Про все, що відомо стосовно інциденту у Дніпрі і його перших наслідків. Про законопроєкт, що має на меті об’єднати податки для роботодавців та працівників. Про причини змін у календарному плані проведення сьомої сесії Верховної ради України дев'ятого скликання. А також про програму медичних гарантій, що діє в Україні цього року. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Розстріл нацгвардійців у Дніпрі: перші наслідки
Президент України Володимир Зеленський прийняв відставку командувача Національною гвардією України Миколи Балана. Указ про звільнення Балана опубліковано на сайті президента України.
Ще одним указом Зеленського тимчасово виконуючим обов'язки командувача НГУ призначений генерал Юрій Лебедь.
Нагадаємо, 27 січня командувач Нацгвардії Микола Балан подав у відставку після трагедії на Південмаші в Дніпрі, де строковик НГУ у караульному приміщенні під час несення служби розстріляв своїх товаришів. В результаті стрілянини п’ятеро людей загинули, ще п’ятеро отримали поранення.
Пізніше стрілка затримали у передмісті Дніпра правоохоронці. Йому вже оголосили про підозру і призначили експертизу.
У ДБР відкрили кримінальне провадження за статтею умисне вбивство, а також за статтею про службову недбалість керівництва Нацгвардії.
За даними Укрінформ, ще до ухвалення відставки Балан завив, що «… тим, хто перебуває в лікарні, окрім допомоги від місцевих органів влади надійде матеріальна допомога - гроші вже є на рахунку військової частини. П'ятеро військових загинули під час виконання службових обов'язків, тому Нацгвардія повністю бере на себе поховання, а сім'ям буде виплачено компенсацію, вона становить близько 1 млн 800 тис. грн».
Голова облради Микола Лукашук додав, що лікарні, де перебувають поранені бійці, повністю забезпечені медикаментами. Постраждалим зробили операції. Усім нацгвардійцям, які були на чергуванні під час нападу, надається психологічна допомога.
Голова МВС Денис Монастирський повідомив, що підрозділи Нацгвардії продовжують виконувати свої завдання у штатному режимі.
«…за моїм наказом буде проведено вивчення умов, у яких несуть службу усі призовники строкової служби у Національній гвардії та Державній прикордонній службі» - додав Монастирський.
Все, що відомо нині про інцидент ми зібрали в одному матеріалі, він доступний на нашому порталі.
Депутати пропонують скасувати ЄСВ та військовий збір
У Верховній раді зареєстрували законопроєкт, в якому пропонується знизити розмір податку на фонд оплати праці, об'єднавши відразу три податкові платежі, які зараз платять роботодавці та співробітники. Законопроєкт за №6548 був зареєстрований у Раді 27 січня.
Так, автори законопроєкту пропонують замість трьох існуючих податків ввести єдину ставку податку в розмірі 20%. Йдеться про заміну військового збору, ЄСВ та існуючого ПДФО єдиною ставкою нового ПДФО. Причиною цього в пояснювальній записці назвали проблему з тіньовою виплатою заробітної плати співробітникам. За даними авторів документа, 36% українців отримують всю зарплату або, як мінімум, її частину в «конвертах», тобто неофіційно.
Зараз за одного співробітника роботодавець повинен заплатити відразу три податки - це ПДФО (18%), військовий збір (1,5%) і ЄСВ (22%) від заробітної плати. При чому перші два роботодавець утримує зі співробітника, а ЄСВ має сплатити власним коштом. Таким чином, єдина ставка податку у 20% дозволить оптимізувати податкові платежі, розвантажити роботодавців від податкового тягаря і вивести зарплати з тіні.
Також результатом прийняття такої ініціативи - якщо депутати її схвалять - може стати повне скасування закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки в ньому більше не буде потреби.
Нагадаємо, раніше народний депутат, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що понад 95% бізнесу платить зарплату в конвертах повністю або частково.
А у вересні 2021 року за результатами соцопитувань виявилося, що в Україні менше половини громадян, які працюють, отримують зарплату офіційно. При цьому близько 10% співробітників отримують всю заробітну плату «в конверті».
До речі, в Україні підприємства мають сплачувати спеціальний податок за те, що забруднюють довкілля. Що більше шкідливих викидів в атмосферу чи воду, то вищий податок. Хто торік сплатив найбільше екологічних податків - про це дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.
Верховна рада йде на карантин
Між тим Верховна рада України через спалах коронавірусу серед народних депутатів перенесла пленарні засідання з початку лютого на середину місяця. Постанову «Про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання» підтримали 233 народні депутати.
«Зараз, коли в Україні наростає нова Covid-хвиля, цілком логічно здійснити перерву у пленарних засіданнях Верховної Ради. Робота парламенту буде побудована таким чином: 1 лютого – відкриття сьомої сесії та проведення пленарного засідання; 2–4 лютого робота у комітетах» - сказав спікер ВР Руслан Стефанчук.
За його словами, станом на 27 січня - 24 депутати та 63 працівники Апарату парламенту хворіють на COVID. Ще три дні тому ці цифри були вдвічі меншими.
Зазначимо, раніше планувалося, що наступний тиждень у Раді теж буде пленарним. Напередодні з’явилася інформація, що Рада може піти на карантин до 15 лютого.
Нагадаємо, напередодні в Україні виявили рекордну кількість інфікованих COVID-19 - понад 32 тисячі.
Медичні гарантії-2022
Програма медичних гарантій, що діє в Україні, цього року передбачає 38 пакетів послуг. Її бюджет – 157,3 млрд грн, що на майже 34 мільярди більше, ніж торік.
Національна служба здоров’я України в межах Програми медичних гарантій укладає договори про надання медичних послуг, крім тих, які включені до переліку платних та тих, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів інших програм державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно з тарифами та певними коригувальними коефіцієнтами. Відповідно, вимагати від пацієнтів оплату за такі послуги заборонено. Водночас НСЗУ не оплачує медичних послуг, які надаються за направленнями в паперовій формі, крім випадків направлення пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби.
За кожним з 38 пакетів послуг передбачено певний обсяг медичної допомоги, яку лікарня має надати пацієнту безоплатно. Серед пріоритетів на 2022 рік – лікування інсульту та інфаркту, дослідження для раннього виявлення онкології, медична допомога породіллям, медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках.
У 2022 році Програма поповнилась двома новими послугами. Це хірургія одного дня для дорослих та дітей, а також надання медичної допомоги в умовах епідемій. Також серед нововведень — обов’язкове безоплатне проведення неонатального скринінгу усім новонародженим для діагностики двадцяти одного захворювання.
Окрім того, у 2022 році розширюється і програма реімбурсації «Доступні ліки». Туди включать препарати для лікування хвороби Паркінсона, а також хронічного обструктивного захворювання легень. Бюджет програми реімбурсації збільшили на 1,8 млрд грн – до 4,6 млрд грн. На напрям «Готовність до реагування на надзвичайні ситуації, зокрема інфекційного характеру» передбачено 2,5 млрд грн.
Про те, що саме охоплює перелік безоплатних медичних послуг Програми медичних гарантій у 2022 році та хто підпадає під ці програми - читайте у нашому спеціальному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA