Про візит в Україну президента Туреччини та нову угоду про зону вільної торгівлі. Про військову допомогу, яку Україна вже отримала і ще чекає від країн-партнерів та союзників. Про початок поступового повернення деяких країн до «докоронавірусного» способу життя. А також про програми підтримки підприємців, які нині діють в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Візит Ердогана та нова ЗВТ
Президент Турецької Республіки Реджеп Тайїп Ердоган напередодні відвідав Київ. На церемонії за участі президентів Туреччини та України урядовці двох країн підписали низку угод про співробітництво у різних сферах, зокрема й угоду про зону вільної торгівлі.
Базова позиція документа щодо ЗВТ – встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що становить 95% загальної кількості товарів, що експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій діятимуть тарифні квоти або знижені мита.
За угодою Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції завдяки 0% мита на постачання Туреччиною зернових.
Також угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію. Так, нульове мито встановлюється на 510 із 840 металургійних товарів, на 130 встановлено часткове зменшення мита та для 167 товарів металургії нададуть квоти мінімум на 411 000 тонн.
Крім цього, товар, який виробляється Україною з турецької сировини після активування угоди, буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки всіх європейських країн.
За попередніми прогнозами уряду, угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП та +2,6% до доходів домогосподарств.
Яку військову допомогу та від кого вже отримала Україна
Західні країни, які стурбовані ледь не більше за Україну агресивними діями Кремля, щодня закликають РФ до деескалації ситуації біля наших кордонів. Поряд із дипломатичними зусиллями союзники активно допомагають Україні озброєнням.
Щокілька днів нова партія військової допомоги прибуває від США. 22 січня в Україну прибув літак із більш ніж 90 тоннами озброєння на борту, включаючи протитанкові ракетні комплекси Javelin та реактивні гранатомети SMAW-D.
3-го лютого в Україну прибув вже сьомий літак із військовою допомогою від США. За словами міністра оборони Олексія Резнікова, цього разу доставили 85 тонн боєприпасів для гранатометів.
У планах США передати Україні ще вертольоти, призначені для перевезення особового складу, транспортування вантажів та військової техніки, десантування, знищення легкоброньованої техніки та ураження живої сили противника.
Декілька партій летальної зброї та боєприпасів отримала Україна від Великої Британії. 21 січня на навчання українських військових прибули 30 британських спецпризначенців. Крім того, 200 спеціалістів надіслала Канада. У майбутньому країна пообіцяла збільшити контингент до 400 осіб.
Чехія пообіцяла Україні боєприпаси калібру 152 мм для артилерії, Литва та Латвія – переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Естонія планує передати Україні ще трохи Javelin’ів.
Уряд Польщі схвалив надання Україні безпілотників, переносних ЗРК Piorun, боєприпасів та легких мінометів.
Яку військову допомогу Україна вже отримала та що обіцяють ще надати нам держави-партнери - дивіться на нашій інфографіці на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, нещодавно «Слово і діло» писало про техніку, яка нині перебуває на озброєнні ЗСУ.
Повернення Європи до доковідного життя
А ще Європа поступово повертається до докоронавірусного життя. Попри поширення штаму «Омікрон», низка країн оголосила про скасування або послаблення карантинних обмежень. Цьому сприяє високий рівень вакцинації населення, і прийнятний рівень госпіталізацій.
Так, більшість карантинних обмежень скасували у Великій Британії. З 19 січня там було скасовано правило соціального дистанціювання, а з 27 січня – правило носіння масок у закритих приміщеннях і транспорті. Крім того, для відвідування масових заходів та нічних клубів більше не потрібно пред'являти COVID-сертифікат, більшість працівників можуть повернутися до роботи в офіси. Проте залишається одна вимога – дотримуватися обов'язкового п'ятиденного карантину при зараженні коронавірусом. Для вакцинованих іноземців, які хочуть в'їхати до Великої Британії, теж є хороші новини: з 11 лютого більше не потрібно буде робити ПЛР-тест після прибуття. Для нещеплених скасували обов'язковий 10-денний карантин – достатньо зробити ПЛР-тест до поїздки та на другу добу після в’їзду.
Щобільше, видання The Guardian з посиланням на джерела в британському уряді писало, що всі коронавірусні обмеження в країні можуть взагалі скасувати вже у березні. Зазначимо, за останніми даними, у Великій Британії повністю вакциновано близько 80% населення.
З 1 лютого скасувала всі карантинні обмеження Данія. Зокрема там відмовилися вже від носіння захисних масок та обов'язкового пред'явлення сертифікатів про вакцинацію для відвідування установ та масових заходів.
Тепер у Данії обов'язково носити маски потрібно тільки в лікарнях та будинках для літніх людей (там же потрібно пред'являти сертифікат вакцинації або негативний тест). Громадянам, які отримали позитивний результат тесту, рекомендовано ізолюватися на кілька днів. Ще місяць діятимуть обмеження на в'їзд до країни для невакцинованих іноземців. У Данії вакциновано майже 81% населення.
Фінляндія скасує всі обмеження протягом лютого. З 1 числа дозволено продовжити на три години роботу ресторанів – до 21 години, але бари, як і раніше, повинні зачинятися о 18:00. Крім того, відновлюватимуть роботу культурних та спортивних об'єктів. Повну вакцинацію в цій країні пройшли майже 75% громадян.
В яких країнах ще послаблюють карантинні заходи та на скільки, що думають про відмову від COVID-обмежень у ВООЗ та коли скасують карантин в Україні - про це читайте у нашому аналітичному матеріалі на порталі.
Які програми підтримки підприємців існують в Україні
Наприкінці 2019 року у Верховній раді група депутатів зареєструвала законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціального податкового режиму (№2615).
Зокрема, нардепи запропонували доповнити законодавство терміном «стартап» – новостворений суб'єкт господарювання (юридична особа чи ФОП), який ще не визначився із формою оподаткування.
Законопроєктом пропонували ще й запровадження п'ятої групи платників єдиного податку, до якої були б віднесені й «стартапи», які використовують лише РРО або програмні РРО, обсяг доходу протягом перших дев'яти місяців роботи яких не перевищує 300 тисяч гривень. Для цієї групи запропонували встановити нульову ставку єдиного податку та на дев'ять місяців з моменту реєстрації звільнити від сплати та подання звітів з податків та зборів. Цей законопроєкт у парламенті досі не розглядався.
У 2020 році в Україні запустили державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», розраховану на малий та середній бізнес, чисельність працівників якого не перевищує 50 осіб, а річний дохід – не більше 50 млн гривень.
У рамках програми українські підприємці можуть отримати кредит на розвиток бізнесу терміном до 5 років сумою до 1,5 млн гривень. Держава компенсує частину відсотків за кредитом – від 5 до 9% річних, залежно від кількості створених робочих місць, з можливістю щоквартального зниження процентної ставки.
У межах земельної реформи певну підтримку отримали мікро, малі та середні аграрні підприємства. У стартапів в IT-галузі буде можливість приєднатися до правового режиму Дія.City. Про умови функціонування цих інструментів і критерії, яким мають відповідати компанії, які можуть на них розраховувати - читайте докладніше у нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Нагадаємо, що Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв, що держава надасть молодим підприємцям підтримку і рік пільгового оподаткування. Серед існуючих програм підтримки підприємців обіцяного року пільгового оподаткування поки що немає.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps