Про те, з якими викликами зіштовхнуться ЄС та НАТО внаслідок загрози вторгнення Росії в Україну. Про реакцію вітчизняного МЗС на недружню заяву президента Хорватії Мілановича. Про те, яку допомогу від партнерів цього року вже отримала Україна і на що ще чекає. А також про епідситуацію в Україні та світі у зв’язку з поширенням штаму «Омікрон». «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Ескалація навколо України: з якими викликами зіткнуться ЄС та НАТО
Ескалація військової напруженості на кордонах з Україною та загроза повномасштабного наступу Росії вже впродовж майже двох місяців суттєво впливають на геополітичну ситуацію в Європі та загалом у світі. Гібридні загрози, в яких роками жили держави пострадянського простору та останні 8 років живе Україна, зараз стали цілком реальними й для західного світу.
Сучасна війна охоплює не лише військові компоненти: протистояння ведуться на дипломатичному фронті, за допомогою пропаганди, фейків, кіберзагроз, які створюють атмосферу паніки та психологічного тиску. Історія зі штучною міграційною кризою на кордонах з Польщею та країнами Балтії з боку Білорусі – один із компонентів гібридних загроз вже безпосередньо на держави Європейського Союзу.
Схоже, погрожуючи Україні, Росія напряму впливає і на своїх безпосередніх сусідів, і опосередковано на геополітичний порядок денний у всій Європі. Відбувається зміна у розподілі ролей між основними союзниками України – очевидно, що наразі найбільше підтримки наша держава відчуває з боку США та Великої Британії, а також найближчих сусідів у ЄС – Польщі та країн Балтії.
Очевидних змін зазнала позиція Німеччини, яка останнім часом демонструє дедалі більш послідовну політику «умиротворення» Росії та діє всупереч консолідованим зусиллям інших західних держав у контексті застосування санкцій та ще й постачання зброї Україні. Одна з ключових причин – довготривала економічна співпраця Німеччини та Росії, особливо в енергетичній сфері. Запуск «Північного потоку-2» у Європі – відповідальність насамперед Німеччини.
На цьому тлі дедалі більш активну позицію у питанні мирних перемовин демонструє Франція – Еммануель Макрон поспішає показати позитивний результат перемовин на тлі наближення квітневих президентських виборів.
Країни Балтії – Латвія, Литва та Естонія – не лише давні дипломатичні союзники України, але й самі зацікавлені у стримувальній стратегії агресивних намірів Росії, адже вони самі можуть у будь-який момент стати жертвами гібридних загроз. Своєю чергою, президент Польщі Анджей Дуда наприкінці поточного тижня скликає засідання Ради національної безпеки у зв’язку з ситуацією довкола України.
В Європі немало як прихильників стратегії стримування агресора, так і політиків та цілих держав, які радше сприятимуть загарбницьким апетитам Кремля, ніж будуть будь-яким чином допомагати Україні.
Проте найбільший виклик нині постав перед Північноатлантичним Альянсом – система безпеки НАТО на прикладі стримування агресивних намірів Росії має продемонструвати свою ефективність і спроможність, при цьому безпосередньо не беручи участі у протистоянні з РФ.
В іншому випадку, якщо Росія таки вдасться до будь-якої агресії стосовно України, буде означати цілковиту нездатність НАТО стримувати загарбницьку політику Кремля на європейському континенті.
Докладніше про те, з якими викликами зіштовхнуться ЄС та НАТО внаслідок загрози вторгнення Росії в Україну - читайте у розгорнутому аналітичному матеріалі на нашому порталі та в телеграм-каналі.
Скандал із президентом Хорватії
До речі, напередодні президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що якщо Росія все ж таки почне вторгнення в Україну, його країна виведе всіх своїх військовослужбовців із сил НАТО у Східній Європі. І зауважив, що самій Україні не місце в Північноатлантичному Альянсі.
В коментарі українського МЗС щодо цього йдеться, що Україна вимагає публічного спростування образливих слів президента Хорватії.
МЗС України викликало посла Хорватії у Києві Аніку Джаміч. У відомстві наголосили, що послу акцентували на тому, що твердження Зорана Мілановича про події Революції гідності ображають пам'ять українців та іноземців, які віддали свої життя заради європейського майбутнього України.
Крім того, МЗС висловило глибоке розчарування висловлюваннями президента Хорватії про членство України в НАТО та недоречність допомоги на тлі російської агресії.
У міністерстві наголосили, що зазначене особливо дисонує із загальнолюдськими цінностями, враховуючи гіркий досвід війни хорватського народу.
«Хорватський президент продемонстрував своє зневажливе ставлення і невдячність за допомогу, яку Україна та українці надавали Хорватії під час її боротьби за незалежність, а також в боротьбі з руйнівними пожежами минулоріч. Але ми впевнені, що ця невдячність є його особистою рисою і не поширюється на хорватський народ, з яким нас єднає дружба і взаємна повага» - повідомили в МЗС України.
Також МЗС вважає, що заяви Зорана Мілановича ретранслюють наративи російської пропаганди, не відповідають послідовній офіційній позиції Хорватії на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
У підсумку МЗС України вимагає публічного спростування цих образливих заяв президента Хорватії та їхнього неповторення у майбутньому. Посол України у Загребі здійснить відповідний демарш.
Військова допомога від партнерів
При цьому в аеропорт «Бориспіль» у вівторок, 25 січня, прибув вже третій літак вантажопасажирської компанії National Airlines з військовою допомогою США. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр у Facebook.
«Чергова доставка міжнародної технічної допомоги США для ЗСУ вже в Україні. Партію зустрічають колеги з Міноборони та посольства США у міжнародному аеропорту «Бориспіль». У пакеті сучасне обладнання та боєприпаси оборонного призначення. Зміцнюємо обороноздатність!» - написала вона.
Нагадаємо, 22 січня Міністерство оборони повідомило про першу, а вже 23 січня - про другу партію озброєння від Штатів.
Так на тлі загрози вторгнення Росії союзники України продовжують активно надавати нам військову та фінансову допомогу. Яку допомогу від партнерів цього року вже отримала Україна і на що ще чекає - про це читайте у нашому великому матеріалі на сайті.
Епідеміологічна ситуація в Україні
З 27 січня через погіршення епідситуації з коронавірусом до «червоної» зони карантину переходить Рівненська область. Про це стало відомо після позачергового засідання Держкомісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося 25 січня.
Нагадаємо, з 24 січня у «червоній» зоні карантину перебуває Івано-Франківська область. Глава МОЗ говорив, що невдовзі до «червоної» зони можуть потрапити Львівська, Рівненська та Чернівецька області. Там вже кілька днів поспіль погіршуються показники.
В Україні нині штам коронавірусу «Омікрон» підтвердили у 17 областях, водночас він не є домінуючим. Хоча загалом доволі швидко поширюється і вже зафіксований у багатьох країнах світу.
За даними Мінохоронздоров’я, у заражених «Омікроном» найчастіше спостерігаються: нежить, головний біль, втома, чхання, біль у горлі. У відомстві додали, попри те, що симптоми «Омікрону» здаються схожими на звичайну застуду, новий штам може призводити до госпіталізації та летальних випадків.
Від яких країн ВООЗ вже отримала підтверджену інформацію про циркуляцію цього штаму - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Нагадаємо, головний санлікар України Ігор Кузін заявив, що найближчим часом в Україні може бути близько 60 тисяч хворих на новий штам Омікрон на добу. А за лютий перехворіти на «Омікрон» може 1 мільйон українців.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA