Розмова між Володимиром Путіним та Джо Байденом покликана була зменшити напруженість на східному кордоні та знизити ризик повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зважаючи на заяви учасників перемовин, шанс на такий розвиток подій є. Натомість багато лишилось між рядків.
Що хотів сказати Байден та що почув Путін
Розмова тривала майже дві години, але враховуючи переклад, реальний час переговорів міг бути вдвічі меншим. Білий дім майже відразу після завершення відеоконференції опублікував пресреліз про неї, і порівняно з версією Кремля він менш обширний.
Американська сторона запевнила Путіна у непохитній підтримці України та висловила «глибокі занепокоєння» щодо ескалації, і наголосила на тому, що США та союзники відреагують на військове вторгнення.
Натомість версія розмови у Кремля більш довга та суттєво відрізняється: заперечення стягування військ, внутрішньо український конфлікт тощо. Але цікаво також те, що Москва підтвердила зацікавленість в отриманні юридичних гарантій нерозширення НАТО на схід. Натомість позиція США полягає в іншому – будь-яка держава вільна обирати свій курс зовнішньої політики.
Цілком очікувано напередодні зустрічі американські ЗМІ з посиланням на джерела в адміністрації писали про вагомі обмежувальні заходи стосовно Росії, зокрема й відключення від платіжної системи SWIFT. Проте на сьогодні адміністрація Білого дому не пояснила, які конкретно можуть бути санкції. За словами радника президента з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, Байден подивився в очі Путіну та сказав, що США готові запровадити серйозні санкції, чого вони не зробили в 2014 році.
До речі, промовистими є зображення, зроблені під час розмови. На них Байден сидить у центрі столу в оточення радників та держсекретаря Блінкена, натомість Путіна зображували наодинці та геть з іншого ракурсу.
Джо Байден обіцяв поговорити з Володимиром Зеленським одразу після зустрічі, але, очевидно, у графіку президента США щось пішло не так. Натомість він проінформував лідерів Франції, Німеччини та Італії про свою розмову з очільником Кремля. На брифінгу Саллівана стало зрозуміло, що із Зеленським Байден поговорить лише у четвер. Тоді, очевидно, і слід очікувати більше деталей від української сторони.
Загалом, Байден у звичній уже для себе манері збирає думки лідерів інших держав та координує дії з союзниками. Хоча розмова з українським лідером аж у четвер викликає питання.
Переговори Байдена і Путіна: що лишилося між рядків
Навряд чи слід було очікувати миттєвих передислокацій російських військ після розмови. Наприклад, Gurdian наголошує на тому, що сторони не надто просунулись у розв'язанні кризи. Байден, як і обіцяв, пригрозив серйозними санкціями, але, звісно, формально підстав до їх запровадження зараз немає. Сторони домовились продовжити діалог на рівні адміністрацій – де-факто, можливо це і означає комунікацію щодо деескалації.
Що стосується платіжної системи SWIFT, то насправді, відключення – це дуже довгий процес, зважаючи на досвід з Іраном. Тоді на всі підготовчі заходи пішло більше шести років. Тому з точки зору короткострокової перспективи набагато легше погрожувати все ж санкціями щодо газогону «Північний потік-2». Одночасно з розмовою двох лідерів, заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд на слуханнях сенатського комітету припустила, що у разі ескалації «Північний потік-2» не буде запущений.
Загалом розмова має все ж сприяти деескалації, хоча б у короткостроковій перспективі. Але так званий колективний Захід, зокрема США як лідер, мають бути готовими до найгіршого сценарію. Тому навряд чи можна далеко відкладати санкції.
Владислав Фарапонов, політолог-американіст, аналітик «Інтерньюз-Україна»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps