Подкаст «Словом» за 14 грудня: податки та акцизи з законопроекту №5600 та зарплати голів ОДА

Про те, чого чекати від депутатів в останній сесійний тиждень цього року. Про нові податки та акцизи, які несе з собою нам «ресурсний» законопроєкт №5600. Про статус обіцянок лідерів парламентської групи «За майбутнє». А також про те, скільки заробили за місяць голови обласних державних адміністрацій. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Остання сесія Ради у 2021 році: що будуть розглядати

Верховна рада увійшла в останній цьогоріч сесійний тиждень. У двадцятих числах грудня нардепи працюватимуть у комітетах та з виборцями. У січні у парламенту буде лише один пленарний тиждень, ще один депутати вже встигли ухвалити рішення скасувати.

14 грудня Верховна рада має продовжити розгляд постанов про скасування голосування за «ресурсний» законопроєкт. На порядку денному законопроєкт про розширення списку об'єктів для приватизації та скасування мораторію на відкриття справ щодо банкрутства, допуск іноземних військових в Україну для участі в навчаннях. Крім того, за словами нардепа Ярослава Железняка, парламент може зібратися на позачергове засідання щодо медичних законів.

У середу депутати розглядатимуть призначення членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення, законопроєкт про кредитні спілки, законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконне небезпечне будівництво.

У четвер, зокрема, планується розгляд антитютюнового законопроєкту та законопроєкту про зменшення оподаткування грального бізнесу.

У п'ятницю фракції та групи домовилися заслухати прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з підсумковим звітом про пандемію, ситуацію на кордоні та не тільки.

Чого чекати від депутатів найближчими днями, що обговорювали на Погоджувальній раді та за що готові голосувати парламентські фракції та групи - про це дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Нові податки та акцизи мейд бай «ресурсний» законопроєкт №5600: чого чекати

«Ресурсний» законопроєкт, який нещодавно ухвалила Верховна рада, передбачає низку змін до Податкового кодексу. Зокрема, вони стосуються продажу сільськогосподарської продукції, екологічного та акцизного податків.

Законопроєкт №5600 стосується оподаткування продажу власної сільськогосподарської продукції. Так, якщо дохід від її реалізації становить понад 12 мінімальних зарплат (станом на грудень 2021 р. – 78 тис. грн) розмір ПДФО буде 18%.

Також зміни стосуються ставок екологічного податку. За викиди у повітря окремих забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення та за викиди вуглекислого газу податок зростає з 10 грн/т до 30 грн/т.

Окрім цього зросте податок за скиди окремих забруднювальних речовин у водні об’єкти. Наприклад, за амонійний азот – з 1 610,48 грн/т до 12 883,84 грн/т. Податки за нафтопродукти та за органічні речовини збільшуються з 9 474,05 грн/т до 75 792,4 грн/т, та з 644,6 грн/т до 5 156,8 грн/т відповідно.

Окрім того, законопроєкт збільшує податки за розміщення відходів, зростають акцизні податки на алкогольні напої. А ще запроваджуються нові податки від продажу нерухомості (крім продажу об’єктів, які отримані у спадщину). Так, податок від продажу 3-го та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року збільшується з 5% до 18%.

В усіх нововведеннях, що несе цей законопроєкт досить легко розібратися разом з інфографікою, на якій «Слово і діло» зібрало цифри та сфери, яких торкнуться зміни.

Група «За майбутнє»: статус обіцянок

«Слово і діло» продовжує розповідати про те, як голови парламентських фракцій та груп виконують обіцянки. Ми вже писали про обіцянки Давида Арахамії, Юрія Бойка та Вадима Рабіновича, Юлії Тимошенко, Ірини Геращенко та Артура Герасимова. На черзі - аналіз обіцянок Тараса Батенка та Віктора Бондаря – співголів групи «За майбутнє».

Тарас Батенко у дев'ятому скликанні парламенту дав 34 обіцянки: виконав – 9 (26%), провалив – 4, у процесі реалізації – 21. Виконаною є програмна обіцянка наполягати на ухваленні закону про обмеження депутатської недоторканності та підтримувати ухвалення нового Виборчого кодексу з відкритими списками. Нардеп голосував за необхідні законопроєкти.

Також виконано обіцянку наполягати на ухваленні закону про поновлення дії статті про покарання за незаконне збагачення. Батенко голосував за зміни до законодавства щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації, а також за закон про відповідальність за недостовірне декларування.

Водночас у 2020 році Батенко разом із депутатами з «Опозиційної платформи» звернувся до Конституційного суду із проханням заборонити НАЗК проводити перевірку необґрунтованих доходів у членів сім'ї посадової особи. Також нардепи попросили скасувати ухвалу про внесення до декларації всіх наявних коштів.

Провалив Батенко програмну обіцянку добиватися запровадження мораторію на закриття та оптимізацію закладів охорони здоров'я та освіти. Відповідних законодавчих ініціатив нардеп не подавав.

Торік у березні Батенко виконав обіцянку про те, що «За майбутнє» проголосує за новий уряд. Від групи тоді «за» призначення Дениса Шмигаля прем'єр-міністром було 18 голосів.

Щодо ринку землі спочатку Батенко виконав обіцянку про те, що його група не голосуватиме за реформу, а потім обіцяв зробити все, щоб заблокувати підписання закону. Проте група «За майбутнє» не реєструвала постанов про скасування результатів голосування, хоч і підтримала постанови інших депутатів. Але все ж таки закон був підписаний, тому цю обіцянку нардеп провалив.

Як і обіцяв нардеп, його політична сила зареєструвала законопроєкт щодо психіатричного огляду виборних осіб. Законопроєкт з'явився у парламенті 2 листопада, щоправда, його ще не розглядали.

Віктор Бондар має 45 обіцянок: виконано з яких лише одну (2%), не виконано – 6, у процесі залишається 38 зобов'язань. Та сама єдина виконана обіцянка у Бондаря - з передвиборчої програми – ухвалити антирейдерський закон про землю. У грудні 2019 року Верховна рада ухвалила зміни до Земельного кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству, депутат тоді голосував «за». Метою закону було забезпечити захист майнових прав власників та користувачів земельних ділянок, запобігти протиправному поглинанню та захопленню підприємств в аграрному секторі економіки. Більше успіхів у виконанні обіцянок Бондар поки що не має.

Депутат провалив програмну обіцянку запровадити дієвий механізм імпічменту президента. Верховна рада у 2019 році ухвалила закон про імпічмент авторства Володимира Зеленського, але Бондар під час голосування утримався.

Не зміг нардеп виконати програмну обіцянку та зберегти мораторій на продаж землі. Хоча він не голосував за земельну реформу, парламент все одно її затвердив.

Не виконано передвиборчу обіцянку скасувати підвищення пенсійного віку. З квітня 2021 року в Україні мінімальний пенсійний вік для чоловіків і жінок зрівнявся та становить 60 років. Бондар не реєстрував жодних законодавчих ініціатив щодо зниження віку виходу на пенсію.

Докладніше про обіцянки лідерів парламентської групи «За майбутнє» читайте у нашому окремому матеріалі на порталі.

Скільки заробили у листопаді голови ОГА

Майже щомісяця Володимир Зеленський проводить кадрові перестановки у регіонах. Остання зміна була буквально минулого тижня: президент призначив Віктора Микиту головою Закарпатської обладміністрації. До найближчої зарплати на посаді йому звісно ще доведеться попрацювати, а поки серед голів ОДА найбільше за листопад заробив керівник Луганської ОДА Сергій Гайдай – 138 тис. 639 грн. Така сума вийшла завдяки окладу – майже 112 тисяч, йому також виплатили надбавку та перерахунок зарплати за жовтень.

Сергій Гамалій, який очолює Хмельницьку облдержадміністрацію, заробив 125 тис. 606 грн. Йому, крім окладу та надбавок, виплатили 57 тисяч матеріальної допомоги на оздоровлення та 9 тисяч за навчальну відпустку.

На третьому місці за рівнем зарплати минулого місяця опинився Анатолій Полосков: колишньому голові Закарпатської ОДА нарахували 90 тис. 327 грн – оклад, надбавки, відрядження, компенсацію за невикористану відпустку.

Які зарплати нарахували очільникам ОДА за листопад-місяць, хто отримав найменше, а хто взагалі остався без нарахувань - про це дізнавайтеся з нашої компактної інфографіки на сайті та в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО