Про потенційні ризики, що виникають на тлі інформаційної атаки в рамках гібридної війни з РФ. Про українську атомну генерацію, яка готова працювати «на повну». Про результати роботи Верховної ради України протягом останнього повноцінного тижня січня-місяця цього року. А також про обіцянки та плани народних депутатів на сьому сесію, яка незабаром стартує.
Гібридна війна та наслідки інформаційних атак
За 8 років від часу військової агресії, більшість українців вже звикли планувати свою господарську діяльність, вести бізнес та організовувати життя з огляду на постійні загрози з боку північного сусіда. Ескалація військової напруженості на кордонах з Україною та загроза повномасштабного наступу Росії – з новою силою лоскоче нерви всьому українському суспільству: і тим, хто активно цікавиться політикою, і тим громадянам, які намагаються не надто перейматися станом справ у державі.
Поки що українці не надто сильно піддаються панічним настроям. Навпаки – і бізнес, і пересічні громадяни в переважній більшості не допускають ймовірності будь-яких військових сценаріїв подальшої ескалації. Щоправда, частина суспільства активно готується до захисту Батьківщини у складі територіальної оборони, інші складають план дій у разі найгірших сценаріїв. Так, відповідно до результатів опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, 56% українців готові особисто взяти участь у територіальній обороні. При цьому 44% опитаних не готові до цього кроку.
Бізнес також не панікує, втім в компаніях різного масштабу так чи інакше тема можливого плану дій у разі військової агресії активно обговорюється.
Так чи інакше, лавина тривожних повідомлень щодо можливої повномасштабної військової агресії з боку РФ негативно впливає на українську економіку.
Насамперед негативні новини вдарили по стабільності національної валюти. Втім, поки що девальвація гривні до психологічної межі у 29 грн/дол. – не є тією критичною лінією, яка може спонукати українців до панічних настроїв, а владу – до кризової протидії.
Очікувано, що найбільшою проблемою стали ставки ОВДП: інвестори, відчуваючи можливі загрози, почали виводити свої кошти, що спричинило додатковий тиск на національну валюту. Щоправда, наразі курс гривні перебуває у допустимих межах середньорічних коливань, а золотовалютних запасів Нацбанку на цю мить достатньо навіть для тривалого кризового реагування у разі різкої девальвації.
Один із важливих ризиків – енергетичний. На жаль, вітчизняна економіка та вся енергетична галузь залишається залежною від дій країни-агресора. Навіть після відмови від прямого імпорту газу та електроенергії з Росії, опосередковано енергетика Україна залишається під впливом РФ.
У цьому ж контексті, Україна залишається залежною від Білорусі: у 2021-му році частка імпорту електроенергії з цієї держави становила 70% від загальної кількості. Білорусь зараз повністю діє у фарватері агресивних геополітичних планів Кремля.
Не менш залежною від геополітичних настроїв Кремля Україна залишається і щодо достатньої кількості вугілля, і щодо нафтопродуктів, а також ядерного палива, необхідного для вітчизняних атомних електростанцій.
Саме енергетична сфера наразі є найуразливішим місцем української економіки. На жаль, у будь-якому варіанті розвитку ситуації, Росія ще певний час зберігатиме вплив на енергетику України й зможе використовувати даний фактор для досягнення власних цілей.
Про те, яких потенційних ризиків варто очікувати найближчим часом у зв’язку з накачуванням інформаційного простору різного роду тривожними новинами - читайте докладніше в авторській колонці Олександра Радчука на «Слово і діло».
Атомна енергетика: працюють усі українські АЕС
До речі, у неділю, 30 січня «Енергоатом» запустив одночасно усі 15 енергоблоків українських АЕС. Це відбулось вперше за всю історію атомної енергетики України, - повідомляється на сайті «Енергоатому».
Зазначається, що 30 січня енергоблок №4 Рівненської атомної електростанції підключили до електромережі. Триває набір потужності. Це був останній не задіяний в роботі енергоблок.
В Енергоатомі нагадали, що з грудня 2021 року компанія працювала 14-ма енергоблоками з 15-ти, забезпечуючи стабільне проходження осінньо-зимового періоду.
Раніше повідомлялося, що США висловили готовність забезпечувати енергетичну безпеку України у сфері постачання енергоресурсів, у тому числі палива для атомних електростанцій. А також, що США допоможуть Україні спорудити на АЕС 14 нових енергоблоків.
Результати роботи Верховної ради у січні 2022 року
Минулого тижня Верховна рада повернулася з новорічних канікул, які тривали понад місяць. Але довга пауза в пленарних засіданнях, схоже, не пішла нардепам на користь: багато законопроєктів було провалено через брак голосів, в самому парламенті констатували спалах захворюваності на коронавірус. І тепер Рада з канікул йде одразу на карантин на початку сьомої сесії. Але ж.
Парламент проголосував дев'ять постанов, більшість стосувалася зміни та встановлення меж міст. Також було прийнято звернення до міжнародної спільноти щодо військового шантажу з боку Росії.
За тиждень загалом було ухвалено 22 законопроєкти: 9 – за основу та 13 – у цілому. У другому читанні затвердили зміни до Сімейного кодексу щодо збільшення мінімального розміру аліментів на дитину.
Було ухвалено закон про антидопінгову діяльність – в Україні створять Національну лабораторію антидопінгового контролю.
Рада також затвердила уточнення до законодавства про національний спротив і тепер члени добровольчих формувань територіальних громад зможуть використовувати особисту мисливську та стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси.
Парламент ратифікував угоду між Україною та Великою Британією щодо офіційної кредитної підтримки розвитку Військово-морських сил ЗСУ. Відповідно до договору, Україна візьме в кредит 1,7 млрд фунтів для будівництва 8 ракетних катерів та одного фрегата, а також на постачання двох протимінних кораблів.
Великий аналітичний матеріал про те, як минув останній повноцінний робочий тиждень січня у Верховній раді - читайте на нашому порталі та в телеграм-каналі.
Обіцянки нардепів у 2022 році
Попри те, що початок наступної сесії українського парламенту розпочнеться в дещо карантинних тонах, у депутатів вже накопичилося повно планів і обіцянок, які протягом сьомої сесії ми обов’язково відслідкуємо.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук активно наголошує на потребі запровадити механізми впливу громадян на рішення влади через референдуми, що і було прописано в передвиборчій програмі «Слуги народу».
Кілька завдань стосуються реформування пенсійної системи. Зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв впровадити пенсійні рахунки з 2022 року, а нардеп від «Слуги народу» Олена Мошенець – змінити законодавство задля впровадження накопичувальної системи.
Також під час нової сесії Рада має порушити питання реформи будівельної галузі. Зокрема, Данило Гетманцев обіцяв законодавчо запровадити справедливе оподаткування будівельної галузі. А голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, пообіцяла сприяти прийняттю законопроєкту, який врегульовуватиме відповідальність забудовників перед інвесторами.
Кілька питань стосуватимуться скандального законопроєкту про столицю та децентралізації. Так Дмитро Гурін пообіцяв сприяти прийняттю нового закону про столицю, а Олександр Корнієнко – розмежувати посаду мера і голови КМДА. Останній також зобов’язався сприяти прийняттю окремого закону «Про префектів».
Мар’яна Безугла зобов’язалась сприяти ухваленню закону про реформування СБУ. Кіра Рудик пообіцяла внести від всієї фракції законопроєкт про медичний канабіс повторно. А Роман Каптєлов пообіцяв підтримати доопрацьований варіант законопроєкту щодо легалізації медичної марихуани.
Тож, що з обіцяного народні депутати мають виконати протягом сьомої сесії Верховної ради України - про це читайте в нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA