Про День захисників та захисниць України. Про продовження та перенесення шкільних канікул, і бустерну вакцинацію. Про кадрові зміни в українському уряді. А також про 7 років позбавлення волі за підписку на телеграм-канали в Білорусі. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
День захисників та захисниць України: історія свята
14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці, разом з Днем Українського козацтва, країна святкувала День захисників і захисниць України.
Державне свято День захисника України з’явилося у 2015 році. Відповідний указ підписав на той час президент України Петро Порошенко.
Свято було засновано з метою «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та в підтримку ініціативи громадськості».
Цим же указом президент скасував День захисника Вітчизни, який раніше відзначався 23 лютого, який за часів СРСР був відомий як День Радянської армії та Військово-морського флоту.
Так, з 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем - відповідні поправки внесені до Кодексу законів про працю.
У серпні цього року президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким День захисника був перейменований у День захисників і захисниць України.
29 серпня, нагадаємо, в країні відзначають День пам'яті захисників України, а 6 грудня - святкують День Збройних сил України.
Зеленський обіцяє захист усім захисникам України
Під час промови з нагоди Дня захисників і захисниць України в Маріуполі президент заявив, що країна буде захищати абсолютно всіх людей, які захищають її на суші, у воді, повітрі та кіберпросторі незалежно від того, чи є вони військовослужбовцями, - повідомляє УНІАН.
Крім власне військовослужбовців, до захисників України Володимир Зеленський додав добровольців, волонтерів, лікарів, юристів, дипломатів, журналістів, діячів культури, військових капеланів та багатьох інших.
«Наша держава захищатиме людей, які захищають нашу країну на суші, у воді, в повітрі, в кіберпросторі. Заради нас з вами, заради майбутнього, заради миру, заради майбутнього миру» - сказав президент.
Перед військовиками закроють борги
А ще Володимир Зеленський розпорядився виплатити в повному обсязі грошове забезпечення військовим ЗСУ і премію з нагоди Дня захисників і захисниць України. Про це повідомляє пресслужба ОПУ.
Як зазначається, президент підписав указ «Про деякі заходи щодо забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів війни».
«Цим документом глава держави поставив завдання Кабінету міністрів України невідкладно вжити заходів щодо виплати в повному обсязі належного грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, а також їх одноразового преміювання з нагоди Дня захисників і захисниць України», - йдеться в повідомленні.
Ще уряд повинен внести до 31 грудня 2021 року на розгляд Ради законопроєкт, спрямований на вдосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням найкращого досвіду провідних іноземних держав.
Кабмін повинен щокварталу інформувати про реалізацію заходів щодо соціального захисту ветеранів війни та сімей загиблих.
В указі також сказано, що уряд спільно з обласними адміністраціями та КМДА мають забезпечити створення до кінця 2023 року в кожній області регіональних центрів медичного забезпечення, психологічної реабілітації військовослужбовців та ветеранів війни.
Щастя для школярів: осінні канікули можуть подовжити
Осінні канікули у школах можуть продовжити. Замість двох тижнів вони можуть тривати три або навіть чотири, - заявив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін в ефірі «Українського радіо».
На думку Кузіна, канікули в школах треба продовжити. Такий захід може допомогти зняти навантаження на систему охорони здоров'я.
Він додав, що велика кількість класів вже закривається через випадки COVID-19 у дитини або вчителя. А за час канікул, за його словами, вчителі зможуть вакцинуватися.
Водночас Кузін підкреслив, що діти та педагоги не настільки сильно «залучені до епідпроцесу». «Сумарний внесок школярів, педагогів або навчальних закладів в епідемічний процес становить близько 10-15%. На стаціонарному лікуванні зараз знаходиться 607 дітей. Це 21% від кількості ліжок, виділених для педіатричного напрямку. Майже 2800 ліжок є на національному рівні», - додав Кузін.
Нагадаємо, МОЗ через нову хвилю COVID-19 запропонувало перенести початок двотижневих осінніх канікул в навчальних закладах на 18 жовтня (замість 25 жовтня).
За даними МОН, в Україні на середину жовтня вакциновані хоча б однієї дозою майже 84% вчителів.
Бустерна вакцинація в Україні: що планується
При цьому в Україні розглянуть питання щодо запровадження бустерної вакцинації. Додаткову дозу можуть запропонувати людям з хронічними хворобами. Можливість введення третьої дози від коронавірусу розгляне на наступному тижні Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики. Бустерну дозу планують рекомендувати за 6-8 місяців з моменту завершення повного курсу щеплення людям з хронічними хворобами.
Нагадаємо, в Україні вже є вимога щодо обов'язкової вакцинації для ряду професій. При цьому списки на обов'язкову вакцинацію не залишаться статичними – професії в переліку будуть постійно оновлюватися. Швидше за все – щотижня.
Раніше ми вже писали про те, у яких країнах роблять третє щеплення проти коронавірусу та де планують ввести вакцинацію бустерною дозою.
Ротацій не буде? В Раді вважають зміни у Кабміні не важливими
На порядку денному Верховної ради на найближчий пленарний тиждень, з 19 по 22 жовтня, поки не заявлено розгляду питань про кадрові ротації в уряді. Про це повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук, передає Інтерфакс-Україна.
«Поки ці питання про перестановки в Кабміні до порядку денного (на пленарний тиждень з 19 по 22 жовтня - ред.) не внесені, і думаю, що стояти не будуть, тому що для нас є дуже важливі законопроєкти, про які ми говорили раніше (мова йде, зокрема, про розблокування підписання законопроєкту про олігархів, прийняття проєкту держбюджету-2022 у першому читанні та «ресурсного законопроєкту - у другому - ред.). І після того, як ми їх приймемо, будуть прийматися та інші, можливо, і кадрові, рішення», - сказав Стефанчук.
При цьому він уточнив, що ВР може розглядати кадрові питання і без попереднього включення їх до порядку денного, але «станом на зараз у Верховній раді немає жодного представлення про кадрові питання».
Нагадаємо, раніше у «Слузі народу» анонсували кадрові перестановки в Кабміні. Також були названі основні кандидати «на виліт».
Сядь за підписку: як в Білорусі можна потрапити за ґрати за підписку на канал
У Білорусі відтепер за підписку на Telegram-канали, які визнані екстремістськими, загрожує 7 років позбавлення волі. Про це повідомило Головне управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Відомо, що значна частина каналів у Білорусі, визнаних судами в країні екстремістськими, належить опозиції. За новою постановою про протидію екстремізму та реабілітації насильства кримінальна відповідальність загрожує вже лише за підписку на Telegram-канали, які визнані екстремістськими.
«У зв’язку з цим Головне управління починає роботу з визнання незареєстрованих груп громадян, що здійснюють екстремістську діяльність, у тому числі в месенджерах і соцмережах, екстремістськими формуваннями», – йдеться у повідомленні.
Це означає, що підписники екстремістських Телеграм-каналів і чатів будуть притягуватися до кримінальної відповідальності за статтею 361-1 Кримінального кодексу. Санкція цієї статті передбачає до 7 років позбавлення волі.
Нагадаємо, у Білорусі винесли вирок опозиціонерам Максиму Знаку і Марії Колесниковій. Вони отримали 10 і 11 років колонії відповідно за те, що були визнані винними у «таємній змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом».
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps