Про нову підозру Віктору Медведчуку та коментар з цього приводу голови Служби Безпеки України. Про скромні результати роботи Верховної Ради минулого тижня та те, як виконує обіцянки новий спікер українського парламенту. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Нова кримінальна справа проти Медведчука
Народному депутату від ОПЗЖ Віктору Медведчуку, який нині перебуває під цілодобовим домашнім арештом, оголосили нову підозру. Його підозрюють у зраді та сприянні тероризму. Про це повідомив глава СБУ Іван Баканов.
«За матеріалами Служби безпеки України народному депутату Віктору Медведчуку оголошено нову підозру – про державну зраду (ст. 111 ККУ) та сприяння діяльності терористичної організації (ст. 258-3 ч.1 ККУ)», - йдеться в повідомленні.
За версією слідства, мова йде про дії, спрямовані на підрив енергетичної незалежності України. Зокрема, після того, як Росія захопила частину Донбасу, Україна опинилася на межі енергетичної кризи. Тож було вирішено купувати вугілля на світовому ринку, зокрема, в ПАР.
«Однак РФ мала плани зірвати реалізацію цих контрактів і не дозволити Україні посилити власну енергонезалежність. Тому за посередництва Медведчука відбулася змова з вищими посадовими особами України, які, використовуючи повноваження Нацбанку і правоохоронних органів, створили штучні перешкоди для постачання вугілля з ПАР», - розповіли в СБУ.
Нова справа проти Медведчука: що говорять в СБУ
Коментуючи нову кримінальну справу, в рамках якої оголошено про підозру народному депутату Віктору Медведчуку, глава Служби безпеки України Іван Баканов зазначив, що відбулася далеко не рядова подія.
«Народному депутату України вручили підозру про вчинення злочину у вигляді державної зради та сприяння терористичній організації... І питання тут не в тому, чи постачалося вугілля з окупованих територій, зривалися контракти на поставку вугілля ПАР, а питання в тому, з яким цинізмом вищі посадові особи держави Україна сприяли терористам. У той час, коли вся країна збирала гроші для того, щоб підтримати військових – вони возили гроші у валізах в терористичні організації» - заявив він, додавши, що такий цинізм здивував навіть бувалих працівників СБУ.
За словами Баканова, у 2014 році виникла організована група, якій було вигідне утримання України в енергетичній залежності від Росії. Розплутувати цю історію почали тільки недавно.
«Так сталося, що нам пощастило і у нас була оперативна удача. Ми отримали інформацію і почали її перевіряти. Ми вийшли на ланцюг подій, який оцінили, проаналізували та Генеральний прокурор вирішив, що цього ланцюга достатньо, щоб порушити кримінальну справу» - сказав Баканов.
Глава СБУ запевнив, що в матеріалах кримінальної справи є тисячі записів та інших доказів, всі вони пройшли необхідні експертизи та є повністю достовірними.
У цій справі в суді прокуратура просить для підозрюваного обмежувальний захід у вигляді утримання під вартою. Крім цього, проситимуть призначити альтернативу у вигляді застави на суму 1 млрд гривень.
Нагадаємо, 11 травня генеральний прокурор України Ірина Венедіктова підписала підозру у державній зраді народним депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчука і Тарасу Козаку.
Їх підозрюють у зраді, порушенні правил ведення війни та допомозі окупантам Криму в розграбуванні ресурсів півострова.
Печерський районний суд Києва 2 вересня продовжив запобіжний захід Медведчуку у цій справі до 31 жовтня.
Підсумки роботи пленарного тижня Верховної Ради
Верховна рада весь попередній тиждень була зайнята своїми внутрішніми інтригами та зміною спікера, на Погоджувальній раді не було затверджено порядок денний, як наслідок - активної законодавчої діяльності за депутатським корпусом не спостерігалося.
З 5 до 8 жовтня парламент ухвалив тільки два законопроєкти у другому читанні. Були схвалені зміни до державного бюджету на 2021 рік – переглянули фінансування деяких соціальних та інфраструктурних проєктів. Зокрема, виділили ще 12 млрд грн на житлові субсидії, 15 млрд грн – «Укравтодору», 1,5 млрд грн – на «Велике будівництво», 4 млрд грн – на ЗСУ, 1 млрд грн – на зарплатні борги шахтарям, 2 млрд грн – НСЗУ.
Також ухвалили зміни до законодавства щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності юридичної особи. Термін подачі інформації збільшили з трьох місяців до одного року.
Крім того, депутати змогли проголосувати 12 постанов. Більшість постанов стосувалися перейменування населених пунктів і встановлення їхніх меж, а також призначення позачергових виборів на місцях.
І звичайно ж про звільнення Дмитра Разумкова з посади спікера (хто як голосував можна подивитися тут) і про призначення на цю посаду Руслана Стефанчука (результати голосування тут).
Скромні підсумкові цифри роботи Ради за минулий тиждень ми відобразили на компактній інфографіці, доступній на порталі «Слово і діло».
Детальніше про пленарний тиждень, можна прочитати в нашому окремому аналітичному матеріалі.
Новий спікер Ради Руслан Стефанчук, та його обіцянки
До речі, те, що саме Стефанчук стане новим головою парламенту, не стало несподіванкою, адже розмови про це почалися паралельно із заявами про відставку Разумкова. Сам новообраний спікер раніше заявляв, що не претендує на посаду, а його кваліфікації вистачає саме на віцеспікера.
Руслан Стефанчук трохи більше ніж за два роки встиг дати 119 обіцянок. З них виконати вдалося 28 обіцянок (24%), у процесі реалізації залишаються 85 обіцянок (71%), а невиконаними – вже є шість (5%).
Значна частина виконаних зобов'язань припадає на ті, що були прописані у програмі партії «Слуга народу». Наприклад, такі обіцянки стосувалися перезавантаження Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. В обох випадках Стефанчук не був ініціатором відповідних ініціатив, але підтримав рішення.
Кілька виконаних обіцянок стосуються внесення до Верховної ради певних законопроєктів або їхнього ухвалення. Наприклад, Стефанчук пообіцяв, що закон про всеукраїнський референдум внесуть до Верховної ради до 6 червня 2021 року. За його словами, зробити це вдалося 5 червня, однак через скорочення графіку роботи ВР законопроєкт зареєстрували 9 червня.
У червні 2019 року Стефанчук зобов'язався, відповідно до меморандуму партії, голосувати особисто та не використовувати картку колег. Станом на 2 березня 2021 року народний депутат не був спійманим на «кнопкодавстві», а згодом у Раді з’явилася система сенсорної кнопки.
До речі, новообраний спікер у липні 2019 року обіцяв кнопкодавство заборонити. У грудні того ж року Рада підтримала необхідні зміни до законодавства, які передбачають кримінальну відповідальність. Тому цю обіцянку вважаємо виконаною.
У листопаді 2019 року Стефанчук пообіцяв запропонувати предмети всеукраїнського референдуму. Через кілька місяців учасники робочої групи з питань розроблення законопроєктів у сфері народовладдя, до якої входить Руслан Стефанчук, схвалили кінцевий варіант проєкту Закону «Про всеукраїнський референдум».
Декілька обіцянок, які перебуваються у процесі виконання, стосуються подання та розроблення законопроєктів. Наприклад, Стефанчук пообіцяв розробити закон, що передбачить механізм діяльності парламенту у надзвичайній ситуації, ухвалити закон про опозицію та про нормативно-правові акти.
Також він заявляв, що законопроєкти матимуть офіційний переклад англійською мовою, що «має полегшити інвесторам, які зацікавлені прийти в Україну, знайомство із законодавчою частиною».
У липні 2019 року, будучи віцеспікером, пообіцяв на законодавчому рівні заборонити депутатські прогули. Нині депутати запровадили покарання за прогули, однак поки що не заборонили їх.
Про те, які обіцянки давав, виконував та провалював новий спікер українського парламенту Руслан Стефанчук - детальніше читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps