У ніч на 10 листопада дві групи нелегальних мігрантів, які прибули з країн Близького Сходу, проникли до Польщі з території Білорусі. Декілька десятків людей прорвали дротяні загородження на кордоні з Польщею в районі села Біловежі. Частину з них вдалося затримати, решту все ще розшукують у лісах. Міграційна криза змусила Польщу розгорнути уздовж кордону армійські частини, оскільки Варшава вбачає у цьому «руку Москви».
Ситуація довкола нелегальних мігрантів, які прямують з боку Білорусі до Польщі, різко загострилася 8 листопада. Дві групи біженців, чисельністю близько 2 тисяч осіб, переважно країн Близького Сходу, штурмували польський кордон у районі пункту пропуску «Кузня». Їх зустріли підрозділи польської військової поліції. Ситуація почала швидко розпалюватися. У руках деяких мігрантів (це були люди слов'янської зовнішності, ймовірно – провокатори) з'явилися інструменти для різання металу, що казна-звідки взялися, які навряд чи могли б взяти з собою в таку далеку подорож сім'ї звичайних нелегалів з жінками і дітьми. Найбільш наполегливих поліція відганяла сльозогінним газом. Проте спроби деяких мігрантів відступити, припинялися вже білоруськими силовиками. Вони зайняли позиції позаду скупчення біженців і блокували подібні наміри пострілами у повітря.
До вечора 8 листопада у таборі біля «Кузні» з'явилося навіть наметове містечко, що стало зайвим свідченням того, що наступ мігрантів міг бути кимось спланований. Загрозу для своїх кордонів повністю усвідомили й у Варшаві. У розпал протистояння 8 листопада до кордону почали висуватися армійські підрозділи, оснащені новітніми бронетранспортерами Rosomak. Над табором мігрантів кружляли бойові гелікоптери. Спеціально було приведено в готовність частини територіальної оборони та дві механізовані дивізії. Усього – близько 20 тисяч військовослужбовців. Побоюючись прориву мігрантів зі свого боку, висунула війська до кордону й сусідня Литва.
Проти купки біженців з жінками та дітьми (частина з них все ж таки зуміла прорватися до Польщі в ніч на 10 листопада), війська не концентрують. Армія потрібна лише у тому випадку, щоб протистояти іншій армії. Якого ж вторгнення злякалися у Варшаві?
Міграційна криза почалася навесні, коли самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що більше не затримуватиме мігрантів із Близького Сходу, які намагаються потрапити до ЄС через Білорусь. Своєю чергою, ЄС звинувачує Лукашенка у провокуванні міграційної кризи як помста за накладені на країну санкції. Проте досі походи біженців не викликали особливого резонансу.
Ситуація змінилася 8 листопада, через чотири дні після того, як президент РФ Володимир Путін та Олександр Лукашенко підписали інтеграційний декрет союзної держави Росії та Білорусі. Цей документ став новим кроком у процесі повзучої анексії, яку веде Росія щодо Білорусі. Все це дає підстави аналітикам стверджувати, що прориви мігрантів є частиною «гібридної війни» проти Європи, розв'язаної Кремлем, а білоруська сторона – лише інструмент у цій ситуації.
Зокрема, польський аналітик, експерт із міжнародних відносин Даріуш Матерняк, у коментарі ЗМІ, зазначив, що кризою на польських кордонах управляють російські спецслужби, застосовуючи стратегію, випробувану на Донбасі у 2014 році. Тобто вони знову грають у «іхтамнетів», діючи руками білоруських силовиків. На підкріплення своєї тези Матерняк наводить свідчення білоруських опозиційних журналістів. За їхніми словами, представники російських спецслужб, зокрема офіцери ФСБ, присутні на кордонах із Польщею та Литвою і що саме вони керують усіма процесами.
Те, що над усіма цими подіями нависла «тінь Кремля», побічно підтвердив і сам Олександр Лукашенко в інтерв'ю головному редактору російського журналу «Національна оборона» Ігорю Коротченку. За словами Лукашенка, дії Польщі, яка перекидає на кордон війська, можуть спровокувати військову кризу в центрі Європи, до якої неминуче виявиться залучена і Росія. «Якщо, не дай Боже, ми припустимося якоїсь помилки, якщо ми оступимося, то це одразу втягне в цей вир Росію», – попередив Лукашенко, нагадавши, що РФ є ядерною державою.
Зазначимо, що пан Коротченко є гостем пропагандистських токшоу Ольги Скабеєвої, де дуже часто лунають погрози, що Росія знищить Україну, якщо вона посміє звільнити окупований Донбас силоміць. Нині такі ж погрози фактично отримала і Польща. Поки що ще у досить завуальованій формі.
Чим все це може закінчитися? Якщо ситуація так розвиватиметься і далі, а до Білорусі прибувають нові й нові партії мігрантів, то прикордонний конфлікт практично неминучий. Це може спричинити розкол серед країн Євросоюзу та НАТО між тими, хто підтримує дії Польщі з оборони кордонів та тими, хто з гуманних міркувань міг би запропонувати пропустити нещасних біженців. А розкол у лавах колективного Заходу – це саме те, що потрібне Кремлю.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps