Одночасно з місцевими виборами рік тому Володимир Зеленський ініціював проведення всеукраїнського опитування – майже аналога референдуму, тільки без юридичних наслідків. Українцям запропонували відповісти на п'ять запитань, які, за словами президента, «ми обговорюємо на кухні, на вулиці і в інтернеті, сперечаємося з друзями і таксистами». Опитування не можна було назвати репрезентативним, оскільки формату соціологічного воно не відповідало, а один учасник міг проголосувати і кілька разів. Більше того, остаточні результати опитування громадянам теж не представили. Через рік «Слово і діло» вирішило розібратися, на якому етапі реалізації зараз ідеї Зеленського, думку про які він дізнавався в українців.
Запитання №1: довічне ув'язнення за корупцію
Перше запитання звучало так: «Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?». За попередніми даними, 82,97% українців підтримали ідею, 13,8% – були проти.
За рік Володимир Зеленський і його партія не запропонували настільки посилити покарання за корупцію. У Верховній раді є тільки один законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження довічного позбавлення волі за особливо тяжкі корупційні злочини. Його за кілька днів до опитування зареєструвала фракція «Батьківщина», ініціативу на розгляд не виносили.
За минулий після опитування час парламент тільки встановив кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації – за це загрожує до двох років позбавлення волі.
Детальніше про рівень корупції в Україні про те, як з нею борються антикорупційні органи, можна подивитися на інфографіках.
Запитання №2: створення ВЕЗ на Донбасі
Якщо судити за попередніми результатами, створення вільної економічної зони на Донбасі було єдиним запитанням, думки щодо якого у громадян розділилися: підтримали створення 46,7%, проти виступили 46,4%.
Йдеться передусім про вільну економічну зону на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей. На думку Офісу президента, це має пришвидшити реінтеграцію територій і зробити регіон привабливим для бізнесу. «Ввести вільну економічну зону на окупованій території зараз неможливо. Ніхто не буде це робити. Це буде тоді, коли відбудеться деокупація, ми будемо контролювати кордон, це буде повністю наша територія, коли там будуть виведені всі війська», – говорив Володимир Зеленський.
Ще до президентського опитування створити ВЕЗ на Донбасі обіцяла партія «Опозиційна платформа – За життя», а кілька позафракційних нардепів внесли такий законопроєкт у парламент.
Уже після опитування в плані законопроєктних робіт Верховної ради значилося, що до травня 2021 року мали зареєструвати проєкт «Про запровадження експерименту щодо створення території пріоритетного розвитку на території Донецької та Луганської областей», який і передбачав створення ВЕЗ. Але Кабінет міністрів, який був відповідальним за це, ініціативу не реєстрував.
Так що наразі ідея про вільну економічну зону на Донбасі перебуває тільки на рівні обіцянок президента і представників його Офісу.
Запитання №3: скорочення кількості нардепів
Зеленський запитав в українців, чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній раді до 300 осіб: близько 89,6% громадян підтримали реформу, 7,1% – ні.
У цьому питанні з усіх п'яти найбільший прогрес. Ще в серпні 2019 року, не запитуючи думки українців, Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт про скорочення депутатського корпусу. Конституційний суд визнав проєкт таким, що відповідає Основному закону, правда з деякими зауваженнями.
У лютому 2020 року президентський законопроєкт був ухвалений в першому читанні. Для ухвалення у другому потрібно щонайменше 300 голосів, але їх у Верховній раді немає. Буквально місяць тому це підтвердив Руслан Стефанчук: «Зміни до Конституції – це така річ, де «Слуги народу» не вистачає. Адже нам потрібні 300 голосів в залі. Я просто відверто скажу, що зараз консолідацію інших фракцій щодо питання зменшення Ради, відкликання нардепів та інших внутрішніх речей знайти поки не вдається».
У січні законопроєкт пройшов комітет, його повинні були ставити на голосування, але тодішній спікер Дмитро Разумков не став цього робити саме через відсутність підтримки.
Запитання №4: легалізація медичного канабісу
Четверте запитання від президента звучало «Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у тяжкохворих?». «Вважаємо несправедливим залишати рішення цього питання тільки політикам. Без ясно висловленої думки народу відповідна дискусія може тривати ще багато років, не виходячи на рівень прийняття рішень», – заявляли у Зеленського.
За попередніми даними, 64,9% українців легалізацію підтримали, а 29,5% – ні.
Нагадаємо, що у самого Зеленського думка з питання легалізації змінювалася. Перед президентськими виборами він говорив, що підтримує узаконення медичної марихуани, а через кілька місяців після виборів заявив декриміналізувати марихуану не на часі. Проте, восени минулого року президент запитав у українців, чи варто це робити.
У листопаді 2020-го в «Слузі народу» повідомили, що спеціальна робоча група в парламенті вже напрацьовує законопроєкт про медичний канабіс. У червні цього року спільну ініціативу зареєстрували нардепи від «Слуги народу», «Голосу», «Європейської солідарності», а також деякі позафракційні.
Законопроєкт передбачав, що коноплі можна буде використовувати в медичних цілях і науково-технічну діяльність. Підприємцям пропонували дати право вирощувати коноплю і виробляти з них ліки в Україні (за умови отримання ліцензії), а тяжкохворі люди могли отримувати канабіс за рецептом лікаря.
Але в липні законопроєкт не змогли ухвалити в першому читанні – «за» були тільки 184 нардепи: «Слуга народу», «Голос», частина «Європейської солідарності» і групи «За майбутнє». Хоча в «Слузі народу» говорили, що від фракції буде 200 голосів, за фактом було тільки 152. Після ЗМІ писали, що Володимир Зеленський влаштовував «розборки» з фракцією через провалений законопроєкт.
Незважаючи на невдачу, Рада ще повернеться до питання легалізації. «Я думаю, що будемо трохи в іншому форматі це питання подавати. Там дійсно питання, що не всі розуміють, як ця індустрія повинна працювати. Ми вже записали ці питання, відпрацюємо їх і потім будемо вже восени подавати ще раз в Раду», – заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Запитання №5: про Будапештський меморандум
Фінальне запитання звучало так: «Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?».
Питання було досить складним, але близько 74% громадян підтримали таке звернення, близько 17% – ні.
Нагадаємо, підписанти меморандуму – США, Росія та Велика Британія – зобов'язалися утримуватися від загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України. «Чи потрібно Україні порушити сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов'язання, або ніхто? Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів Меморандуму щодо виконання їх зобов'язань», – пояснювали питання в ОПУ.
При цьому Зеленський підкреслював, що мова не буде йти про відновлення ядерного потенціалу України, а влада не буде повідомляти про подальші дії, якщо громадяни «схвалять» питання. Тому складно сказати, чи є в цій ідеї якийсь прогрес.
Але в червні в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung Зеленський говорив, що Україна може підписати із західними країнами новий документ за типом Будапештського меморандуму: «Україна може мати план «Б», коли Україна отримує повністю свою територіальну цілісність, отримує свої території, це буде закріплено не в умовному чимось на зразок Будапештського меморандуму, який можуть порушувати. А будуть серйозні гравці – Євросоюз, США, які закріплюють статус України в ситуації з безпекою. Це цілком може бути для того, щоб вийти з колапсу, в якому зараз перебуває Європа. У нас є розуміння такого плану, і відверто скажу, що я збирався говорити про такий план з президентом Байденом, тому що це вже за межами Нормандського формату».
Нагадаємо, на інфографіках 1,2,3,4 і 5 можна подивитися на світовий досвід з усіх запитань, які поставив Володимир Зеленський.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA