Обіцянки Володимира Зеленського дорого коштують державному бюджету. Президент запросто обіцяє створити національний авіаперевізник, збудувати сотні нових дитсадків, шкіл та стадіонів, підготувати інфраструктуру для Олімпіади та виплатити кожному вакцинованому українцю по тисячі гривень. «Слово і діло» пошукало кошти на такі цілі у нещодавно ухваленому держбюджеті на 2022 рік, і ось що вийшло.
«Доступні кредити», тисяча вакцинованим та інші соціальні обіцянки
Почнемо з обіцянки, яка цілий місяць у всіх на слуху: вакцинованим українцям виплатять по тисячі гривень. Витратити їх можна буде на кіно, театри, музеї, концерти, абонемент до спортзалу, книжки, квитки всередині країни. «Це підтримка тих сфер, які постраждали від карантину більше за інші. А саме: креативний, спортивний та транспортний сектор економіки», – наголосив президент. Люди, яким більше 60 років, зможуть витратити тисячу на ліки.
Ця програма отримала назву «єПідтримка». Нещодавно Верховна рада внесла зміни до бюджету на 2021 рік і виділила на програму 8 млрд грн. Ще 3 млрд грн заклали до бюджету наступного року. Поки що цілком достатньо, до того ж програма розпіарена і гроші для неї точно знайдуться.
Минулого року Володимир Зеленський запевнив, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» працюватиме 5 років. А на початку грудня, виступаючи з посланням у парламенті, президент ще анонсував запуск програми «Українська мрія»: кожен громадянин, який чесно сплачуватиме податки, зможе отримати кредит за гривневою ставкою 5% для купівлі нерухомості, електромобіля, здобуття освіти або зміни професії.
Програма «Доступні кредити» фінансується із Фонду розвитку підприємництва. В 2021 році на неї передбачили 2 млрд грн, на 2022 рік заклали вже 3 млрд. Не виключено, що й нову програму фінансуватимуть із цього фонду.
Президент обіцяв, що з наступного року медичні працівники отримають щонайменше 13,5 тисяч гривень, а лікарі – щонайменше 20 тисяч. Кошти на це у держбюджеті передбачено – 6,5 млрд грн.
Ще минулого року Зеленський обіцяв забезпечити створення окремої програми з капітального ремонту студентських гуртожитків. Але ані в бюджеті-2021, ані в бюджеті-2022 коштів на неї не було, хоч концепція програми вже є.
У передвиборчій програмі президент обіцяв поновити програми молодіжного житлового кредитування. У бюджеті на цей рік було закладено 8 млн грн фінансової підтримки Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, 16,9 млн грн для часткової компенсації процентної ставки кредитів молодим сім'ям на купівлю та будівництво житла, 34,3 млн грн – на здешевлення вартості іпотечних кредитів забезпечення доступним житлом громадян. У бюджеті на 2022 рік витрати на ці програми скоротили до 6,8 млн, 10 млн та 26,4 млн грн відповідно.
Восени 2019 року Зеленський пообіцяв не допустити скасування держпідтримки для паралімпійців. Підтримку не скасували, але трохи зменшили: на 2021 рік було закладено 1,7 млрд грн на підготовку та участь національних збірних команд у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх, а на 2022 рік – 1,4 млрд.
На виплату пільг та житлових субсидій громадянам у бюджеті-2022 передбачили 38,3 млрд грн. Цього року, з урахуванням ухвалених до бюджету змін, було 47,2 млрд грн. Але спочатку закладали трохи більше 35 млрд. Зеленський у програмі, нагадаємо, обіцяв забезпечити монетизацію пільг та субсидій.
Аеропорти та створення національного авіаперевізника
Володимир Зеленський пообіцяв, що в Україні буде створений національний авіаперевізник, перший рейс якого відбудеться 2022 року. У держбюджеті-2022 на поповнення статутного капіталу акціонерного товариства «Українські національні авіалінії» заклали мільярд гривень.
Зеленський має велику кількість обіцянок щодо аеропортів. У 2019 році він обіцяв збудувати близько 15 аеропортів. Потім ще протягом каденції Зеленський пообіцяв оновити аеропорт у Маріуполі, збудувати новий аеропорт у Закарпатській області, оновити аеропорт «Ужгород» та відремонтувати аеропорт у Полтаві, забезпечити державне фінансування для реконструкції летовища у Сумах.
Де на все це взяти гроші, поки що не зовсім зрозуміло, незважаючи на те, що фінансування забезпечення заходів щодо розвитку аеропортової інфраструктури вирішили збільшити до 3,5 млрд грн (на цей рік було лише мільярд). Крім того, на 2022 рік, на відміну від 2021-го, не передбачили окремо фінансування будівництва та проєктування аеропорту у Дніпрі.
Будівництво лікарень та закупівля вакцини
Про зарплати лікарів ми вже писали – кошти на їхнє зростання заклали. Щоправда, у програмі Володимир Зеленський обіцяв, що професія лікаря стане престижною: чи можна її вважати такою із зарплатою в 20 тисяч гривень – питання цілком суб'єктивне.
Щодо будівництва лікарень у Зеленського великі плани, він обіцяв: «лікарні нового формату» у кожній області, п'ять медичних містечок у країні, мультилікарні у 5-6 регіонах України, оновлення всіх приймальних відділень за час своєї каденції.
Зрозуміло, що всі ці обіцянки не будуть реалізовані в 2022 році, але ж треба з чогось починати. Витрати на Державний фонд регіонального розвитку у 2022 році збільшили до 5,2 млрд грн, але за рахунок ДФРР фінансує чимало проєктів, не лише лікарні. А, наприклад, субвенцію місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров'я урізали до 240,7 млн грн.
Була у Зеленського обіцянка, що всім вистачить вакцини від коронавірусу. Наступного року, як і на 2021-й, на проведення вакцинації населення передбачили 2,6 млрд грн. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко уточнив, що покриття інших витрат на вакцини планують здійснити за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій.
Поки що немає в держбюджеті програми трансплантації на 3-4 млрд, як обіцяв Зеленський. Але витрати на реалізацію пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації збільшили з 501,9 млн до 939,5 млн грн.
«Велике будівництво» та «Велика реставрація»
Інфраструктурних обіцянок у Володимира Зеленського дуже багато, плани «наполеонівські» вимагають постійних фінансових вкладень.
До 2024 року президент обіцяв відреставрувати близько 150 об'єктів культурної та історичної спадщини. У бюджеті-2022 збільшили розмір субвенції на реалізацію проєктів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини – до 1,8 млрд грн проти 1 млрд в поточному році.
Також до 597,7 млн збільшили витрати на збереження історико-культурної та архітектурної спадщини у національних та державних заповідниках.
Щодо доріг. «Я впевнений, що ми це зробимо. Усі головні дороги, які з'єднують усі міста в Україні, ми збудуємо за 5 років моєї каденції», – обіцяв президент. Була ще обіцянка відремонтувати понад 24 тисячі кілометрів доріг.
У держбюджеті-2022 на дороги, без урахування держгарантій та запозичень, передбачили: 42,1 млрд – на розвиток мережі та утримання доріг загального користування (у 2021 році був 71 млрд), 15,8 млрд грн – на виконання боргових зобов'язань щодо запозичень на розвиток мережі доріг (на цей рік було 14,7 млрд), 24,6 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам на забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту доріг (на 2021 рік було 18,1 млрд).
І, як свідчить практика цього року, Верховна рада завжди готова оперативно переглянути держбюджет та виділити додаткові кошти. Наприклад, кілька тижнів тому нардепи внесли зміни до бюджету-2021 та направили на дороги ще 19 млрд грн.
Окрім доріг, президент обіцяє активно будувати спортивну інфраструктуру. Йшлося, зокрема, про 25 спортивних комплексів та навіть про підготовку об'єктів для проведення Олімпійських ігор. «У нас їх ніколи не було. Я не впевнений, що це відбудеться в наш час, але ми точно все збудуємо, щоб наступним поколінням було легше», – сказав Зеленський у серпні.
Крім 5,2 млрд грн у Держфонді регіонального розвитку, у держбюджеті на 2022 рік заклали: 800 млн грн субвенції місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (це трохи менше, ніж у 2021 році) та ще 143,1 млн грн субвенції для реалізації соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України».
Якщо подивитися, скільки витрачали на Олімпіаду інші країни, то зрозуміло, що у 2022 році до неї готуватися в Україні не збираються. Наприклад, на підготовку Олімпіади в Сочі витратили 22 млрд доларів, у Токіо – 15,4 млрд доларів, у Лондоні – 15 млрд доларів, у Пхьончхані – 13 млрд доларів.
Є й інші інфраструктурні об'єкти, крім доріг та спорткомплексів. Наприклад, Зеленський обіцяв до грудня 2022 року добудувати другу чергу музею «Меморіал жертв Голодомору». Порівняно з 2021 роком, у новому бюджеті фінансування розвитку установ загальнонаціонального значення збільшили вдвічі – до 1,8 млрд грн.
Також Зеленський обіцяв закінчити недобудовані контрольно-пропускні пункти на кордоні з європейськими сусідами, вкладати гроші у відкриття додаткових КПП на кордоні зі Словаччиною та відкрити два КПП на кордоні з Угорщиною.
Кабмін вже затвердив план заходів щодо облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки – на нього необхідно майже 9,9 млрд грн, а у бюджеті-2022 на реалізацію проєкту з облаштування прикордонної інфраструктури, включаючи КПП, передбачили 70 млн. Але за програмою використати можна не лише бюджетні кошти, а й, наприклад, кредитні з інших держав.
Хаби та нові КПВВ Зеленський обіцяв також на лінії розмежування на Донбасі. У 2022 році збираються виділити більше грошей на забезпечення умов в'їзду та виїзду громадян на тимчасово окуповані території – 396,6 млн грн проти 267,1 млн у 2021 році.
Національна безпека та оборона
Для початку Володимир Зеленський пообіцяв не скорочувати витрати на Міністерство оборони: «Тільки сучасне та боєздатне військо може бути гарантом подальшого дотримання миру та є запорукою безпеки України. В 2020-му, за часів коронавірусу, бюджет на армію не лише не зменшився, а й став найбільшим в історії. Я не дозволю скоротити кошти на наше військо на копійку». Обіцянка вже виконана.
На 2021 рік на Міноборони виділили 121,4 млрд грн, а в бюджеті на 2022 рік – 133,4 млрд грн. Тобто, фінансування навіть збільшили.
У передвиборчій програмі президент обіцяв, що заробітна плата військових буде на рівні стандартів НАТО. Ми вже раніше розібралися, що як єдиного стандарту в Альянсі не існує. Але у держбюджеті збільшили витрати на оплату праці в Міноборони: до 62,7 млрд грн у загальному фонді, і до 262,4 млн грн – у спеціальному.
А ось фінансування будівництва житла для військовослужбовців залишиться практично на тому самому рівні – 1,2 млрд грн.
З минулого року Зеленський обіцяв забезпечити збільшення обсягів постачання зброї та техніки до ЗСУ, а також повністю оснастити ВМС ракетною зброєю. На купівлю, модернізацію та ремонт озброєння, техніки у держбюджеті передбачили 28,4 млрд грн, на цей рік було 22,5 млрд. А на виконання цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу сума залишилася незмінною – 2,5 млрд грн.
У різний час Зеленський дав дві обіцянки щодо державного кордону. У квітні 2020 року президент обіцяв забезпечити відновлення контролю над кордоном з Росією. А цього жовтня, після початку міграційної кризи, заявив, що буде зміцнено «тисячі кілометрів» державного кордону України. «Наразі напрацьовується також програма зміцнення нашого кордону. Ну там велика програма, там питання про тисячі кілометрів нашого українського кордону, якого просто немає. Все це ми обов'язково зробимо», – запевнив він.
Але у держбюджеті на 2022 рік особливо нічого не змінилося. Як і на цей рік, заклали 31,5 млн грн на демаркацію та делімітацію кордону, 6 млн на реалізацію проєкту з розвитку підрозділів охорони кордону. Також виділять 900 млн на облаштування інфраструктури кордону.
У парламенті прем'єр-міністрові Денису Шмигалю ставили запитання, де ж мільярдні витрати, які потрібні для облаштування кордону. «У 2022 році фінансування цієї програми в основному планується через Мінінфраструктури обсягом 15,9 млрд грн, а через Держприкордонслужбу – один мільярд», – розповів прем'єр.
При цьому за Міністерством інфраструктури немає окремої статті видатків на таку суму. Тому питання, як фінансуватимуть зміцнення кордону, поки що залишається відкритим.
Витрати на інформаційну війну, яку Зеленський обіцяв вести для припинення боїв на Донбасі, залишилися на колишньому рівні: 50 млн грн на забезпечення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору. Досить скромна сума.
«Зависло в повітрі» питання з референдумом про вступ України до НАТО, який Зеленський обіцяв у програмі. У держбюджеті на 2022 рік, як і на цей, гроші на такий захід не передбачали.
Діджиталізація та інші обіцянки Зеленського
У державному бюджеті на 2022 рік з'явилися кошти на проєкт «президентський університет», який обіцяв Зеленський – 500 млн грн. Загалом разом із підготовкою, проєктно-кошторисною документацією, будівництвом потрібно 7,2 млрд грн на три роки.
Утім, міністр освіти Сергій Шкарлет в інтерв'ю «Слово і діло» говорив, що фінансувати проєкт можуть також інвестори.
Зеленський обіцяв, що всі можливі державні послуги будуть доступні у смартфоні. «Жодна державна установа не зможе вимагати від українців жодних довідок, виписок чи інших нескінченних папірців, необхідних для отримання тих чи інших державних послуг», – говорив президент.
У держбюджеті на 2022 рік, порівняно з поточним роком, вдвічі збільшили витрати на електронне урядування – до 651,5 млн грн, а також майже вчетверо витрати на національну програму інформатизації – з 602 млн до 2,2 млрд грн.
На початку каденції президент обіцяв зробити все, щоб Україна стала могутньою кінематографічною державою. Державну підтримку кіно у 2022 році теж вирішили збільшити – до 1,6 млрд грн (порівняно з 610,7 млн грн цього року).
Були у Зеленського обіцянки будувати та запускати супутники, а також будувати ракети в Україні. Порівняно з 2021 роком витрати на роботи за державними цільовими програмами та держзамовленнями у космічній галузі наступного року зростуть – до 195 млн грн. На управління та випробування космічних засобів виділили 458,1 млн грн. Цих коштів, звісно, замало, щоби стати космічною державою.
Нагадаємо, на інфографіках «Слово і діло» можна подивитися, з якими основними показниками ухвалили держбюджет на 2022 рік та які витрати передбачили.
Також ми провели фактчекінг послання Володимира Зеленського до Верховної ради.
Віктор Гаврилюк, Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps