумкова, який іноді гальмував політичні законопроєкти.
Микита Потураєв заявив, що Разумков не врахував рекомендації міжнародних експертів щодо реформи парламенту. «Ми були командою. У певний момент, на жаль, одна людина, наш товариш, вирішив йти своїм шляхом. Він має на це повне право. Але це вже не про команду. Ми залишаємося командою. Хтось, може, хоче перейти в команду до олігархів, разом, до речі, з іншими фракціями тут в Раді – це не наша команда. Наша команда – це народ України, а не олігархи», – сказав він.
Розгляд відставки Разумкова призначили на 7 жовтня. Потрібно було також вибрати людину для головування на засіданні без конфлікту інтересів у цьому питанні. Пропонували Данила Гетманцева, Гео Лероса, Олексія Гончаренка і Олександра Бакумова. Більше голосів, очікувано, набрав Гетманцев.
Нарешті кульмінація процесу звільнення Дмитра Разумкова наступила в четвер. Під час розгляду питання Разумков видав яскраву, політичну промову, основний зміст якої зводився до того, що члени його вже колишньої команди змінилися за два роки не на краще.
«Якщо ми повернемося до принципів, то принцип демократії, з яким ми йшли, право народу, став принципом влади більшості. Принцип верховенства права і закону став змінений на політичну доцільність. Принцип права на власну позицію і свободу слова змінив принцип «хто не з нами, той проти нас». Принцип «закон один для всіх» став принципом «друзям – все, ворогам – закон». А принцип, що «офшори – для влади ганьба», став принципом «нічого страшного, у кожного ФОПа вони є», – сказав Разумков.
Він наголосив, що парламент при будь-якій владі має залишатися суб'єктною інституцією, в іншому разі – це шлях до втрати демократії, до узурпації влади і втрати парламентаризму.
Глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, своєю чергою, заявив, що Разумков «відступив від загальних принципів і більше не є членом нашої команди, і відповідно не може представляти нашу партію на такій високій посаді».
За словами Корнієнка, Разумков працював за принципом «друзям і собі – все, а ворогам – регламент», не голосував за важливі рішення на засіданнях РНБО, не призначив главу Апарату парламенту і не впровадив рекомендації щодо реформи регламенту.
Результат голосування був зрозумілий давно – 284 «за»: крім «Слуги народу», голоси дали групи «За майбутнє» та «Довіра» і раптово фракція «Батьківщина».
Разумков ще раніше говорив, що оскаржувати в суді своє звільнення не буде, але якщо його захочуть позбавити мандата – в суд піде. Водночас ексспікер упевнений, що законних підстав для цього немає.
А ось Давид Арахамія з ним не згоден: «Ми ще не знаємо. Юристи кажуть, що підстави є. Подивимося, як Разумков буде працювати». Рішення про позбавлення нардепа мандата можуть прийняти тільки на з'їзді партії, а найближчий такий з'їзд вже анонсований на листопад. Поки незрозуміло, чи дійсно в партії думають про такий розвиток подій або просто тримають колишнього соратника «в тонусі».
З новим спікером у Верховній раді визначилися в п'ятницю. Давно було зрозуміло, що їм стане Руслан Стефанчук – на 100% людина Володимира Зеленського – але тим не менш, іншим політичним силам теж дали змогу висунути своїх кандидатів. Зрештою на крісло в президії претендували Стефанчук, Ярослав Железняк (його об'єднання «Справедливість» висунуло без згоди), Гео Лерос, Яна Зінкевич і Олексій Гончаренко.
Жодної інтриги геть не було – 261 голос «за»: «Слуга народу» плюс дві депутатські групи. На посаду віцеспікера претендують Олександр Корнієнко та Софія Федина. Хоча тут теж переможець наперед відомий, розгляд питання вирішили відкласти на наступний пленарний тиждень.
Процес зміни спікера Верховної ради змогла перебити тільки одна новина: вранці 8 жовтня стало відомо про смерть депутата групи «За майбутнє» (колишнього «слуги народу») Антона Полякова. За даними поліції, вночі Полякову стало зле в таксі, медики, що прибули на місце не встигли його врятувати.
За попередніми даними, смерть наступила в результаті гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця. Поліція проводить розслідування за статтею «Умисне вбивство», але з позначкою «Природна смерть».
У парламенті вранці з цього сумного приводу сказали кілька слів і провели хвилину мовчання. Але Рада живе за принципом «ані дня без скандалу». Посередині пленарного засідання виступила група «За майбутнє», яка повідомила, що «слуга народу» Галина Третьякова у фракційному чаті пораділа смерті Полякова, написавши, що «одним ворогом менше».
Третьякова вирішила відповісти на звинувачення і ще більше розпалила скандал. «У мене два зауваження: перше, звідки «Замайбах» знає, про що пишуть в чаті «Слуга народу»? А, по-друге, коли люди, які борються за свободу слова, яка гарантована кожній людині тут в залі Конституцією, вважають, що вони можуть накидати «платки» мені на рота», – сказала вона. Після цього Руслан Стефанчук попросив вимкнути депутатці мікрофон і заявив, що такі слова неприпустимі.
Після півгодинної перерви в засіданні глава фракції Давид Арахамія вибачився за свою колегу.
Оскільки нормального порядку денного у Ради не було, депутати проголосували велику кількість постанов про перейменування населених пунктів і призначення позачергових виборів. Вдалося взяти і кілька законів, зокрема, зміни до бюджету на 2021 рік. Законопроєкт передбачає, що на субсидії додатково направлять 12 млрд грн, на виплату грошового забезпечення ЗСУ – 5,7 млрд грн, на оплату пакету послуг стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 – 2 млрд грн, на «Укравтодор» і «Велике будівництво» – 15 млрд грн, на виплати боргів шахтарям – 1 млрд грн.
**
Як бачимо, весь пленарний тиждень Верховна рада витратила на рішення давно наболілого для Банкової і монобільшості питання. Дмитро Разумков став звичайним позафракційним депутатом і тепер буде намагатися отримати політичні бали зі свого протистояння з президентом. Хоча ще пару років тому під час передвиборчої кампанії Разумков був головним спікером Зеленського, саме з його вуст ми чули всі основні тези програми.
Цікаво, що сам Володимир Зеленський за останній час лише раз прокоментував ситуацію з Разумковим. «Це питання в цілому, я вважаю, внутрішньофракційне. Я вважаю, що велика помилка з боку Діми і консультантів, які зараз з ним працюють, що він виносить ці питання в публічну сферу, медіа. Ні, секретів ніяких немає, але я вважаю, що у цих людей інші політичні погляди», – сказав президент.
Уже після відставки Разумков заявив, що стіни Банкової погано впливають на людей, а Зеленський розучився чути іншу точку зору.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps