Володимир Зеленський перетнув екватор свого президентського терміну. На сьогодні він виконав 27% передвиборчої програми та заявляє, що хотів би бути президентом на момент, коли він та його партія реалізують усі обіцянки. За натяками Зеленського та його оточення зрозуміло, що глава держави планує балотуватися вдруге. «Слово і діло» продовжує нагадувати, які зобов'язання були у програмі Зеленського. Сьогодні поговоримо про обіцянку «інформація про формування та використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель, аукціонів буде доступною усім».
У міжнародних рейтингах, які аналізують успіхи країн щодо відкритості даних, Україна посідає досить непогані позиції. Наприклад, у рейтингу відкритості бюджету-2019 (Open Budget Index) Україна була на 26 місці серед 117 країн – на 13 позицій вище, ніж минулого року.
Творці рейтингу зазначили, що позиція покращилася, зокрема, завдяки збільшенню доступності бюджетної інформації шляхом публікації презентації спрощених версій ключових документів для ЗМІ та громадськості. Але водночас залишається проблема великої кількості змін до держбюджету.
Уперше Україна увійшла до європейського рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report-2020 – наша країна посіла 17 місце, набравши 2180 балів із 2600 можливих.
Те, що Україна не відстає від інших країн за рівнем відкритості даних, підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко. «Ми маємо багато інструментів прозорого бюджету, маємо державну установу «Відкриті публічні фінанси», метою діяльності цієї установи є створення умов для максимальної транспарентності цих процесів, залучення громадськості до формування бюджету. Ми тут досить серйозно просунулися, порівняно з іншими сферами. Якщо взяти рейтинг Transparency International, то щодо бюджетування ми перебуваємо на рівні провідних країн світу. У сфері управління боргом, бюджетування, у питанні навіть податкової системи та її, скажімо так, впливу на розвиток бізнесу. Діюча система у нас є досить ефективною», – сказав він в інтерв'ю «Слово і діло».
У відповідь на запит «Слово і діло» про те, як реалізується програмна обіцянка президента, у Мінфіні перерахували наявні інструменти, які забезпечують відкритий доступ громадськості до бюджетних даних.
На офіційному сайті Мінфіну публікується проєкт та затверджений держбюджет, «Бюджет для громадян» (інформаційно-аналітичні матеріали про основні показники та завдання бюджету), інформація про виконання бюджету за підсумками місяця, кварталу та року.
Крім того, міністерство реалізує проєкти: єдиний вебпортал використання публічних коштів, система «Прозорий бюджет», програма «Публічні реєстри» – інструмент контролю та доступу до інформації з управління громадськими коштами. Мета цих порталів – ознайомити громадян із пріоритетними напрямками бюджетної політики, обґрунтуванням бюджетних видатків, результатами використання коштів, забезпечення прозорості державного та місцевого бюджетів.
Щодо місцевих бюджетів, їх можна знайти на сайтах місцевих органів влади. Також багато міст України, зокрема Львів, Маріуполь, Вінниця, Дніпро, Чернівці, приєдналися до Міжнародної хартії та відкритих даних та запустили міські open data портали.
Ще з 2016 року в Україні працює електронна система публічних закупівель Prozorro – онлайн-платформа, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість поставити це державі. Вся інформація про тендери є у відкритому доступі на сайті.
Працює також система Prozorro Sale – система онлайн-аукціонів із продажу та оренди майна.
Незважаючи на такі очевидні успіхи, прагнути є ще до чого. «Звичайно – те, що ви хочете почути від мене – не вистачає аналітичної платформи зручної, де громадяни могли б у зручній доступній формі зрозуміти, яким чином збираються податки, як вони використовуються. Є напрацювання, ми публікуємо дані. Можливо, питання до інтерфейсу, щоб ці дані зробити зручнішими, доступнішими для всіх. Умовно кажучи, щоб не лише експерти, чи ті, хто цікавиться бюджетним процесом, мали можливість оцінити дані, а й пересічні громадяни у простій та доступній формі бачили, як використовуються кошти платників податків», – сказав Марченко в інтерв'ю.
Інша проблема – оборонні закупівлі України. Минулого року Верховна рада ухвалила закон «Про оборонні закупівлі», який дозволяє проводити їх відкрито, без зайвого засекречення, що, у свою чергу, мінімізує корупційні ризики в цій сфері. Закон набув чинності у січні 2021-го та передбачає:
закупівля зброї, військової техніки проходитиме на відкритих електронних аукціонах;
більшість покупок для ЗСУ та силових структур будуть здійснюватися згідно із законом «Про публічні закупівлі»;
без електронної системи закупівель можна обходитися лише під час воєнного стану.
більшість інформації щодо оборонних закупівель, зокрема, про товари подвійного призначення, буде розсекречено. Секретними залишаються дані про зброю та техніку, які не повинні потрапити до країни-агресора.
буде створено реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів. Реєстр запустили у тестовому режимі у серпні.
Однак повноцінно закон ще не працює, оскільки не ухвалено всіх потрібних підзаконних актів. «Проблема в тому, що ми ухвалили новий закон про оборонні закупівлі, і він, на жаль, не запрацював на повну силу. Це не лише проблема Міністерства оборони. Мінстратегпром не розробив відповідні підзаконні акти, ухвали вчасно не подали на затвердження Кабінетом міністрів», – заявила нещодавно нардеп Ірина Верещук.
Таким чином, щоб обіцянка Володимира Зеленського була виконаною, необхідно повністю імплементувати новий закон про оборонні закупівлі, а також продовжувати вдосконалювати наявні портали відкритих даних.
Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
професія вчителя стане престижною і високооплачуваною;
підписати угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом;
замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС і США, не отримуватимуть додаткові дозволи в Україні;
максимально скоротити кількість функцій держави;
чесні чиновники отримають гарантовані гідні зарплати;
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps