Про визнання Євросоюзом Росії стороною збройного конфлікту на сході України. Про офіційні дані з протестного Казахстану. Про справу збитого в небі над Тегераном українського літака МАУ. А також про президентську обіцянку стосовно траси М-30 Стрий-Покровськ. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
ЄС визнав Росію стороною війни на Донбасі
ЄС назвав Росію стороною збройного конфлікту на сході України. Про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель. Він сказав, що в ЄС немає сумніву, що Росія є стороною цього конфлікту, а не посередником, як вона часто стверджує. «Наша головна мета – змусити Росію піти на деескалацію напруги» – сказав Боррель.
І наголосив, що будь-які перемовини щодо України не повинні проходити без її представників та підкреслив необхідність діалогу з Росією. Високий представник ЄС вкотре зауважив, що будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та великі втрати для Росії.
Нагадаємо, обговорення пропозицій Росії щодо «гарантій безпеки» в рамках Ради РФ-НАТО не передбачає їх схвалення, - зазначив Боррель.
Засідання Ради Росія-НАТО, де сторони обговорюватимуть низку важливих питань зовнішньої політики та взаємин, попередньо призначене на 12 січня 2022 року.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у разі провалу переговорів з Росією, Вашингтон готовий ввести санкції.
Протести в Казахстані: яка ситуація в країні
У всіх регіонах Казахстану ситуація після протестів стабілізувалася. Про таке повідомила пресслужба президента Токаєва, з посиланням на заяву голови МВС Казахстану Ерлана Тургумбаєва.
«На сьогоднішній день у всіх регіонах країни ситуація стабілізована. Силами правопорядку звільнено всі раніше захоплені будівлі акіматів» - сказав Тургумбаєв.
І додав, що наразі відновлюється робота громадського транспорту, комунальних об'єктів та систем життєзабезпечення.
Зазначається, що через масові протести вже порушено 125 кримінальних справ, до поліції доставлено 5,8 тисячі осіб, серед яких багато іноземців.
При цьому Міністерство охорони здоров'я Казахстану спростувало інформацію про те, що під час протестів загинули 164 людини. Опубліковану раніше інформацію назвали «технічною помилкою». Про це повідомляє Радио Азаттык.
Зазначимо у неділю, 9 січня, дані про 164 загиблих були опубліковані у Телеграм-каналі, який перебуває в компетенції міністерства інформації та суспільного розвитку. Пізніше влада Казахстану назвала цю публікацію «технічною помилкою». Наразі офіційна кількість жертв залишається невідомою.
За новими даними МВС Казахстану, загинули 16 та отримали поранення понад 1300 співробітників поліції, військовослужбовців Національної гвардії та Міністерства оборони, а також спеціальних органів.
Нагадаємо, у Казахстані з 2 січня тривають масові протести. Для боротьби з протестувальниками президент країни Токаєв звернувся за військовою допомогою в ОДКБ і наказав силовикам стріляти на ураження. По всьому Казахстану ввели червоний рівень терористичної загрози.
Раніше повідомлялося, що в Алмати під час стрілянини загинула дитина, ще один неповнолітній отримав вогнепальні поранення. Також надходять повідомлення про те, що у Казахстані силовики масово розстрілюють людей, а влада приховує реальну кількість убитих.
Два роки з дня загибелі українського авіалайнера в Ірані: як рухається слідство
Два роки тому Іран збив український літак МАУ, пояснивши свої дії тим, що іранськими військовими український цивільний борт був прийнятий за ворожий об’єкт. Внаслідок катастрофи тоді загинули 176 людей, які перебували на борту, серед них – 11 громадян України. Також жертвами стали громадяни Афганістану, Великої Британії, Ірану, Німеччини, Канади та Швеції. Нещодавно в Офісі генерального прокурора повідомили, що за два роки Україна надіслала 26 міжнародних запитів до різних країн, водночас Іран фактично їх ігнорує.
На думку політолога Володимира Фесенка, тема авіакатастрофи літака Міжнародних авіаліній України за два роки відійшла на другий план. Політолог пояснив, що у діях української влади треба розуміти один важливий момент – для дипломатії, яка має обмежені ресурси, зараз є більш актуальні виклики, зокрема, російська агресія.
«Зараз ця тема більше не для широкого загалу, а для родин загиблих і для українських дипломатів та юристів» – зазначив політолог. Водночас експерт вважає, що Україна обрала правильну стратегію, аби зберігати тему катастрофи на порядку денному.
«Україна діє не самотужки, а в координації з міжнародними партнерами. Є спільна група країн, які постраждали внаслідок трагедії. Україна об'єднує разом з ними свої зусилля та висуває спільні вимоги до Ірану… Це об’єктивна оцінка своїх можливостей та економія ресурсів» – наголосив Фесенко.
Важливим та правильним, за його словами, стало те, що Україна не погодилась на пропозицію Ірану щодо пропонованої компенсації, а вимагає більшого. Нагадаємо, на початку червня Іран офіційно заявив, що готовий виплатити родинам загиблих в авіакатастрофі українців – по 150 тисяч доларів. Тоді заступник міністра закордонних справ Євген Єнін заявив, що Україна до останнього наполягатиме на збільшенні суми.
Нагадаємо, напередодні повідомлялося про те, що Верховний суд провінції Онтаріо в Канаді постановив виплатити близько 90 млн доларів США родичам шести жертв катастрофи літака МАУ. Відповідно до рішення суду, родичі шести жертв, які подали позов до суду, мають розділити між собою цю суму.
Докладніше про те, чи справді Україна робить достатньо, аби питання розслідування катастрофи літака МАУ в небі над Тегераном і компенсацій родичам жертв катастрофи не зникало з порядку денного - читайте у спецматеріалі «Слово і діло» на порталі та в телеграм-каналі.
Дорога Стрий - Покровськ: Зеленський провалив обіцянку
Президент Володимир Зеленський та заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко не виконали обіцянки щодо ремонту дороги Стрий – Покровськ.
Так президент обіцяв відремонтувати дорогу до 30-річчя Незалежності України. «М-30 ми точно збудуємо, точно збудуємо у 2021 році, хоча поставлене завдання збудувати її до 24 серпня – це важливий символ, який об'єднує нашу країну» - сказав тоді глава держави.
Своєю чергою, Кирило Тимошенко просто обіцяв закінчити ремонт траси у 2021-му – не називаючи при цьому точної дати. «Частина траси була відновлена цього року, частина відновлюватиметься наступного року. І ми з'єднаємо фактично ці 1400 кілометрів, це найдовша траса» – говорив заступник керівника Офісу Президента у грудні 2020 року.
У грудні 2021-го заступник голови «Укравтодору» Андрій Івко повідомив, що будівництво траси М-30 буде завершено на початку 2022 року: «Загалом роботи на трасі М-30 зараз ведуться у восьми областях, і до кінця року незавершеними залишиться приблизно 10-15 км. Так сталося тому, що десь ми зіткнулися із магістральними газопроводами, десь затрималися з виконанням робіт, але на початку наступного року все закінчимо. На сьогодні дорога готова на понад 95-97%. Особисто я вже проїхався нею і можу сказати, що пересуватися трасою М-30 комфортно. Тому на початку наступного року, як тільки погодні умови дозволять виконувати роботи, вони будуть завершені».
Докладніше про президентську обіцянку стосовно траси М-30 читайте у нашій аналітиці на сайті.
Нагадаємо, раніше ми публікували матеріал, в якому підбивали підсумки того, як Володимир Зеленський виконував обіцянки у 2021 році.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA