У середу, 26 січня, у Парижі відбулася зустріч радників глав держав «нормандської четвірки» щодо донбаського врегулювання. Україну представляв голова Офісу президента Андрій Єрмак. Головний підсумок – «домовлялися домовлятися», але до зняття ескалації довкола України ще далеко.
Важко було припустити, що на паризькій зустрічі радників глав держав «нормандської четвірки» можуть бути ухвалені якісь конкретні рішення. Проте на цю зустріч покладалися певні надії. Ситуація довкола Донбасу ніби відійшла на другий план на тлі дипломатичного протистояння між Росією та НАТО та можливого великого вторгнення армії РФ на територію нашої країни. Проте останні події довкола Донбасу говорили про те, що наступна хвиля напруженості могла накотити саме звідти.
Нагадаємо, що минулого тижня депутати Держдуми РФ від КПРФ запропонували звернутися до президента РФ Володимира Путіна з проханням визнати так звані «ДНР» та «ЛНР», вказуючи на невиконання Мінських угод. Подібні ідеї висловлювалися і раніше, але досі Росія офіційно не давала їм хід, бо визнавала окуповані райони Донбасу частиною України, хоч і за умови виконання Мінських угод.
Однак цього разу все виявилося дещо інакше. У Держдумі не відкинули ідею російських комуністів, а вирішили, що вона гідна обговорення. У Кремлі офіційно не коментували ідею визнання ОРДЛО, проте 26 січня пропрезидентська партія «Єдина Росія» ініціювала звернення до російського керівництва з проханням розпочати постачання зброї бойовикам Донбасу. Це означало, що хоч у Кремлі і мовчать, але негласно попереджають про те, що готові викласти на стіл і цей козир.
Цілком очевидно, що це могло стати відповіддю на перекидання в Україну західної зброї та спровокувати конфлікт на лінії розмежування, оскільки російські «гуманітарні конвої» набували б тепер «офіційного» статусу. А де пожежа на Донбасі – там і casus belli під приводом захисту громадян Росії, паспортизованих в ОРДЛО.
Саме тому паризькі переговори були дуже важливими. Припинення вогню та підтримка перемир'я на Донбасі сильно знижувало б ймовірність такої провокації, а отже, віддаляло б початок можливого конфлікту. Зважаючи на все, цієї мети досягти вдалося. За підсумками зустрічі, яка тривала понад вісім годин, представник РФ Дмитро Козак заявив – сторони дійшли згоди, що всеосяжне перемир'я на Донбасі, оголошене 22 липня 2020 року, має дотримуватися.
Інші результати не такі очевидні. Дмитро Козак, який повідомив більше подробиць, ніж Андрій Єрмак, зазначив, що розмова вийшла «непростою, але відвертою»: «Можливо, перша така відверта розмова для того, щоб провести інвентаризацію всіх проблем, пов'язаних із реалізацією Мінських угод». При цьому Козак зазначив, що «прогрес практично нульовий».
Якщо представник РФ говорить про «нульовий прогрес» – це може означати лише те, що українська сторона поки що не згодна виконувати Мінські угоди за російським сценарієм. Ситуація може змінитися за два тижні, коли повинна відбутися друга зустріч. На той час мають бути проведені внутрішньодержавні консультації для пошуку вирішення проблем, що «висять» з 2014 року. Зокрема, йдеться про «особливий статус Донбасу».
Це один із пунктів Мінських угод, який не влаштовує Україну, бо потребує змін до Конституції. Виконання цього пункту означає політичні поступки з боку Києва, сильно б'є по рейтингу Володимира Зеленського і загрожує соціальним вибухом з усіма наслідками. Але на тлі силового шантажу з боку РФ і дедалі наполегливіших прохань партнерів виконувати «Мінськ-2», простору для маневру у Володимира Зеленського практично не залишається.
З іншого боку – чи не того хотів наш президент: обіцяючи своїм виборцям досягти миру на Донбасі, але підкреслюючи безальтернативність Мінських угод? Нині на кону не просто рейтинг та політичне майбутнє, а національна безпека країни. Тяжкий вибір – нічого сказати.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA