Подкаст «Словом» за 5 січня: газовий бунт в Казахстані і касові апарати для ФОПів

Про «газовий бунт» у Казахстані та пов’язані з ним події. Про те, які фракції та групи найактивніше займалися законотворчою діяльністю в стінах українського парламенту у грудні. Про те, чим відзначилася кожна область України у 2021-му. А також про те, для кого з ФОПів касові апарати стануть найкращими друзями та вірними супутниками у році поточному. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

«Газовий бунт» в Казахстані: що трапилося, та чому люди вийшли на протести

У Казахстані третій день поспіль тривають масові протести, спричинені зростанням цін на скраплений газ. Як пише «Радіо Свобода», з часом вимоги протестувальників розширилися і крім відставки уряду, вони вимагають знищення корупції та відходу з політики Нурсултана Назарбаєва.

Як відомо, 2 січня сотні автовласників у місті Жанаозен вийшли на стихійний мітинг. Вони вимагали зниження цін на скраплений нафтовий газ, який з 1 січня подорожчав зі 100 до 120 тенге за літр. Невеликий страйк в Жанаозені переріс у масові протести, що вийшли за межі регіону.

Міненерго Казахстану випустило пресреліз, в якому пояснило зростання цін тим, що виробники скрапленого газу перейшли на його продаж через електронні торги. Але людей пояснення не влаштувало, оскільки транспорт в західних областях Казахстану практично повністю газифікований, а газ виробляють саме в цьому регіоні.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв дав доручення уряду терміново розглянути ситуацію «з урахуванням економічної доцільності, в правовому полі». Між тим протестувальники почали встановлювати намети на великих площах деяких міст, відбулися сутички з силовиками, почалися масові арешти та затримання активістів.

В Алмати введено режим надзвичайного стану і комендантську годину.

Докладніше про газовий бунт у Казахстані, про хронологію подій та політичні вимоги протестувальників - читайте в спецматеріалі «Слово і діло» на порталі.

Рада у грудні 2021 року: хто з депутатів найкраще працював

У Верховній раді України за останній місяць 2021 року було зареєстровано 142 законопроєкти (у листопаді, для порівняння, їх було 125). Президент Володимир Зеленський вніс 12 проєктів законів. Зокрема, у грудні він зареєстрував законопроєкт про економічний паспорт українця, законопроєкт щодо підстав та порядку отримання та припинення громадянства України, а також кілька проєктів щодо ратифікації міжнародних угод.

Від уряду Дениса Шмигаля було 36 законопроєктів. Серед них зміни до Митного та Податкового кодексів, законопроєкт про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів, про географічні вказівники спиртних напоїв, про допоміжні репродуктивні технології.

Народні депутати у грудні внесли до Верховної ради 94 законопроєкти. Представники монобільшості брали участь у розробленні 62 ініціатив, найактивніше працювали «слуги народу» Георгій Мазурашу та Володимир Крейденко.

Депутати від групи «Довіра» долучилися до створення 34 законопроєктів, співавтором 13 з них став Геннадій Вацак. Нардепи від групи «За майбутнє» стали співавторами 28 законопроєктів, найактивніше працював Сергій Мінько.

Члени фракції «Голос» долучилися до 22 законопроєктів, «Опозиційної платформи – За життя» – до 20, «Батьківщини» – до 15, «Європейської солідарності» – до 11.

Які фракції та групи найактивніше займалися законотворчою діяльністю у грудні, а також хто з позафракційників відзначився - про це читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Нагадаємо, раніше ми публікували інфографіку, на якій видно, хто з нардепів зареєстрував за рік найбільше законопроєктів та скільки з них було ухвалено.

Рекорди українських регіонів у 2021 році

А ще 2021 в Україні запам'ятався багатьма антирекордами, насамперед пов'язаними з рівнем захворюваності та смертності від коронавірусу. Але було місце і подіям зі знаком плюс – рекордному врожаю, зростанню зарплат та інвестицій тощо.

Так одразу кілька областей України можуть похвалитися рекордним врожаєм. У Херсонській області минулого року зібрали найбільший урожай овочів відкритого ґрунту – 1,1 млн тонн; у Волинській області був найбільший урожай вівса – 95,7 тис. тонн; у Житомирській області – найбільший урожай гречки (24,1 тис. тонн) та картоплі (1,9 млн тонн); у Чернігівській області – урожай озимого жита (134,2 тис. тонн); у Кіровоградській області – урожай соняшника (1,6 млн тонн); у Вінницькій області – урожай зернових та зернобобових (6,6 млн тонн).

Київська область минулого року стала лідером за площею житла, прийнятого в експлуатацію – 1,4 млн квадратних метрів. Крім того, область лідирує за кількістю нових місць у дитсадках (2 тис. 860) та за обсягами виробництва яєць (3 млрд штук). Вінницька область за 2021 рік реалізувала найбільший обсяг сільськогосподарських тварин на забій. Дніпропетровська область стала лідером за обсягом реалізованої промислової продукції – на 559,8 млрд грн. Найбільший обсяг виготовленої будівельної продукції був на Одещині – на 24,2 млрд грн.

На Донеччині було зафіксовано найбільший розмір середньомісячної зарплати по Україні – 14 тис. 809 грн. Найнижчий рівень безробіття у 2021 році був у Харківській області – 6,8%.

Закарпатська область лідирує за кількістю відкритих пунктів вакцинації проти COVID-19 – 213 пунктів. Крім того, у регіоні виконали 97% показників нового шкільного меню, встановивши лідерство у проведенні цієї реформи.

Чим відзначилася кожна область України минулого року - дивіться на нашій компактній інфографіці на сайті.

Касові апарати для ФОПів: кому вони знадобляться

З 2022 року набув чинності закон, за яким використання касових апаратів стало обов'язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції. Касові апарати потрібні для підприємців, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення. Тож, касові апарати потрібні для ФОПів 2-4 групи незалежно від обсягу доходу за умови здійснення розрахункових операцій.

Не зобов'язані мати касові апарати ФОПи 1-ї групи на єдиному податку (тобто ті, хто працює без найманих працівників, хто торгує на ринках і надає побутові послуги). Також РРО можуть не використовувати підприємці, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Окрім цього, уряд звільнив від використання касових апаратів підприємців, які ведуть роздрібну торгівлю у сільській місцевості. Однак тут теж є свої винятки, тому використовувати РРО у селі необхідно за умови, якщо:

  • одночасно ведеться торгівля підакцизними товарами;

  • йдеться про дистанційну торгівлю, зокрема, через інтернет;

  • сільрада та рада ОТГ ухвалила рішення про обов'язкове використання РРО.

Як використовувати РРО під час оплати в інтернеті та доставки? Які бувають касові апарати та де їх узяти? Що буде, якщо не використовувати реєстратори розрахункових операцій? «Слово і діло» зібрало усю необхідну інформацію та спробувало роз’яснити незрозумілі моменти в одному розгорнутому матеріалі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО