Про відповідь генерального секретаря НАТО росіянам щодо членства та політики відкритих дверей Альянсу. Про переговори країн Балтії з союзниками щодо розширення військової присутності на своїй території. Про ухвалення вітчизняним Кабміном постанови про підвищення зарплат медичним працівникам. Про розширення списку продтоварів, ціни на які підпадають під держрегулювання. А також про поважний вік деяких, здавалося б для нас інноваційних і сучасних винаходів та речей. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Відповідь НАТО для Росії
Росія не має права вето щодо вступу України до НАТО. Це вирішуватиме лише сам Альянс. Про таке заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час брифінгу в Брюсселі за підсумками зустрічі Росія-НАТО.
За словами Столтенберга, Росія не розпоряджається правом вето щодо політики відкритих дверей Альянсу та питання вступу України до НАТО.
«Щодо членства та політики відкритих дверей – усі країни-учасниці НАТО віддані тому, що лише Україна та 30 країн-учасниць вирішуватимуть, коли Україна може вступити до НАТО. І, звичайно ж, Росія не має права вето щодо цього питання» - заявив Столтенберг.
«Ми підтвердили, що підтримуємо рішення, ухвалене на саміті у Бухаресті у 2008 році. Ми допомагаємо Україні просуватися на шляху до членства в НАТО шляхом проведення реформ, досягнення стандартів НАТО. Ми чітко заявили, що ми ніколи не підемо на компроміс щодо права будь-якої держави у Європі обирати свій шлях» - наголосив Генсек Альянсу.
За його словами, НАТО продовжить надавати Україні політичну підтримку територіальної цілісності та суверенітету, а також практичну допомогу. І додав, що це також чіткий сигнал щодо того, що Україна має право захищати себе.
Під час зустрічі Росія-НАТО російська сторона торкнулася вимог Північноатлантичного Альянсу щодо не розширення блоку. Своєю чергою країни-учасниці НАТО підтвердили, що залишаються прихильними до політики відкритих дверей.
Нарощування сил НАТО в Балтії
Прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас напередодні заявила, що для стримування агресії Росії країни Балтії ведуть переговори з союзниками щодо розширення військової присутності на своїй території, - пише Reuters.
І додала, що Захід може вести конструктивні переговори з Москвою, але при цьому має дати зрозуміти Кремлю, що у разі ескалації ситуації в Україні доведеться заплатити високу ціну через економічні санкції.
«Я думаю, що ми не повинні потрапляти в пастку, обговорюючи, що Захід міг би зробити, тому що Захід не зробив нічого поганого. Захід не формував військових груп для нападу на Росію» - сказала прем'єр Естонії.
Підрозділи НАТО, нагадаємо, були розміщені у Литві, Латвії, Естонії та Польщі після того, як у 2014 році Росія окупувала Крим.
Підвищення зарплати медикам
Постанову про підвищення заробітної плати медичним працівникам ухвалив Кабмін на засіданні 12 січня. Документом визначаються наступні розміри зарплат за повністю виконану місячну (годинну) норму праці:
- не менше 20 тис. грн – для лікарів та професіоналів з вищою немедичною освітою, допущених до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я (крім лікарів-інтернів);
- не менше 13,5 тис. грн – для фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою.
Постанова передбачає диференціацію окладів шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності, кваліфікації персоналу, умов та результатів роботи. Документ набуває чинності наступного дня після публікації, але діятиме з 1 січня 2022 року.
Нагадаємо, напередодні у Кабміні розповіли, кому підвищать пенсії у 2022 році. А ще раніше повідомлялося, що медикам буде доступне житло у лізинг.
Державне регулювання цін впровадили ще на низку продуктів
Уряд запровадив державне регулювання цін ще на низку продовольчих товарів до кінця дії карантину. До списку потрапили гречка, цукор, борошно, яйця, молоко. Про ухвалення відповідної постанови уряду повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.
Він зазначив, що за останній рік в Україні значно зросли ціни на продукти, зокрема:
- гречана крупа на 23,8% (+8,9 грн)
- цукор 34,9% (+7,3 грн)
- пшеничне борошно 15,4% (+1,96 грн)
- макаронні вироби 18,4% (+3,72 грн)
- молоко 9,2% (+2,36 грн)
- соняшникова олія 48% (+20,25 грн)
- яйця 11,5% (+3,15 грн.)
- птицю 26,9% (+15,06 грн)
- вершкове масло 12,3% (+5,46 грн)
Саме на ці продукти Кабмін запровадив державне регулювання цін. Тепер роздрібна надбавка під час їх продажу не може перевищувати 10% від їхньої оптової відпускної ціни.
На тлі очікування серйозного здорожчання продуктів через зростання цін на енергоносії, резонансною стала заява радника президента з економічних питань Олега Устенка: він розповів, що влада вивчає можливість запровадження в країні продуктових карток для найнезахищеніших верств населення.
Про які самі «продуктові картки» йдеться і в яких країнах світу працюють подібні програми підтримки громадян - читайте в нашому аналітичному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.
Поважний вік відомих речей
Найпопулярнішій криптовалюті у світі – біткоїну – виповнилося тринадцять років: перша біткоїн-транзакція була проведена 12 січня 2009 року. До речі, багато винаходів, які ми все ще сприймаємо як новинку, насправді вже мають досить «поважний вік». Так до прикладу електромобілю, який нині вважається перспективним та екологічним видом транспорту, на користування яким зараз переходять розвинені країни, вже 107 років. Перший серійний електромобіль випустила компанія Detroit Electric у 1907 році.
Пластиковій банківській картці вже 62 роки. Банкомати з'явилися трохи згодом: перший було встановлено 27 червня 1967 року у районі Енфілд на півночі Лондона. Тож цьому винаходу нині 54 роки.
Ба більше, Інтернет існує 30 років – його «днем народження» вважається 17 травня 1991 року. Найпопулярнішій пошуковій системі Google – вже 23 роки. Соціальній мережі Facebook – 17 років. Творець Марк Цукерберг запустив її 4 лютого 2004-го, як мережу для студентів університетів США. Instagram і Telegram «молодші» – їм 11 та 8 років відповідно.
Відеохостинг YouTube запустили 17 лютого 2005-го, тобто йому 16 років. Першому смартфону виповнилося 22 роки: його у 1999 році випустила компанія Ericsson. А перший планшет з'явився 16 років тому завдяки Nokia.
Докладніше про справжній вік деяких сучасних речей читайте у нашому дослідженні з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA