Про бустерну дозу вакцини від коронавірусу для українців. Про те, що в США з’ясували про штам Омікрон. Про альтернативні варіанти військових та безпекових союзів для України. А також про перепис населення, запланований в країні на 2023 рік. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Бустерна вакцинація в Україні та штам Омікрон
Українці, щеплені проти COVID-19, зможуть отримати третю бустерну дозу вакцини в середині січня наступного року. Про таке в ефірі UA:Перший розповів голова парламентського комітету з питань здоров‘я нації, нардеп від «Слуги народу» Михайло Радуцький.
«Бустерну дозу МОЗ планує зробити із середини січня за групами ризику. Але це не пов’язано з «омікроном», а просто третя бустерна доза» — заявив Радуцький.
При цьому, він зазначив, що в Україні очікується новий спалах коронавірусної інфекції наприкінці зими, але на думку медиків нова хвиля буде вже не такою критичною для країни.
«Сьогодні МОЗ готується до наступної хвилі. В Україні вже сьогодні у 16 областях понад 40% дорослого населення вакциновано двома дозами. Тому ми сподіваємося, що наступна хвиля, яка, за всіма прогнозами, почнеться наприкінці зими – на початку весни, вже не буде такою критичною як зараз» – повідомив голова профільного парламентського комітету.
І додав, що, найімовірніше, так само як і у випадку з грипом, вакцинуватися проти коронавірусу потрібно буде кожного року.
Між тим у США оприлюднили перші результати досліджень омікрон-штаму. Всього в США зафіксовано 43 випадки його виявлення, переважна частина - у повністю вакцинованих від коронавірусу людей.
Про це розповіла директорка центрів США з контролю і профілактики захворювань (CDC) Рошель Валенські, повідомляє Голос Америки.
Вона зазначила, що 80% хворих на омікрон-штам - вакциновані, ще шестеро людей вже перехворіли на коронавірус. Практично у всіх хвороба проявилася в легкій формі - тільки одна людина на два дні потрапила до лікарні.
Таким чином, додала Валенські, від омікрон-штаму рекомендується захищатися за допомогою вакцинації, дотримання маскового режиму, провітрювання приміщень, карантину та ізоляції.
«Хоча у нас немає всіх відповідей щодо штаму Омікрон, попередні дані показують, що додаткова вакцинація проти COVID-19 допомагає посилити захист» - резюмувала вона.
Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» публікувало матеріал з інфографікою про те, скільки штамів коронавірусу існує і що вже про них відомо.
Чи є в України альтернатива НАТО
Загроза повномасштабного вторгнення та значне посилення військової присутності Росії на кордонах з Україною – вже кілька тижнів залишається головною темою новин у всьому світі. У Кремлі такими методами намагаються привернути увагу країн Заходу до основної своєї вимоги – не допустити подальшого зближення та можливого вступу України до НАТО.
Ймовірно, це питання було і предметом обговорення під час онлайн-зустрічі президентів Росії та США. Ці перемовини мали б дещо знизити градус напруженості біля кордонів України, проте загальне відчуття від зустрічі – особливих сенсаційних змін очікувати зарано, ситуація є ще далекою від остаточного вирішення.
Утім, і в ЄС, і в США вже встигли запевнити в тому, що Україна у найближчому майбутньому не отримає членства в НАТО. Та у будь-якому випадку, завжди чудово мати альтернативний план, а краще - декілька.
Одна з ідей, яка лежить на поверхні – Україна має стати регіональним лідером та об’єднати країни, до яких Росія вже мала претензії або становить потенційну загрозу територіальній цілісності та суверенітету. З посиленням мігрантської кризи з боку Білорусі – особливі загрози національній безпеці відчули на собі Польща та Литва.
Загалом країни Балтії, Польща та Молдова – найближчі можливі країни-союзниці України у протидії агресії РФ, і саме із цими державами варто створювати особливі відносини щодо співпраці у військовій сфері. Ще два потенційні партнери України у Чорноморському регіоні – це Грузія та Туреччина, щоправда, вони наразі навряд чи можуть підтримати Україну у військовому аспекті. Принаймні, допоки в Грузії не зміниться керівна верхівка, нового поштовху у відносинах двох держав чекати не варто. Туреччина нарочито підкреслює свою миротворчу місію в регіоні та вже вкотре пропонує Україні та Росії виступити в ролі посередника.
Один із найбільш потужних союзників, які можуть практично допомогти Україні у відкритому протистоянні з Росією – Велика Британія. На відміну від США, Велика Британія наразі шукає своє геополітичне місце саме на європейському континенті. Адже свого майбутнього в інтеграції із ЄС в Лондоні поки що не бачать. І на відміну від Європейського Союзу, який досі не створив власні спільні збройні сили, Великобританія має потужну армію і розвинений флот. Щобільше, як і США, в Лондоні готові фінансово допомагати Україні ставати міцнішою. Цими днями стало відомо, що Велика Британія додатково виділить один мільярд фунтів стерлінгів на підтримку України.
Тож, чи є в України варіанти посилити свої позиції та заручитися підтримкою надійних партнерів поза структур НАТО, не вступаючи до Північноатлантичного альянсу і водночас не псуючи із ним відносин - про це читайте докладніше на нашому сайті та в телеграм-каналі.
До речі, на порталі ми маємо інфографіку про те, скільки і якої Україна має летальної зброї.
Перепис населення в Україні
В Україні в лютому 2023-го розпочнеться перепис населення, який торік відклали через пандемію коронавірусу. Востаннє перепис проводили в Україні у 2001 році, за його даними українців було 48,5 мільйонів.
На відміну від перепису 2001-го року, майбутній проведуть змішаним методом – використовуватимуть не тільки усне опитування громадян, але й опитування через інтернет, інформацію з державних реєстрів.
У 2001 році під час перепису населення було лише 19 запитань, метою було визначити демографічні тенденції в Україні, кількість міського, сільського та працездатного населення, кількість україномовних та тих, хто спілкується російською, рівень освіти та зайнятості населення.
Для перепису у 2023 році уряд уже затвердив програму, загалом узгодили 50 запитань, зокрема про демографічні характеристики (вік, стать, місце народження тощо), етнічне походження, мовні ознаки, громадянство, освіта, зайнятість, міграційна активність, статус інвалідності, житлові умови.
Бюджет попереднього перепису населення становив 194,2 млн грн. На підготовку перепису у 2023 році виділили 416 млн грн. В Національній академії наук зазначили, що цей процес коштуватиме бюджету аж 6 млрд грн.
Як проходитиме майбутній перепис та чим він відрізнятиметься від перепису двадцятирічної давнини – читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайт.
Нагадаємо, в ООН заявили, що населення України скорочується достатньо швидкими темпами. До 2050 року українців може поменшати до 35 мільйонів.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA