Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроєкт про множинне громадянство. За словами глави держави, це вперше дасть змогу українцям з усього світу «почуватися не діаспорою, а людьми українського громадянства». Які зміни передбачає законопроєкт, кого стосуватиметься та яке підводне каміння має, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Які зміни пропонує законопроєкт
Під час щорічного виступу у Раді 1 грудня Володимир Зеленський анонсував подання на розгляд парламенту законопроєкту про множинне громадянство. «Важливою складовою нашої міжнародної політики є підтримка світового українства. Я знаю, наскільки важливим для українців, які проживають у США, Канаді та ЄС, є питання множинного громадянства. Сьогодні я вношу відповідний законопроєкт на розгляд парламенту. Нас – 65 мільйонів», – сказав Зеленський.
Законопроєкт №6368 вносить зміни до Закону «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України. Документ визначений як невідкладний і перебуває на розгляді у комітеті.
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що документ окреслює умови припинення іноземного громадянства для тих, хто хоче отримати паспорт України. Зокрема, це стосується громадян країн, які Кабмін вніс до переліку держав міграційного ризику.
Ще один важливий момент, на якому акцентується увага, перегляд підстав для втрати громадянства України. Зокрема передбачається, що такими підставами є використання іноземцем на території України паспорта іншої країни для створення загроз національній безпеці чи національним інтересам України.
Також законопроєкт пропонує запровадити декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.
Такий документ зможуть подати іноземці, які:
- мають статус біженця в Україні чи отримали притулок в Україні;
- проходять військову службу за контрактом у ЗСУ чи Національній гвардії;
- проходили військову службу, але контракт припинено з певних причин;
- отримали посвідку на тимчасове проживання;
- мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
- є громадянами держави-агресора або держави-окупанта, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви;
- є громадянами держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Також документ встановлює підстави, за наявності яких особа не може набути громадянство України за територіальним походженням (вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид, засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчинила на території іншої держави тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Які ще дотичні законопроєкти вніс президент
Після анонсу законопроєкту про «множинне громадянство» Зеленський вніс до Верховної ради одразу п’ять законопроєктів щодо громадянства. Усі вони було подані 2 грудня.
Окрім власне проєкту змін до закону «Про громадянство України», передбачено ще кілька документів.
Зокрема, проєкт закону про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства (№6369). У ньому закріплюється протидія використання громадянства іншої держави як інструменту втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
Також Зеленський подав проєкт закону про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства(№6370). Він пропонує запровадити обмеження на зайняття посад у митних органах громадянами України, які мають або набули громадянство або підданство іноземної держави чи держав.
Ще один законопроєкт – внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» (№6371). Цей документ має протидіяти використанню громадянами України громадянства іноземної держави як інструмента втручання у внутрішні справи України.
«Ми пропонуємо встановити обмеження на зайняття посад в органах судової влади громадянами України, які мають або набули громадянство іншої держави», – зазначив Володимир Зеленський.
Окрім цього, президент подав законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ККУ та КПКУ та кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства(№6372).
Документ пропонує адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання або неподання декларації про наявність громадянства іноземної держави, про перебування в процедурі набуття чи припинення громадянства іноземної держави тощо.
«Всі політики й чиновники, які згідно із законом про запобігання корупції заповнюють електронні декларації, повинні обов’язково вказувати наявність громадянства або підданства інших держав. Якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також є громадянином іншої держави, вона має про це чесно повідомити – українське суспільство має право про це знати. За навмисні спроби приховати факт подвійного громадянства людина має нести кримінальну відповідальність», – наголосив президент.
Як законопроєкт оцінює юрист
Один з важливих моментів, який викликає суперечності, чи не порушує наявність множинного громадянства Конституцію України.
Зокрема, у статті 4 Конституції йдеться, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
«Слово і діло» поспілкувалося з експертом з конституційного права Богданом Бондаренком і спробувало розібратися, чи справді запропонований Зеленським законопроєкт відповідає Конституції та які зміни є ключовими.
Правознавець пояснив, що нині в Україні діє положення, що у разі набуття добровільно громадянства іншої держави, це буде підставою для втрати українського громадянства.
«Що пропонує законопроєкт. Він пропонує передбачити, що підстава для втрати громадянства виникає у випадку використання паспорту іншої країни (її громадянства), на території України з метою негативного впливу на національну безпеку», – зазначив він.
Бондаренко наголосив, що в Україні діє єдине громадянство, що прописано в Конституції України. Водночас, за його словами, є також рішення Конституційного суду, у якому йдеться, що єдине громадянство передбачає винятково громадянство України і виключає громадянство областей тощо.
«Тривалий час в Україні діє закон, який передбачає втрату громадянства у випадку добровільного набуття громадянства іншої країни або якщо людина хотіла отримати громадянство України і не відмовилась від іншого, громадянство нашої країни втрачається. Тобто, система, яка діє зараз на рівні закону, виключає можливість множинного громадянства. Але водночас в Конституції чи рішенні КСУ немає положення, що множинне громадянство в України заборонене», – наголосив експерт.
Тобто, фактично, в Україні діє єдине громадянство, але немає відповідних положень, які напряму забороняли би множинне громадянство.
«Поставити крапку у цій історії і дати остаточне рішення може лише Конституційний суд. Головне науково-експертне управління щодо попередніх законопроєктів дало висновок, що запровадження множинного громадянства може порушувати Конституцію. Тобто зараз немає однозначної відповіді на це питання», – зазначив Бондаренко.
На йому думку, до цього процесу треба було підходити інакше.
«Враховуючи, що ідея множинного громадянства дискутується протягом тривалого часу, було б правильніше спочатку звернутися до Конституційного суду щодо тлумачення статті 4: Чи означає єдине громадянство пряму заборону множинного громадянства в України. Далі, залежно від рішення КСУ, ухвалювати закон. Але влада пішла іншим шляхом. Вони самостійно хочуть протлумачити, як вважають за потрібне», – пояснив експерт.
Бондаренко вважає, що можливість подвійного громадянства для української діаспори, на чому саме наголошував Зеленський, по суті, є питанням самоідентифікації.
«Якщо людині просто для себе хочеться мати поруч з паспортом громадянина умовної Канади ще й паспорт України – добре, нехай. Держава дає таку можливість», – сказав правознавець.
За його словами, не можна такий законопроєкт однозначно сформулювати у позитивному чи негативному ключі.
«Це залежить від державної політики. Питання громадянства безпосередньо впливає на питання ОРДЛО (питання війни), впливає на щонайменше два райони Закарпатської області. Тут держава ухвалює для себе певне рішення. Як це буде корелюватися з іншими напрямами державної політики, зокрема, щодо євроінтеграції, – сказати складно», – вважає експерт з конституційного права.
Окрім цього, Бондаренко вбачає у законопроєкті Зеленського політичні мотиви.
«З політичної точки зору, якщо законопроєкт пройде у такому вигляді, що діаспора зможе отримати українські паспорти, то це може вплинути позитивно на результати Зеленського у наступних виборах, тому що додається ціла категорія громадян, яка до цього не брала участі у виборах і буде завдячувати отриманню громадянства безпосередньо Зеленському», – наголосив експерт.
Також він акцентував увагу на важливому аспекті – діаспора практично завжди голосує за чинного президента країни.
Нагадаємо, у липні Зеленський запустив рішення РНБО про подвійне громадянство чиновників.
Як політики обіцяли врегулювати питання подвійного громадянства, читайте у матеріалі.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA