Про заворушення в країні під виглядом протестів проти будь-чого, як елемент дестабілізації. Про початок сьомої сесії роботи Верховної ради України та порядок денний. Про чинного депутата-хабарника і його стосунки з генеральним прокурором. А також про конкурси на топові посади в українських державних структурах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Спроба організації масових заворушень в Україні
Національна поліція у Києві затримала групу осіб, які планували влаштувати заворушення в центрі столиці під виглядом протестів. За словами голови Нацполіції, такий «мітинг» мав на меті викликати міжнародний резонанс та дестабілізувати ситуацію в Україні.
За словами голови МВС Дениса Монастирського, організатори планували залучити до 5 тисячі осіб, з яких 1,5 тисячі – «тітушки», які мали влаштувати бійки з правоохоронцями.
«Обов’язковим елементом протестів мало стати провокування правоохоронців та імітація жертв серед учасників акції» – додали у міністерстві.
Монастирський наголосив, що подібні мітинги планували провести, окрім столиці, ще й у Сумській, Чернігівській, Полтавській та Черкаській областях. У Національній поліції представили відео з доказами у справі.
«Фігуранти готувалися до серйозних сутичок та провокацій. Під час розмов чітко чути завдання «створити картинку», «розхитати ситуацію» та «розіграти виставу», – повідомив голова Нацполіції Ігор Клименко.
Політолог Петро Олещук у коментарі «Слово і діло» нагадав, що наприкінці минулого року надходила інформація, що агресії та вторгненню Росії можуть передувати провокування заворушень з метою повалення влади в Києві.
«Я думаю, що з боку Росії мотивація може бути простою – симуляція ситуації 2014 року – дестабілізація ситуації в країні, Україна начебто потрапляє у хаос: тут тотальний безлад і немає влади, тому Росії нічого не залишається, як взяти самостійно ситуацію під контроль і таким чином обґрунтувати потребу введення військ в Україну», – зауважив експерт.
Як приклад політолог навів події 1939 року, коли Радянський Союз увійшов до Польщі після того, як там вже два тижні йшла війна. Тоді головним аргументом СРСР було те, що під час дезорганізації та розпаду польської держави була потреба захистити громадян Польщі білоруського та українського походження.
Про те, до чого можуть призвести подібні заворушення, на що вони спрямовані та що з цього приводу думають експерти - читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Погоджувальна рада: за що готові голосувати депутати та фракції
Верховна рада з 1 лютого розпочинає роботу сьомої сесії. Однак під час першого тижня у нардепів буде лише одне пленарне засідання. Далі – робота у комітетах, комісіях і фракціях.
На початку роботи нової сесії Верховної ради необхідно затвердити порядок денний. Спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що комітети пропонують включити до першого розділу 422 питання – це ті питання, які повністю підготовлені для розгляду на пленарних засіданнях.
У «Слузі народу» та «Довірі» вимагають додати законопроєкт щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу.
В ОПЗЖ та «Європейській Солідарності» виступають проти «запровадження чергових канікул для депутатів під виглядом карантину».
Окрім того, в ОПЗЖ вимагають забезпечити контроль за об’єктивністю розслідування трагедії з військовослужбовцями у Дніпрі, розблокувати розслідування подій 2 травня 2014 року в Одесі, підриву 4-х арсеналів та вбивства Павла Шеремета.
Також у фракції наполягають на виконанні Мінських угод. Водночас фракція «Батьківщина» виступає проти цього.
У «Батьківщині» хочуть поставити на голосування законопроєкт щодо спрощення ведення господарської діяльності, підвищення її прозорості та створення умов для розвитку малого бізнесу. Також там вимагають притягнути до відповідальності «винних у побитті підприємців».
У «Євросолідарності» вимагають створити ТСК з розслідування та здійснення парламентського контролю за використанням коштів фонду боротьби з COVID-19. Наполягають на ухваленні змін до бюджету щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави, а також вимагають взяття під варту депутата Сергія Кузьміних, якого затримали на отриманні хабаря.
Про що сьогодні ще говорили на Погоджувальній раді та за що фракції та групи готові нині голосувати - читайте докладніше в матеріалі з інфографікою від «Слово і діло» на порталі.
Нардепу-хабарнику від СН підписали підозру
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутату від фракції «Слуга народу» Сергію Кузьміних, якого напередодні викрили на одержанні неправомірної вигоди. Про це вона написала на сторінці у Facebook.
За її словами, депутат підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення з використанням своїх службових повноважень і впливу. Йдеться про правопорушення у сфері медицини.
«Впевнена, що президент України, парламентарі, члени КМУ вкладали зовсім інший зміст в процеси, пов'язані із розвитком і підтримкою охорони здоров’я – зовсім не той, із яким стикнулися в цьому випадку детективи та прокурори» – підкреслила Венедіктова.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили на одержанні неправомірної вигоди нардепа Кузьміних. За даними слідства, він отримав 558 тисяч гривень за сприяння в укладенні контрактів між приватними компаніями та лікарнею у Житомирській області.
Детективи НАБУ, щоправда, не змогли затримати депутата, оскільки на це потрібен дозвіл слідчого судді. Та при цьому у депутата були проведені слідчі дії, зокрема, обшуки.
Найтриваліші конкурси на топові державні посади
Тим часом комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досі не змогла оголосити переможця конкурсу. Найбільше балів набрав Олександр Клименко, наприкінці грудня залишалося затвердити його кандидатуру, але достатньої кількості голосів не було. Конкурс триває вже понад рік, не допомагають його завершити й обережні заклики міжнародних партнерів.
Першим керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був Назар Холодницький. Конкурс, переможцем якого він став, тривав 51 день. У серпні 2020 року Холодницький пішов у відставку. Конкурс для обрання його наступника стартував у січні минулого року і ще й досі триває.
Півтора року (555 днів) тривав конкурс на посаду директора Державного бюро розслідувань. Його переможцем став Роман Труба. Після того, як Верховна рада у 2019 році ухвалила закон про перезавантаження відомства, Трубу звільнили. Новий конкурс був оголошений лише у жовтні минулого року та тривав два місяці (63 дні). 31 грудня новим головою ДБР було призначено Олексія Сухачова.
Чотири місяці (147 днів) тривав конкурс на посаду голови АРМА. У грудні 2016 року агенцію очолив Антон Янчук. Натепер вже 90 днів триває конкурс на нового керівника відомства.
Перш ніж Наталя Гусак очолила Національну службу здоров'я, було проведено чотири конкурси, переможця яких не обирали. Останній конкурс, який виграла Гусак, тривав трохи понад місяць (41 день).
За один місяць (38 днів) впоралася конкурсна комісія з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції. У січні 2020 року на цю посаду призначили Олександра Новікова.
Про те, скільки тривали конкурси на топові посади в українських державних структурах - читайте більше у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA