Про дев’ятого канцлера Федеративної Республіки Німеччина. Про те, яких миттєвих результатів можна очікувати від розмови Байдена з Путіним. Про обіцянки лідерів парламентської фракції «Європейська солідарність». Та про те, чи є там світло у кінці тунелю пенсійної реформи в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Про наступника Ангели Меркель
Німецький парламент обрав нового канцлера. 63-річний політик Олаф Шольц стане дев'ятим канцлером ФРН.
Він народився 1958 року в Оснабрюку, в юності вивчав юриспруденцію, проходив альтернативну військову службу та працював адвокатом. Шольц двічі був депутатом бундестагу. З 2007 до 2009 року обіймав посаду міністра праці в уряді ФРН, з 2011 до 2018 року був бургомістром міста Гамбург.
З березня 2018 року Шольц керує міністерством фінансів Німеччини та одночасно є віцеканцлером ФРН.
Про те, що взагалі відомо про нового канцлера Німеччини - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
До речі, у Німеччині 9 грудня відбудеться екстрене засідання парламенту через нарощування Росією військових сил біля українського кордону. Про це повідомив у Твіттері посол України у Німеччині Андрій Мельник. При цьому, український посол додав, що очікується «потужне попередження путінському режиму з Берліна».
Про що домовилися Байден з Путіним
Розмова між Володимиром Путіним та Джо Байденом покликана була зменшити напруженість на східному кордоні та знизити ризик повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зважаючи на заяви учасників перемовин, шанс на такий розвиток подій є.
Сама розмова тривала майже дві години, але враховуючи переклад, реальний час переговорів міг бути вдвічі меншим. Білий дім майже відразу після завершення відеоконференції опублікував пресреліз про неї, і порівняно з версією Кремля він менш обширний.
Американська сторона запевнила Путіна у непохитній підтримці України та висловила «глибокі занепокоєння» щодо ескалації, і наголосила на тому, що США та союзники відреагують на військове вторгнення.
Натомість версія розмови у Кремля більш довга та суттєво відрізняється: заперечення стягування військ, внутрішньо український конфлікт тощо. Але цікаво також те, що Москва підтвердила зацікавленість в отриманні юридичних гарантій нерозширення НАТО на схід. Натомість позиція США полягає в іншому – будь-яка держава вільна обирати свій курс зовнішньої політики.
Цілком очікувано напередодні зустрічі американські ЗМІ з посиланням на джерела в адміністрації писали про вагомі обмежувальні заходи стосовно Росії, зокрема й відключення від платіжної системи SWIFT. Проте на сьогодні адміністрація Білого дому не пояснила, які конкретно можуть бути санкції. За словами радника президента з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, Байден подивився в очі Путіну та сказав, що США готові запровадити серйозні санкції, чого вони не зробили в 2014 році.
Байден обіцяв поговорити з Володимиром Зеленським одразу після зустрічі, але, очевидно, у графіку президента США щось пішло не так. Натомість він проінформував лідерів Франції, Німеччини та Італії про свою розмову з очільником Кремля. На брифінгу Саллівана стало зрозуміло, що із Зеленським Байден поговорить лише у четвер.
Про те, що лишилося «між рядків» переговорів, чи слід очікувати від них якихось миттєвих результатів - про це читайте в авторській колонці Владислава Фарапонова на порталі.
Про обіцянки лідерів парламентської фракції «Європейська солідарність»
«Слово і діло» продовжує детально розбирати обіцянки лідерів парламентських фракцій та груп. Сьогодні на черзі співголови «Європейської солідарності» Ірина Геращенко та Артур Герасимов.
Ірина Геращенко у парламенті дев'ятого скликання дала 97 обіцянок: виконала і провалила – по 18, у процесі залишається 61.
Із програмних обіцянок Геращенко поки що виконала дві. Перша – сприяти створенню умов надання додаткових можливостей молоді. Депутат у квітні підтримала законопроєкт щодо засад молодіжної політики. І друга - стимулювати розвиток освіти. Геращенко та її фракція підтримали понад 10 законопроєктів для цього.
Водночас провалена програмна обіцянка створити комплексний національний проєкт, щоб відкрити Україну світові. Ця обіцянка взагалі більше належить до компетенції виконавчої гілки влади. Але й Геращенко та її колеги відповідних законодавчих ініціатив не реєстрували.
Артур Герасимов у цьому скликанні трохи відійшов так би мовити «у тінь» Геращенко. Депутат дав 65 обіцянок, виконав – 10 (15%), не виконав – 7, решта перебувають у процесі реалізації.
У грудні 2020 року Герасимов виконав обіцянку про те, що фракція підтримає законопроєкт про продовження особливого статусу Донбасу. До речі, цього року «Європейська солідарність» також закон підтримала. Як і обіцяв Герасимов, фракція голосувала за законопроєкти щодо відновлення повноважень НАЗК.
А ще депутат виконав обіцянку підготувати правки до законопроєкту про ринок землі. Загалом їх у Герасимова було 14, щоправда усі відхилили.
Про те, що обіцяли і як виконували обіцянки співголови фракції «Європейська солідарність» - читайте розгорнуто у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
До речі, на порталі є свіжий огляд з інфографікою процесу виконання обіцянок Кабміном - що виконали урядовці, що ні, яких нових обіцянок встигли надавати протягом останнього місяця - про це дізнавайтеся за посиланням на сайті.
Про пенсійну реформу в Україні
Цілком ймовірно, що до закінчення поточного, або на початку наступного року Верховна рада ухвалить черговий етап пенсійної реформи – запустить у дію другий рівень обов’язкового пенсійного накопичення для громадян.
Діятиме система паралельно із солідарною та стане таким собі «містком» до запуску повноцінної системи добровільного накопичувального пенсійного забезпечення, яка вже, фактично, існує у нас з 2005 року, проте нею користується всього 7% працездатних українців.
Запуск системи обов’язкового пенсійного накопичення зумовлений стрімким старінням населення та постійним зростанням дефіциту Пенсійного фонду.
Нова система покликана поступово виправити такий дисбаланс та створити умови як з боку держави, так і з боку громадян для створення ефективної та справедливої системи пенсійних накопичень.
Що передбачає оновлений проєкт закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», скільки і хто саме буде відраховувати грошей на персональні пенсійні рахунки українців та де шукати гарантій збереження коштів та їхнього примноження - про це читайте в авторському матеріалі Олександра Радчука на порталі «Слово і діло».
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps