Про те, чи є у депутата Трухіна невиконані обіцянки. Про ризики, які випливають з планів президента щодо зміцнення обороноздатності держави. Про обіцянки політиків щодо забезпечення українських воїнів житлом. А також про наші шанси на проходження опалювального сезону і поточний стан справ у вітчизняній енергетиці. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Депутат Трухін та невиконані обіцянки
Депутат Трухін знову опинився в епіцентрі скандалу через ДТП за його участю, яке сталося ще у серпні 2021-го. ЗМІ опублікували відео з місця події, на якому зафіксовано, як депутат пропонував хабар поліцейським і хотів залишити місце ДТП. Нині щодо Трухіна порушено кримінальну справу, його оперативно виключили з партії «Слуга народу» і, ймовірно, найближчим часом виключать із фракції.
За даними «Слово і діло», Олександр Трухін дав 46 обіцянок: виконав – 10 (22%), не виконав – 7, у процесі реалізації залишається 29.
Щодо скандальної ДТП Трухін давав лише одну обіцянку: він обіцяв провести розширений брифінг – «коли буде фактаж від правоохоронних органів». Досі такий брифінг депутат не організував. Інші невиконані обіцянки Трухіна – належать до передвиборчої програми партії та меморандуму «Слуги народу».
Трухін не виконав обіцянку бути присутнім на всіх пленарних засіданнях парламенту та комітетів. Загалом він був відсутній на 26 зі 257 засідань.
Трухін провалив обіцянку підтримувати всі законопроєкти, які передбачає передвиборча програма «Слуги народу».
Невиконаною можна вважати обіцянку добровільно скласти мандат у разі порушення принципів меморандуму. Ситуація з ДТП та виключенням із партії – це явно порушення пункту «бути гідним звання народного депутата та представника партії в парламенті, не допускаючи поведінки, яка може викликати громадський осуд».
Та є у депутата Олександра Трухіна і виконані обіцянки - про них читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Про виклики, пов’язані з планованим зміцненням обороноздатності країни
1 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави. Серед іншого, він передбачає збільшення чисельності Збройних сил щонайменше на 100 тисяч осіб. Ще указ передбачає збільшення грошового забезпечення всіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат та перехід до основ професійної армії.
Якщо чисельність ЗСУ буде збільшена на 100 тис., то за три роки вона становитиме 361 тисячу військовослужбовців. Цю цифру не взято зі стелі. Відповідно до певних розрахунків, що існували наприкінці «нульових», у разі, якщо Україна не вступає до НАТО і не зможе користуватися перевагами системи колективної безпеки, то чисельність її збройних сил для організації кругової оборони має становити щонайменше 350 тис.
На тлі військової загрози з боку Росії, а також того факту, що найближчим часом ми не станемо членом Альянсу, збільшення чисельності ЗСУ є цілком логічним кроком.
Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік є рекордним і становить 133,5 млрд грн. Та навіть цієї суми виявилося замало для підвищення грошового утримання військовослужбовців.
В абсолютних цифрах 30% надбавка означає збільшення грошового утримання лише в 3000 гривень, а в указі президента йдеться, щонайменше, про три мінімальні заробітні плати. Це означає, що грошове утримання військовослужбовців, за задумом Володимира Зеленського, вже зараз не має бути меншим за 20 тисяч гривень. Але де брати такі гроші, якщо загальну чисельність армії буде збільшено ще на 100 тисяч людей?
Адже йдеться не лише про підвищення зарплат. Додаткові 100 тисяч військовослужбовців треба озброїти, одягнути, взути, нагодувати, дати житло, забезпечити бойовою технікою, навчити.
Про виклики, пов’язані з планованим зміцненням обороноздатності країни - читайте докладніше в авторській колонці Дениса Поповича на порталі «Слово і діло».
Про обіцянки політиків щодо забезпечення українських воїнів житлом
Держава цього року планує дати квартири всім ветеранам війни на Донбасі – закрити чергу обіцяли і президент Володимир Зеленський, і прем'єр Денис Шмигаль. Після ветеранів, за словами президента, аналогічний процес розпочнеться для решти українських військових.
Повністю закрити до 2023 року чергу на квартири для ветеранів Володимир Зеленський пообіцяв двічі: виступаючи із посланням до Верховної ради та у День Збройних сил України.
До цього президент вже виконав обіцянку запровадити кредитні пільги на житло для ветеранів АТО/ООС. У 2019 році з'явилася нова бюджетна програма (обсягом 200 млн грн) з надання пільгового довгострокового державного кредиту переселенцям та учасникам АТО/ООС з терміном кредитування – до 20 років і річною ставкою – 3%.
Крім того, Зеленський виконав обіцянку у 2021 році виплатити грошові компенсації на житло близько 500 ветеранам війни та членам сімей загиблих військових.
Денис Шмигаль обіцяв на цей рік виділити 5,5 млрд грн на забезпечення житлом ветеранів АТО/ООС зі статусом внутрішньо переміщеної особи. Відповідну суму справді було закладено до державного бюджету.
Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна має виконати програмну обіцянку вжити заходів для покращення житлового забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Ця обіцянка нині у процесі.
Про те, які обіцянки з цієї тематики озвучували народні депутати та мери українських міст - читайте у нашому спецматеріалі на сайті.
Нагадаємо, в Україні анонсували запуск доступної іпотеки для громадян – державної програми «Українська мрія». Політолог Олександр Радчук розбирався, чи стануть кредити на житло для українців доступнішими.
Опалювальний сезон: яка ситуація в українській енергетиці
Нинішній опалювальний сезон, ще до свого старту, привернув до себе багато уваги. Міністерство енергетики України неодноразово заявляло про замалі запаси вугілля, під загрозою опинявся імпорт електроенергії, енергетична криза накривала всю Європу. Нині, за словами урядовців, ситуацію в українській енергетиці вдалося стабілізувати.
У середині січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що після проходження половини опалювального сезону енергосистема забезпечена достатніми резервами, а запасів до кінця сезону не бракуватиме. Згодом голова уряду запевнив, що тарифи на електроенергію, газ та комунальні послуги не зміняться до кінця опалювального сезону.
В Міненерго запевняють, що запасів вугілля на складах ТЕС на 200 тис. тонн більше, ніж торік, а за підсумками місяця постачання вугілля перевищує споживання. А от на початку опалювального сезону у відомстві наголошували, що на складах ТЕС є менше половини вугілля від затвердженої Міненерго норми. І в Україні немає достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
«Слово і діло» поспілкувалося з директором спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадієм Рябцевим щодо нинішнього ситуації в українській енергетиці - що саме зараз відбувається на українському енергоринку та які проблеми можуть виникнути - дізнавайтеся з нашого розгорнутого матеріалу на порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps