Національне агентство із питань запобігання корупції виявило ознаки кримінального правопорушення у декларації за 2020 рік у судді Ковпаківського районного суду міста Суми Бориса Хитрова.
Про це йдеться у висновку НАЗК за результатами повної перевірки даної декларації, передає «Слово і діло».
Левова частка знайдених порушень стосується нерухомості судді. Зокрема, Хитров не вказав земельну ділянку його дружини у Сумській області площею 1 538 кв. м.
За даними Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, мінімальна ринкова вартість вказаної земельної ділянки на 31 грудня 2020 року становить 695 тис грн.
Також суддя не зазначив у декларації вартість нежитлового приміщення в Сумах площею 1 281 кв. м, яке належить його дружині. За даними НАЗК, ціна цієї нерухомості ‒ 3,5 млн грн.
За даними агентства, Борис Хитров приховав і вартість квартири дружини в Сумах.
Окрім цього, декларант відобразив у декларації свої готівкові кошти ‒ 410 тис грн, а коли НАЗК запитало про походження цих коштів, він повідомив, що, можливо, ненавмисно допустив неуважність і зазначив зайвий нуль, записавши не 41 тисячу грн, а 410 тисяч грн. У Нацагентстві цих пояснень не врахували.
Також суддя вказав у декларації готівку дружини ‒ 2,4 млн грн. А під час пояснень для НАЗК заявив, що також ненавмисно зазначив зайвий нуль під час відображення цих відомостей ‒ замість 240 тисяч грн вказав 2 400 000 грн. Ці пояснення НАЗК врахувало, бо законність отримання коштів дружиною та можливість їхнього залишку на кінець звітного періоду підтверджується інформацією Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків.
У Нацагентстві підрахували, що недостовірні відомості у декларації відрізняються від достовірних на 1 млн 199 тис. грн.
«У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки злочину, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України», ‒ йдеться у результатах перевірки.
Якщо провину Хитрова доведуть у суді, він буде змушений сплатити штраф 42,5 тис. грн ‒ 51 тис. грн або піти на громадські роботи 150-240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
До речі, як показує аналіз висновків НАЗК про декларації українських суддів, такі порушення ‒ непоодинокі. Так, раніше «Слово і діло» писало про те, що суддя Верховного суду Єзеров не вніс в декларацію квартиру, землю і мільйонні фінзобов'язання. Деякі судді, навпаки, декларують майно, яке за законом декларувати не потрібно. Наприклад, суддя Верховного суду Власов задекларував «цінне рухоме майно» – 1878 статуеток поросят.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA