Про те, «яка різниця» в бюджетах року поточного-2021 та наступного-2022. Про те, які зміни вже відбулися в державі з настанням грудня та які лише чекають на українців протягом місяця. Про законотворчу активність українських парламентаріїв у листопаді. А також про відкриття нового газового родовища у Харківській області. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Держбюджет-2022 та чим він відрізняється від бюджету на 2021 рік
Напередодні, 2 грудня Верховна рада остаточно затвердила державний бюджет на 2022 рік – тож вийшло зовсім не «під ялинку» та із запізненням лише на один день. До другого читання документ трохи доопрацювали. Граничний обсяг дефіциту держбюджету-2022 становить 188,8 млрд грн – це на 23,4% менше, ніж у 2021 році.
Зростання ВВП у держбюджеті заклали на рівні 3,8% – це на 0,8 процентного пункту менше, ніж у бюджеті поточного року. Рівень інфляції прогнозують 6,2% і це теж трохи менше, ніж у бюджеті-2021.
Середньорічний курс долара заклали у 28,6 грн, тоді як у бюджеті-2021 було 29,1 грн. Курс долара на кінець 2022 року прогнозують у 28,7 грн, у бюджеті-2021 було 28,8 грн.
Граничний обсяг державного боргу у порівнянні з поточним роком збільшили на 6,3% – до 2 трлн 725,3 млрд грн.
У держбюджеті передбачено, що у 2022 році мінімальна зарплата зростатиме лише один раз: з 1 жовтня – до позначки 6700 гривень. До речі, з 1 грудня, мінімалка в Україні підтягнулася до 6,5 тис. гривень.
Про основні показники, закладені у бюджет-2022 та про те, чим вони відрізняються від тих, що ми мали у бюджеті цьогорічному - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Державний бюджет на 2022 рік у цілому підтримали 268 нардепів, 35 виступили «проти», 36 – утрималися, 34 – не голосували. На окремій інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, як саме парламентські фракції та групи голосували за головний кошторис країни.
Які зміни чекають на Україну в грудні
З 1 грудня цього року в Україні підвищили прожитковий мінімум для основних соціальних груп, зросла мінімальна заробітна плата та пенсії. Водночас зріс і розмір єдиного соціального внеску. І це не єдині зміни, які відбулися і ще відбудуться на початку зими.
Тож, мінімальна заробітна плата зросла - тепер в Україні вона становить 6,5 тис. грн. Також зросла допомога у зв’язку з безробіттям – максимальний її розмір може становити 9 924 грн (+408 грн). Так, підвищився прожитковий мінімум для основних соціальних груп, також мінімальний/максимальний розмір пенсії та інші соцвиплати, які прив’язані до нього, щоправда, не так вже і набагато. Детальніше про те, як змінився розмір соцвиплат із 1 грудня, можна почитати у нашому окремому матеріалі.
Також з 1 грудня відбулося підвищення середньої розрахункової зарплати працівникам закладів середньої освіти на 8,4%: молодим вчителям без категорії та стажу роботи платитимуть – 9 768 грн, вчителям І категорії – 12 906 грн, вчителям вищої категорії – 13 759 грн.
Водночас зросли й податки. Зокрема, мінімальний розмір ЄСВ із зарплати працівників, доходів ФОПів, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств становить 1 430 грн (+110 грн), максимальний розмір ЄСВ теж посоліднішав, додавши 1 650 грн.
З 1 грудня запрацювала у тестовому форматі електронна реєстрація місця проживання за допомогою порталу «Дія». Окрім самої реєстрації, доступні також послуги декларування зміни місця проживання, декларування фактичного місця проживання та одержання підтвердження від власника житла.
З 9 грудня представники ще деяких професій мають бути обов'язково вакциновані від коронавірусу: працівники закладів, які надають соцпослуги, закладів соцзахисту дітей, закладів реабілітації, підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки та підприємств, що належать до сфери управління органів виконавчої влади.
З 19 грудня громадяни, які пройшли повний курс вакцинації, зможуть отримати 1 000 грн у додатку «Дія». Витратити кошти можна лише на подорожі в межах України авіа або залізничним транспортом, на відвідування тренажерних залів, фітнес-клубів та басейнів, придбання квитків на розважальні заходи (театр, кіно тощо).
Про зміни, які чекають на українців протягом грудня - читайте докладніше у нашому тематичному матеріалі з інфографікою на порталі.
Законотворча діяльність нардепів у листопаді 2021
У Верховній раді у листопаді було зареєстровано 125 законопроєктів (для порівняння, у жовтні було 93). Президент, зокрема, вніс 9 законопроєктів, Кабінет міністрів – 20, депутати – 96.
Так, Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт про допуск іноземних військових до України для участі у багатонаціональних навчаннях у 2022 році. Крім того, президент запропонував ратифікувати фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком, Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних чи комерційних справах, угоду з Бельгією про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ.
Серед урядових законопроєктів були зміни до Податкового кодексу, законопроєкт про судово-експертну діяльність, законопроєкт про національну програму інформатизації.
Народні депутати подали 96 законопроєктів. Фракція «Слуга народу» брала участь у написанні 68 ініціатив, найактивніше працював Георгій Мазурашу. Група «За майбутнє» причетна до створення 33 законопроєктів, у розробленні половини з них брав участь Сергій Мінько. Група «Довіра» приєдналася до створення 30 законопроєктів, найактивніше працював Геннадій Вацак.
Фракції «Опозиційна платформа – За життя» та «Батьківщина» брали участь у створенні 23 законопроєктів, «Голос» – 19, «Європейська солідарність» – 11.
Серед позафракційних депутатів Юлія Світлична стала співавтором 6 законопроєктів, Оксана Савчук, Вікторія Гриб, Олена Кондратюк – 5, Олесь Довгий, Олександр Юрченко, Дмитро Разумков та Олександр Корнієнко – 2.
Про законотворчою активність українських парламентаріїв впродовж минулого місяця - читайте докладніше в нашому дослідженні на сайті.
Нове газове родовище на Харківщині
Фахівці Укргазвидобування відкрили нове родовище природного газу в Харківській області з перспективними ресурсами до 5 млрд кубометрів блакитного палива, - повідомляє пресслужба компанії.
«Пошукова свердловина, що відкрила родовище, забезпечує 239 тис. куб. м газу на добу. За попередніми оцінками, ресурси родовища становлять до 5 млрд. куб. м газу» - йдеться у повідомленні.
Буріння свердловини йшло з червня по жовтень 2021 року. Свердловина має вертикальний профіль та глибину понад чотири кілометри.
У компанії додали, що продовжують розкриття потенціалу нових газових ділянок. «Визначено 10 площ, які мають найбільші перспективи для нарощування запасів українського газу. Для них розроблено прискорену програму геологорозвідки на найближчі три роки» - зазначили у пресслужбі.
Нагадаємо, нещодавно «Слово і діло» разом з експертом розбиралося, чи могла Україна закупити дешевий газ влітку та чи є виправданими закиди опозиції до влади із цього питання.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA